9 травня. Пам’ятні дати
День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні встановлений відповідно Закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років». Відзначення Дня перемоги над нацизмом включає в себе переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого.
Друга світова війна розпочалася нападом Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року. У цій війні, що тривала шість років, брала участь 61 країна з населенням близько 1,7 млрд осіб. Бойовими діями були охоплені Європа і Східна Азія, Африка і Близький Схід, Атлантика і Тихий океан. Воєнні дії велися на території 40 держав.
Україна була одним із театрів, де відбувалися найзапекліші бойові дії Другої світової. Війна прийшла на частину території України, що входила тоді до складу Польщі, у перший свій день – 1 вересня 1939 року. До останнього дня війни, 2 вересня 1945 року, українці воювали на різних фронтах цього глобального конфлікту.
Слід зазначити, що Україна з усіх країн світу зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. За різними оцінками, в Україні загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.
Вихідці з України зробили значний внесок у перемогу над нацизмом. На боці Об’єднаних Націй вони воювали у складі армій Великої Британії та Канади - 45 тисяч осіб, Польщі - 120 тисяч, СРСР - близько 6 мільйонів, США - 80 тисяч і Франції 6 тисяч, а також в самій Україні в лавах УПА перебувало до 100 тис. осіб.
Сьогодні вшановується пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслюється солідарність та бойове братерство усіх Об’єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів. Разом з тим, слід перенести акцент з історії військових дій на історії конкретних людей, і відмовитись від святкування на користь вшанування пам’яті.
Офіційним символом святкування Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні вже кілька років поспіль є квітка червоного маку - загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів.
До Дня пам’яті та примирення 8 травня та до Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня, Український інститут національної пам’яті продовжує всеукраїнську безстрокову акцію «Родинні історії війни», започатковану у 2020 році. Минулого року на неї відгукнулися десятки людей і близько 100 родинних історій було викладено у соцмережі.
Сьогодні ж ЄС святкує День Європи, або «День декларації Шумана» – щорічне свято миру і єдності в країнах Європейського Союзу. Відзначається згідно з рішенням, ухваленим лідерами країн-членів Європейського Союзу на зустрічі в Мілані в 1985 році. 9 травня 1950 року тодішній міністр закордонних справ Франції Робер Шуман виступив з доповіддю, в якій виклав план об’єднання вугільної та металургійної промисловості західноєвропейських країн (так званий план Шумана), який і заклав підвалини подальшого об’єднання країн континенту в Європейський Союз. Тобто, 9 травня можна вважати Днем народження Європейського Союзу. День Європи, разом з єдиною валютою (євро), прапором і гімном, є символом ЄС як політичної сили. Крім того, Рада Європи святкує однойменне свято 5 травня – цього дня 1949 року була власне і заснована РЄ. В Україні День Європи відзначається у третю суботу травня, як день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. Прикметно, що Україна – єдина держава не член ЄС, у якій на державному рівні відзначається День Європи.
Ювілеї дня:
184 роки від дня народження Адама Опеля (1837-1895), німецького промисловця, засновника автомобільної фірми Adam Opel GmbH. Народився Адам Опель у сім’ї скромного сільського коваля, з дитинства цікавився механікою; досить рано залишив батьківську домівку й подався на заробітки. П’ять років подорожей не минули дарма: повернувшись додому, Адам сконструював швейну машинку, копію тієї, яку бачив на Паризькій виставці. Саме швейні машинки й стали першим виробом, з якого бере початок понад столітня історія німецького автомобільного гіганта. Компанія Opel була заснована у 1862 році – це була фабрика з виробництва швейних машинок – продукція експортувалася не лише на європейський ринок, але й до Росії, Індії, США. У 1866 році Opel почав випускати велосипеди (до речі, перший велосипед Адам Опель теж побачив на Паризькій виставці), ставши найбільшим у світі виробником і лише в 1899 році, через чотири роки після смерті засновника компанії, його сини перейшли до виробництва автомобілів (1899). Нині Opel є дочірньою компанією американського концерну General Motors. Представництво Opel відкрито і в Україні.
138 років від дня народження іспанського філософа, публіциста і громадського діяча Хосе Ортега-і-Гассета (1883-1955). Автор праць «Повстання мас», «Дегуманізація мистецтва» та ін. Засновник і співробітник журналів «Espana», «El Sol», щомісячника «Revista de Occidente». Народився Хосе Ортега в сім’ї, що належала до культурної буржуазії часів Реставрації, правління короля Альфонса XII. Батько був письменником, публіцистом, вів літературний розділ у газеті «Імпарсіаль». Мати була дочкою засновника й власника цієї ліберальної газети, у минулому дипломата. Як зауважував сам Ортега, він народився «під друкарським верстатом». Чимало родичів філософа – відомих діячів культури, літераторів, журналістів, політиків – потрапило до Іспанського енциклопедичного словника. Ортега навчався в єзуїтському коледжі, потім в університетах Більбао і Мадрида. Навчання не задовольняло його, тому майбутній філософ активно займався самоосвітою. Потужний вплив на формування його особистості справила французька культура. У 1904 році він захищає докторську дисертацію і їде до Німеччини, вчиться в університетах Берліна й Марбурга, який на початок ХХ ст. був місцем справжнього паломництва європейської молоді, центром філософської освіти. З 1908 року Ортега викладає філософію, а в 1910 році отримує кафедру метафізики в Мадридському університеті, де читає курси лекцій аж до 1936 року. Кількість його учнів і послідовників швидко зростала, й на початок 1930-х років виникла «мадридська школа», яка проіснувала декілька десятиліть і відіграла помітну роль у розвитку філософської думки в Іспанії та країнах Латинської Америки (куди емігрували після поразки Республіки чимало учнів Ортеги). Варто зауважити, що коли Ортега розпочинав свою викладацьку діяльність, філософія в іспанських вишах не викладалася – вчений став першопрохідцем у цій царині, займаючись просвітництвом й популяризуючи філософію в невеличких аудиторіях і читаючи лекції на кшталт «Що таке філософія» в повному-повнісінькому театрі. Ортегу не можна назвати філософом «не від світу цього» – два томи його творів присвячені політичній публіцистиці. Коли почався франкістський заколот (1936) Ортега, не зважаючи на антипатію до тодішнього уряду, висловився на захист законної влади, але згодом, ставши свідком правого і лівого терору, виїхав з Іспанії. Впродовж тривалого часу філософ жив у Франції, Голландії, Португалії, Аргентині, але зрештою, у 1945 році повернувся на батьківщину. Він важко переживав трагедію Іспанії й підсумок громадянської війни – мільйон убитих, майже мільйон емігрантів, сотні тисяч в’язнів, калік. Не оминула війна і сім’ю Ортеги – один його син був республіканцем і емігрував, інший воював у лавах фалангістів. Майже всі учні залишили країну. В Іспанії вчений жив у стані «внутрішньої еміграції», не сказавши жодного слова на підтримку режиму, але й утримувався від відкритої критики. Але й за таких умов Ортега знайшов у собі сили для філософії – у 1948 році він заснував Інститут гуманітарних наук, де читав курси з філософії історії Арнольда Тойнбі, цикл лекцій «Людина і люди».
99 років від дня народження Миколи Данилевського (1922-2006), українського медика, доктора медичних наук, професора кафедри терапевтичної стоматології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, заслуженого діяча науки України. Випускник Київського медичного інституту (нині стоматологічний факультет НМУ ім. О.О. Богомольця). Пройшов шлях від клінічного ординатора до завідувача кафедри терапевтичної стоматології (очолював її упродовж 17 років – 1969-1986). Основний напрям досліджень – захворювання пародонта та слизової оболонки порожнини рота. Створив три експериментальні моделі пародонтозу та генералізованого пародонтиту. Вивчав роль ферментних систем і вітамінів у розвитку цих захворювань. Автор понад 300 наукових друкованих праць, в т.ч. 18 монографій; отримав 33 патента. Створив наукову школу в галузі терапевтичної стоматології. У 1995-2006 роках очолював Асоціацію стоматологів України. На будинку по вулиці Зоологічній, 1 (кафедра терапевтичної стоматології), де в 1964-2006 роках працював професор Данилевський, встановлено меморіальну дошку.
