Вакцинувати світ: триває боротьба за доступ до рятівних препаратів
Майже весь світ наразі з тривогою готується до осінньої хвилі пандемії, яку от-от має спричинити новий штам Дельта. Проте деякі країни вже «озброєні».
В Ізраїлі, наприклад, менш ніж за пів року після початку кампанії з вакцинації людей старше 16 років – зняли майже всі карантинні обмеження (на початок липня понад 55% ізраїльтян отримали по 2 дози вакцини). А на початку червня узялися вакцинувати підлітків. У Великій Британії наразі у два етапи провакцинували майже 50% населення, а хоча б одну дозу вакцини отримали вже 66%.
У той же час Східна Європа про такі успіхи лиш мріє. У Румунії хоча б одну дозу, за урядовими даними, на поточний момент отримали близько 25% громадян. У Сербії ситуація не надто краща – показник дорівнює 30%. В Україні, де вакцинація почалася аж у лютому, дві дози станом на 6 липня мають трохи більше ніж 2% населення, а хоча б одну отримали понад 5%. Багато йшлося у ЗМІ про помилки на рівні окремих чиновників та структур, що призвели, зокрема, у нас до такої картини.
Але у неї й глобальні причини є – проблеми з придбанням вакцини проти COVID-19, переконані в AIDS Healthcare Foundation (AHF, найбільший постачальник послуг з догляду та лікування ВІЛ/СНІД у всьому світі). І це – проблеми не лише бідних країн чи тільки Східної Європи, а й усього світу, який бажає якнайшвидше подолати пандемію і повернутися до нормального життя без карантинів, втрат людських життів та економічних збитків. І як реакція на недостатньо високі темпи та вкрай низьку ефективність кампаній з вакцинації, у менш розвинених країнах світу стартувала Глобальна адвокаційна кампанія «VOW. Вакцинуйте наш світ» (ініційована Фундацією АнтиСНІД-США в Україні).
НА МАРШ ЗА ВАКЦИНАЦІЮ
За даними ВООЗ, заможні держави отримали понад 87% із більш ніж 700 мільйонів доз вакцин, що вводяться у всьому світі, тоді як бідні країни отримали лише 0,2%. Велика Британія та ЄС – одні з найбільших накопичувачів вакцин від COVID-19. Згідно з останніми даними про закупівлю вакцин Глобального інноваційного центру охорони здоров'я Дюкського університету, країни ЄС придбали вакцини в обсязі вдвічі більшому, ніж кількість населення, що проживає на їхній території. У фундації впевнені, що ситуації треба зарадити чимшвидше – ігнорування проблеми лише сприятиме продовженню пандемії, оскільки нові спалахи хвороби є передумовою для розвитку потенційних мутацій, стійких до вакцин. Ці медичні препарати – не звичайний товар, на який поширюються правила чесної конкуренції й комерції, а стратегічний ресурс. І доступ до них треба відкрити якнайширший, вважають в AHF. А значить, треба діяти.
У середині травня AIDS Healthcare Foundation провела у Лондоні віртуальну пресконференцію в Zoom з вимогою міжнародної співпраці для вакцинації проти COVID-19. Активісти у сфері громадського здоров’я та урядовці з Великобританії, Європейського союзу, Африки й США вимагали швидшого широкомасштабного доступу до вакцин, а також закликали Велику Британію і ЄС підтримати ініціативу адміністрації президента Байдена щодо тимчасового призупинення дії патентів на вакцини від COVID-19.
«Ми втомилися від нескінченних обіцянок наших урядів, що одного дня ми будемо щеплені. Ми не хочемо слухати пояснень, чому неможливо виконати попередні обіцянки – адже немає вагомих пояснень, коли йдеться про життя людей», – заявила тоді Зоя Шабарова, керівник європейського бюро фонду AIDS Healthcare Foundation (AHF), що виступив ініціатором кампанії. Тоді організатори кампанії «Вакцинуйте наш світ» говорили про те, що для попередження чергових хвиль інфікування країнам потрібна нова, масштабна хвиля вакцинації, а для цього призупинення прав інтелектуальної власності на вакцини проти COVID-19 просто необхідні.
Мільохін |
«Хоча заява країн G7 про пожертву 1 мільярда вакцин проти COVID-19 біднішим країнами є кроком у правильному напрямку, недостатньо «Вакцинувати наш світ». Керівники заможних країн повинні зробити більше для забезпечення справедливості у галузі вакцин. Звичайно, завжди великі виробництва мають свої інтереси, дбають про прибуток і тримаються за патенти, – пояснює Ярослава Лопатіна, голова представництва Фундації AHF в Україні. Але наразі потрібно дуже багато вакцини, щоб кампанія з вакцинації не тривала роками. Будуть з’являтися нові варіанти вірусу і, може, вже стійкі до існуючих вакцин. Тому глобальне завдання – не залишати жодну країну без доступу до вакцинації, максимально швидко і масово щепити людей, – говорить вона. – А для цього треба налагодити виробництво вакцини в різних країнах, відмінити чинні патенти». Ось Україна має можливості виробляти вакцину на власній території, зауважує вона, і якщо фармацевтичні компанії поділяться з нею технологією, то це цілком реально налагодити. На початку липня у Києві відбувся марш на підтримку міжнародної акції «VOW. Вакцинуйте наш світ», організований також фундацією АнтиСНІД-США в Україні. Активісти пройшли від посольства Німеччини до представництва Європейського Союзу в Україні, закликаючи країни-члени ЄС дати шанс тому, про що каже Лопатіна – відмовитися від патентного захисту на вакцини проти коронавірусу. Або хоча б передати надлишки придбаних вакцин тим, хто потребує їх більше. Певних результатів кампанія ще не досягла, але й згортати її ніхто не збирається».
ХТО ВПЛИНЕ НА ПАТЕНТИ?
Понад 100 країн, зокрема США та Франція, вже об'єдналися з метою підтримати пропозицію Світової організації торгівлі про відмову від захисту інтелектуальної власності на вакцини проти COVID-19. «Адміністрація президента США Байдена зробила безпрецедентний крок, підтримавши перед СОТ пропозицію про відмову від захисту прав інтелектуальної власності для вакцин проти COVID-19 під час пандемії. Якщо ми хочемо по-справжньому покласти край глобальній пандемії, ми закликаємо Велику Британію та ЄС слідувати їх прикладу», – під час травневої відеоконференції наголошував засновник і президент AHF Майкл Вайнштайн. Водночас Німеччина та деякі інші країни ЄС досі відмовляються схвалити угоду, яка допоможе забезпечити доступ до вакцин мільйонам людей у всьому світі, нагадує Лопатіна. «А виробникам вакцин байдуже, кому їх продавати – головне, отримати прибуток у своєму бізнесі, й заради нього вони виступатимуть проти відміни патентів», – каже вона.
Але Україна дуже сподівається, що Світовій організації торгівлі вдасться домовитися про тимчасову відмову від патентів на вакцину, і ще у травні торговий представник України Тарас Качка заявляв, що організація от-от прийме таке рішення. "Нерівний доступ до вакцин – це найбільша несправедливість світу, яку може вирішити СОТ, якщо ухвалить рішення про надання waiver від дотримання прав інтелектуальної власності. З цією ініціативою ще восени виступили Південноафриканська Республіка й Індія. Сьогодні це рішення підтримала адміністрація США, про що офіційно повідомила USTR Кетрін Тай. Зазвичай розвинені країни виступають проти таких звільнень. А це значить перелом і в СОТ", – написав тоді Качка на своїй сторінці у Фейсбуці. Й обіцяв, що Україна буде агітувати за якомога швидше рішення, бо це "не питання виробництва вакцин, а питання вільного доступу… до вакцин". Більше 100 країн світу в ВООЗ його підтримують, але біда в тому, що рішення Світової організації торгівлі приймаються консенсусом, тобто "за" мають бути всі 164 країни-члени.
Україна підтримує пропозиції Індії й ПАР щодо тимчасового звільнення від правової охорони в режимі інтелектуальної власності тих об'єктів, які використовуються чи можуть бути використані для профілактики та специфічного лікування коронавірусної інфекції COVID-19 (у рамках окремих положень Угоди ТРІПС в умовах пандемії COVID-19), підтвердили Укрінформу в МОЗ.
«МОЗ України та національними виробниками лікарських засобів неодноразово висловлювалася позиція щодо необхідності сприяння налагодженню національного виробництва вакцин та препаратів специфічного лікування COVID-19 на засадах трансферу технологій чи примусового ліцензування щодо відповідних об'єктів», – пояснюють у пресслужбі міністерства.
На думку міністерства та Інституту інтелектуальної власності – виняток з прав інтелектуальної власності на час пандемії має стосуватися не лише винаходів, а й таких об'єктів інтелектуальної власності, як комерційна інформація (data exclusivity) (з метою отримання доступу до даних клінічних досліджень, які ВООЗ були проголошені як солідаризовані клінічні дослідження, дані яких мають використовуватися вільно для боротьби з COVID-19). Також слід обмежити ці права щодо промислових зразків, які використовуються в медичному обладнанні та медичних виробах, що застосовуються при профілактиці, діагностуванні чи терапії COVID-19, і комп'ютерних програм (software), які застосовується у медичних приладах з тією ж метою.
Національні фармвиробники (як і представники генеричних фармкомпаній інших держав) також неодноразово висловлювали пропозиції до патентовласників щодо трансферу технологій на умовах контрактного виробництва – та згоди не досягнуто, коментують ситуацію представники МОЗ.
Зате коли СОТ нарешті доб’ється бажаного, у нас з’явиться шанс налагодити виробництво вакцин удома. Звісно, не одразу, каже Лопатіна, але процес реально запустити. «В Україні є для цього потужності, є кваліфікований персонал і зможемо виробляти вакцини в достатній кількості для себе, – впевнена вона. – І не доведеться ставати в чергу, щоб отримати партію вакцин. До того ж, коли буде власне виробництво, вакцини можуть коштувати дешевше та можна буде швидко реагувати на зміну потреби у вакцині в країні». Якість препаратів при цьому, за її словами, страждати не повинна – за нею просто слід встановити належний контроль.
А поки що фундація планує підтримувати ініційовану кампанію і вперто домагатися свого. «Закликаємо доєднатися до руху всіх небайдужих громадян і організації», – каже вона.
Тетяна Негода. Київ
