Половина українців підтримують вшанування Дня пам’яті та примирення 8 травня – Дробович
Про це сказав голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович під час презентації в Укрінформі дослідження «День Перемоги і його місце в історичній пам’яті українців: який сенс громадяни вкладають у цю дату?».
«Ця модель пам’ятання, що передбачає і День пам’яті та примирення, і День перемоги над нацизмом, - це транзитна модель, в якій Україна зараз перебуває. Чи потім ми прийдемо до європейської моделі? Чи ми виробляємо якусь свою модель пам’ятання, яка, з одного боку, підкреслює важливість перемоги над нацизмом, бо наш внесок як народу був дуже великий – 8 мільйонів жертв? Але такі дослідження допомагають нам відстежувати ці зміни і настрої. Мені приємно, що загалом кількість людей, які обидві дати – і 8 травня, і 9 травня – вважають вартими і необхідними до відзначення, - це більшість населення. Тішить, що якщо разом взяти тих, хто за обидва дня відзначення, і тих, хто лише за День пам’яті і примирення, то їх 50% населення, що я вважаю здоровою тенденцією відповідального суспільства», - зазначив Дробович.
Водночас він додав, що «ми чутливі до історичної правди, до пам’яті й пошанування європейського типу, де цінності миру не затуляються бряцанням зброї і культом перемоги і «побєдобєсія», що робить зараз Росія».
Принагідно голова УІНП нагадав, що 5 травня російські депутати Олена Ямпольська, перший віцеспікер Держдуми Олександр Жуков і сенатор Олексій Пушков внесли до Держдуми законопроєкт про заборону публічного заперечення вирішальної ролі СРСР у розгромі нацистської Німеччини та гуманітарної місії при звільненні країн Європи.
«Мабуть, говорити про те, що «Советский Союз» не тільки «освободил», але й залишився на півстоліття і окупував Європу, теж заборонено буде цим законом. Звісно, ця ініціатива вже отримала негативні відгуки російських науковців. Взагалі ця ситуація є дуже показова – в той час, як Україна намагається розбиратися, зокрема, проводячи опитування і змінюючи запитання для того, щоб більш точно зрозуміти настрої, думки людей, то наші сусіди в традиційній манері навіть хочуть криміналізувати міркування», - зауважив Дробович.
Як повідомляв Укрінформ, менше половини (41%) опитаних громадян вважає, що Україна має відзначати і День пам'яті та примирення 8 травня, і День перемоги над нацизмом 9 травня. Ще 31% вважає, що Україна має відзначати лише День перемоги над нацизмом 9 травня. Близько 9%, навпаки, підтримують ідею відзначати лише День пам’яті та примирення 8 травня, ще 10% респондентів байдуже. Про це свідчать результати опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, що були презентовані в Укрінформі.
