14 вересня. Пам’ятні дати

Вже через п’ять років, у 1944, на його основі було створено перший у світі гелікоптер, який випускався серійно. Як відомо, Ігор Сікорський (1889–1972) - засновник всесвітньовідомої вертолітобудівної фірми «Сікорський». Під його керівництвом було розроблено 78 різноманітних літальних апаратів: 72 з них випускалися серійно, 2 були доведені до стадії дослідних зразків і лише 4 залишилися на папері. Диплом льотчика-авіатора Сікорський отримав 1911 року в Київському товаристві повітроплавання. Знаменитий чотиримоторний літак «Ілля Муромець» з екіпажем з восьми осіб, що наводив жах на німецьких льотчиків під час Першої світової війни, був сконструйований студентом Київського політехнічного інституту Ігорем Сікорським у 24-річному віці. «Ілля Муромець» перебував на озброєнні російської армії до 1923 року і навіть встиг «опанувати» мирну професію транспортно-пасажирського літака на одній із перших повітряних ліній в країні Москва-Харків. Сам конструктор не сприйняв змін і емігрував до США, де у 1923 році створив авіаційну компанію «Сікорський аероінженіринг корпорейшн». Першим дітищем Сікорського на північноамериканському континенті був великий двомоторний літак S-29, потім його компанія сконцентрувалася на літаках-амфібіях, а з кінця 30-х років – на вертолітобудуванні. У США Сікорським було створено 17 базових типів літаків і 18 – вертольотів. З 1957 року всі президенти США, починаючи з Дуайта Ейзенхауера, літають на вертольотах конструкції Сікорського.

У цей день народилися

Богдан Медвідський (1936), український філолог, фольклорист, етнограф у Канаді. Доктор філософії, професор.

Закінчив Оттавський університет, працював на факультеті слов’янських мов і літератур Торонтського університету, в Карлтонському університеті (Оттава); з 1971 – професор Альбертського університету. Досліджував мову новел Василя Стефаника; вивчає фольклор, етнографію і народне мистецтво українців Канади.

Віра Кутинська (1897-1981), художниця, аніматорка.

Народилася на Черкащині в сім’ї  сільського художника-іконописця. По закінченні Київської учительської семінарії (1917) стала однією з перших учительок українознавства, української мови та літератури на Черкащині. Згодом поступила в Українську академію мистецтв на факультет живопису.

Впродовж 1932—1937 років Віра Кутинська працювала на Київській кіностудії «Київнаукфільм» режисером-мультиплікатором.

У 1936 році вийшов знаменитий фільм «Наталка-Полтавка» режисера Івана Кавалеридзе за оперою Миколи Лисенка. Віра Кутинська була в цьому фільмі художником по костюмах.

Повоєнні роки — найактивніший період у творчості художниці. Віра Кутинська бере участь у художніх виставках, де представляє свої розписи на крепдешині — панно, серветки, картини-мініатюри, листівки, скриньки, одяг. Створює мультфільми за роботами майстрів народного мистецтва М. Приймаченко та Г. Собачко. Зокрема, фільм «Пісні України» був відзначений премією за кордоном, але до Києва з конкурсу не повернувся, майже відразу вивезений у Росію і з «невідомих» причин знятий з екрана.

Сергій Бібіков (1908-1988) – археолог, дослідник палеоліту і трипільської культури. Висунув гіпотезу про наявність музики у культурі людей палеоліту на основі вивчення комплексу кістяних артефактів Мізинської стоянки.

Народився в Севастополі. Наприкінці 1920-х років Бібіков пройшов початкову школу археології в експедиціях Гліба Бонч-Осмоловського та за його порадою вступив до Ленінградського університету.

1955 року переїхав до Києва, де 33 роки працював в Інституті археології АН УРСР. Великою заслугою Сергія Бібікова перед українською археологією є надання їй історичного спрямування. За участі та за редакцією вченого створено фундаментальні праці: «Нариси стародавньої історії УРСР» (1957), тритомна «Археологія Української РСР» (1971—1975). Йому належить також ідея написання багатотомної «Давньої історії України».

Вагомий внесок зробив Бібіков і у вивчення трипільської культури, успішно продовживши справу Вікентія Хвойки, Миколи Біляшівського, Миколи Макаренка.

У монографії «Найдавніший музичний комплекс із кісток мамонта» (1981) Сергій Бібіков висуває гіпотезу про існування музики в палеоліті. Ця праця набула широкого міжнародного розголосу і була перекладена багатьма мовами світу.