Психологи оцінили рівень оптимізму українців та ностальгії за минулим

Про це свідчать результати моніторингу соціальної напруженості в Україні, який з 5 по 20 червня 2021 року здійснив Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, повідомили Укрінформу в цій науковій установі.

"Станом на травень 2021 року інтегральний показник соціальної напруженості дорівнює 2,46. Хоча цей показник і є вищим за мінімальний рівень напруженості, зафіксований 2010 року (1,53), нині суспільство перебуває у значно менш напруженому стані, ніж чотири роки тому, коли рівень соціальної напруженості сягнув максимального за усю історію спостережень значення (3,5)", – йдеться у пресрелізі.

Як зазначається, під соціальною напруженістю слід розуміти реакцію людей на умови життєдіяльності, що перешкоджають задоволенню їхніх потреб, досягненню цілей, втіленню в життя очікувань тощо.

"Зафіксоване зниження рівня соціальної напруженості в Україні пов’язане передусім з позитивнішою оцінкою громадянами поточної соціально-економічної та політичної ситуації. Якщо у 2018 р. в основному нормальною її вважали лише чверть респондентів (26,7%), а поганою чи дуже поганою – понад половину (53,7%), то нині до позитивних оцінок схиляється вже майже третина опитаних (32,1%), а до негативних – менше половини (48,8%). Загалом задоволені своїм життям 41,8%, не задоволені – 36% (у 2018 році – 37,6% та 40,9% відповідно)", – уточнили в Інституті соціальної та політичної психології.

Там також повідомили, що дещо знизився рівень ностальгії за "прекрасним минулим". На момент останнього опитування вважали, що раніше ситуація була кращою, 62,7% респондентів проти 66,7% у 2018 році. Більш оптимістично українці почали бачити майбутнє. Якщо у 2018 році лише 23,9% опитаних очікували змін на краще, а 43,5% нічого доброго в майбутньому не передбачали, то нині оптимістів нараховується 26,5%, а песимістів – 38,8%.

Згідно з даними моніторингу, помітні зміни відбулися в уявленнях громадян про те, якою мірою вони здатні впливати на перебіг свого життя в заданих соціально-економічних та політичних умовах. Близько половини (46,8%) респондентів нині погоджуються з тим, що рівень їхнього добробуту залежить насамперед від них самих. Не погоджується з цим третина опитаних (33,9%). Тоді як у 2018 році це твердження ділило респондентів майже навпіл – 41,3% та 38,5% відповідно. Кількість опитаних, задоволених можливостями свого впливу на соціально-економічну та політичну ситуацію в країні, зросла незначною мірою – до 15,4% у 2021 р. проти 13,9% у 2018 р., а от кількість незадоволених зменшилася виразніше: з 61,4% у 2018 р. до 55,9% у 2021 р.

Можуть справляти істотний вплив на ситуацію в країні і, на думку українців, наростили вагу органи місцевої влади (нині так вважають 70,2% респондентів порівняно з 65,4% у 2018 р.), Верховна Рада України (86,3% і 81,7% відповідно), правоохоронні органи (64,5% і 59,2% відповідно).

"Як не дивно, значна частина респондентів (61,6%) приписують вплив на ситуацію в Україні керівництву Російської Федерації на чолі з Володимиром Путіним (у 2018 р. таких було 50,1%). Однак варто зазначити, що дев’ять з десяти опитаних українців (91%) невдоволені результатами російського впливу (у 2018 р. – 84,5%). Впливом проросійських політичних сил, хоч він і не визнається суттєвим, не задоволені 94,1% опитаних (79% у 2018 р.)", – йдеться у пресрелізі.

Зазначається також, що оцінки впливовості Кабінету Міністрів України погіршилися. Нині 77,9% респондентів визнають можливості уряду впливати на ситуацію в країні, тоді як у 2018 р. таких було 81,3%.

Істотно скоротилася кількість громадян, які незадоволені характером президентського впливу (з 82,3% у 2018 р. до 70,1% у 2021 р.).

З огляду на динаміку соціальної напруженості в Україні в ретроспективі останніх 15 років науковці доходять таких висновків. По-перше, загальнонаціональні вибори зазвичай приводять до істотного зниження соціальної напруженості, оскільки посилюють оптимістичні очікування щодо майбутнього. Єдиним винятком поки є вибори 2014 року, які відбувалися на тлі масштабних загроз національній безпеці та панічних очікувань щодо державного майбутнього.

По-друге, одним із найбільш потужних стресових чинників для українського суспільства була глобальна фінансова криза 2008 р., наслідки якої відбивалися на рівні соціальної напруженості аж до 2011 р.

Піковий рівень соціальної напруженості, зафіксований у 2017 р., може бути наслідком певного накопичувального ефекту, коли проявлені у період Революції Гідності суспільні запити і суперечності не знайшли адекватних відповідей, зокрема в уявленнях про перспективи виходу з вкрай складної ситуації. Припинення цієї тенденції після 2017 р. може пояснюватися низкою причин, зокрема довгоочікуваним набуттям чинності Угоди про Асоціацію з ЄС та введенням безвізового режиму, чим було остаточно підтверджено незворотність європейської перспективи України. Напевно, свою роль зіграла також перспектива чергових президентських виборів та можливість змінити владу, яка стала вкрай непопулярною.

"Нарешті слід зауважити, що сказати достеменно, чи є зафіксоване у 2018-2020 рр. зниження рівня соціальної напруженості початком низхідного тренду, чи це все ще ситуативна реакція суспільства на прихід до влади нової політичної команди на чолі з Володимиром Зеленським, поки важко. Це стане зрозуміло з наступних замірів моніторингу", – підсумовується у повідомленні.

Масове опитування громадян проведено Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Асоціацією політичних психологів України 5-20 червня за вибіркою, що репрезентує доросле населення України віком від 18 років і старше. Опитування проводилося методом інтерв’ю. Опитано 1200 респондентів у всіх регіонах України за винятком АР Крим, м. Севастополя і захоплених сепаратистами окремих районів Донецької та Луганської областей. Похибка вибірки становить 3,2%.