У Нацраді прокоментували ситуацію з моніторингом дотримання мовного законодавства

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба регулятора.

«Результати моніторингу телерадіоорганізацій свідчать, що на тижні 19 – 25 липня лідери теледивлення виконали вимоги закону «Про телебачення і радіомовлення»: відсоток української мови в ефірі шести найбільших загальнонаціональних телеканалів становив: «СТБ» – 96%, «Нового каналу» – 83%, «ICTV» – 82%, «1+1» – 82%, «Інтера» – 77%, «України» – 76%. Контроль за виконанням нових норм закону про мову покладений законодавством на Уповноваженого із захисту державної мови. Отже, Національна рада відповідно до порядку взаємодії між цими державними органами поінформувала Уповноваженого про результати моніторингу, в тому числі передала для реагування матеріали щодо встановлених ознак порушення мовного законодавства при розповсюдженні й демонструванні фільмів», - ідеться в повідомленні.

Було наголошено, що саме такий характер взаємодії зафіксований у спільному документі, тому публічні обурення Уповноваженого сприймаються членами Національної ради як нещирість і непослідовність, зазначили в Нацраді.

Також акцентували на тому, що Національна рада здійснювала нагляд за дотриманням мовного законодавства в телерадіоінформаційному просторі задовго до 16 липня, коли набули чинності нові норми законодавства про мову. Національна рада дотримувалася визначених механізмів співпраці, неодноразово надсилаючи звернення до Уповноваженого щодо ознак порушення мовного закону. Зокрема, вони стосувалися мови реклами і політичної агітації 4-х ліцензіатів: КП ТРК «Мелітополь» Мелітопольскої міської ради Запорізької області; ПП «Орбіта Сервіс», смт. Петрове Кіровоградської області; ТОВ «Новини 24 години», м. Київ; ТОВ «Наш 365», м. Київ.

Утім, зазначається, про жодну реакцію наразі невідомо, тож регулятор направив Офісу Уповноваженого нагадування та вважає, що активність робочих процесів задля системної підтримки державної мови має бути пропорційною активності в публічній площині.

У пресслужбі додали, що Національна рада готувалася до набуття чинності нових норм і вважала, що важливою є розмова з індустрією – було ініційовано зустріч із менеджментом та юристами найбільших телегруп, зокрема з представниками регіональних мовників. У цьому тривалому діалозі обговорили виклики і проблемні питання, що стоять перед медіа, особливості двох законів – «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та «Про телебачення і радіомовлення».

Мовники повідомили, що працюють над перекладом кінопродукту, і звернулися до Національної ради з проханням бути модератором та організувати зустріч із Уповноваженим із захисту державної мови.

На думку індустрії, такий діалог був необхідним для обговорення дій і планів, які треба здійснити разом задля реалізації положень закону та зміцнення позицій української мови – він міг би стати прикладом наближення до європейської практики взаємодії бізнесу і держави.

Члени Національної ради також провели робочу зустріч із Офісом мовного омбудсмана. Уповноважений, на жаль, не побачив необхідності в такій спільній зустрічі з представниками медіа. Проте було обговорено виклики, які постануть перед Уповноваженим, адже Закон України «Про забезпечення функціонування державної мови» поки що не дає мовному омбудсману чітких і дієвих інструментів для виконання своїх повноважень, а Національна рада в ньому взагалі не наділяється правом вимагати виконання норм. Домовилися про спільну підтримку і подальші узгоджені дії для удосконалення закону, погодили спільне напрацювання пропозицій.

«Однак надалі, на жаль, ці домовленості були порушені, а тема української мови вкотре стала темою для хайпу і політичних спекуляцій. Деякі політики, так звані «батьки» закону про мову, поспішили призначити винного і почали руйнування регулятора, який нині, до речі, єдиний в інформаційній війні з Росією і її приспішниками в Україні стоїть на передовій. Такий підхід ми вважаємо абсолютно неконструктивним, бо він – лише на шкоду мові», - заявили у Нацраді.

Там наголосили, що підтримувати позиції державної мови треба системно, всесторонньо й послідовно. У цьому кропіткому просвітницькому всеохопному процесі мають працювати вже не один рік усі інституції, суспільство, політикум, індустрія. Інакше мова лишиться, як це зараз є, лише інструментом і механізмом протистояння та війн і суспільного роздраю.

«Сьогодні треба висувати і реалізовувати ідеї, як виправити наявну ситуацію, як надолужувати змарнований час і як рухатися вперед. Ми закликаємо всіх пристати саме до цих позицій», - резюмували у Національній раді.

Як повідомляв Укрінформ, 20 липня Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у Фейсбуці заявив, що за результатами моніторингу Секретаріату уповноваженого із захисту державної мови було виявлено порушення мовного закону шістьма українськими телеканалами. Також Кремінь звернувся до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення з проханням застосувати до згаданих телерадіоорганізацій визначені законодавством санкції.

16 січня 2021 року набули чинності норми статті 30 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість його норм набула чинності 16 липня 2019 року.

14 липня 2021 року Велика палата Конституційного суду України визнала конституційним Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

16 липня 2021 року набули чинності частини друга-шоста, восьма статті 23 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», якою унормовано застосування державної мови у сфері культури.