1 жовтня. Пам’ятні дати

За оцінками спеціалістів, нині в світі налічується майже 700 мільйонів людей старше 60 років. Передбачається, що до 2050 року число таких людей сягне двох мільярдів, що буде дорівнювати 20% світового населення. Все це свідчить про те, що особливим потребам і проблемам багатьох літніх людей необхідно приділяти особливу увагу. Разом з тим не менш важливою є і та обставина, що більшість чоловіків і жінок похилого віку можуть і надалі робити важливий вклад у функціонування суспільства, якщо їм будуть гарантовані для цього відповідні умови.

1 жовтня 1946 року у Нюрнберзі оголосив свій історичний вирок Міжнародний військовий трибунал, утворений чотирма союзними державами для суду над головними воєнними злочинцями Другої світової війни.

Цей судовий орган протягом майже десяти місяців розглядав обвинувачення, висунуті двадцяти чотирьом особам, які належали до вищого керівництва III Рейху. Нюрнберзький процес  став першим в історії випадком засудження кримінальних діянь державного і світового масштабу - злочинного правлячого режиму, його каральних інститутів, вищих політичних і військових діячів. Згодом Генеральна Асамблея ООН затвердила ті засадничі принципи, які були покладені в основу діяльності цього міжнародного судового органу. Протягом наступних років ООН ще неодноразово доводилось створювати тимчасові судові інституції задля міжнародного кримінального покарання керівників та вищих посадових осіб окремих держав (зокрема, міжнародні трибунали для колишньої Югославії та  Руанди).

У цей день народилися

Адріан Кащенко (1858-1921), письменник.

Майже все своє життя працював головним контролером Катеринославської залізниці. Організував у Катеринославі (тепер Дніпро) «Видавництво А. Кащенка», автор численних оповідань і повістей, у тому числі й історичних («Запорозька слава», «На руїнах Січі», «Під Корсунем»), а також історико-краєзнавчих нарисів, історичних портретів національних героїв України. Основна його праця – «Оповідання про славне Військо Запорозьке низове» свого часу було справжнім бестселером.

Володимир Горовиць (1903-1989), піаніст-віртуоз, один із найяскравіших музикантів ХХ ст.

Народився у Києві. Закінчив Київську консерваторію. У 1925 році виїхав за кордон. Критики досить часто порівнювали його з Ференцем Лістом. Блискуча техніка, бурхливий темперамент, яскрава емоційність та оригінальність трактування музичних творів робили його виконання неперевершеним.

Володимир Луцак (1928), скульптор, автор низки портретів видатних українців.

Народився на Чернігівщині, закінчив Київський державний художній інститут.

Відомий скульптурними портретами українських історичних діячів: Григорія Сковороди, Івана Мазепи, Петра Конашевича-Сагайдачного, Патріарха УПЦ КП Філарета, Євгена Коновальця, Миколи Плав’юка та інших.

У місті Ічні Чернігівської області встановлено п’ять скульптур митця: пам’ятники Тарасу Шевченку, поету Василю Чумаку, скульптора Івану Мартосу, паркова скульптура «Гостинна Україна», пам’ятник загиблим воїнам (останній - у співавторстві з І. Гончарем); у місті Переяславі на Київщині -  пам’ятник філософу Григорію Сковороді.

До 225-ліття заснування Севастополя (2008) Володимир Луцак створив бронзовий пам’ятник гетьману України Конашевичу-Сагайдачному.  Цей пам’ятник був демонтований російськими окупантами у квітні 2014 року. Сама скульптура збереглася і була вивезена до Харкова та встановлена у сквері на Гімназійній набережній.