Рецепт щастя: навчіться радіти дрібничкам

10 жовтня у світі відмічають День психічного здоров’я. За даними ЮНІСЕФ, кожна п’ята молода людина у світі має ознаки депресії. В Україні цьому приділяють ще недостатньо уваги, хоча побіжний зріз у колі знайомих показує: останнім часом  молоді люди стали частіше звертатися до психолога чи психотерапевта, якщо відчувають емоційне вигорання, тривожність... Здається, що причиною цьому є не тільки краща обізнаність, а й більша кількість чинників, які призводять до депресивних станів.

Укрінформ з’ясовував, чи так це насправді.

Не вистачає емоційної віддачі у спілкуванні і вдячності за турботу

За визначенням ВООЗ, саме рівень психічного здоров’я та благополуччя людини і визначає рівень розвитку країни. Психологи наголошують, що ментальне здоров’я  неможливе без комплексу на перший погляд тривіальних складників – збалансованого харчування, фізичної активності, гри (веселощів), змагальної активності, уміння «чути» своє тіло (як часто ми відчуваємо дотики, обіймаємо інших), уміння розслаблятися, культури самосприйняття та міжособистісних стосунків тощо.

Як із психічним здоров’ям молоді в Україні? Реальність така, що більшість з нас навіть не можуть пояснити, що вони розуміють під поняттям ментальне здоров’я. І таких – 78%, як з’ясували у ході опитування понад 1500 студентів з північних, західних та центральних регіонів України фахівці Дивізіону психічного здоров’я.  Не дивно, що можна зробити сумний висновок: про складові психічного здоров’я більшість молодих людей не звикли дбати повною мірою.

Зокрема:

• 77% опитаних незадоволені емоційною реакцією партнерів по спілкуванню.
• 68% не дотримуються жодної спеціальної системи для занять з фізичної культури. Тільки 8,5% від загального часу на виконання домашніх обов’язків пов’язані із задоволенням.
• 93% опитаних не дотримуються жодної системи у культурі релаксації - фізичної та психічної (йога, медитація тощо).
• Застілля приносить задоволення тільки у третині часу, який українці витрачають на їжу. При цьому 83% опитаних не дотримуються жодної системи у харчуванні.
• 107 хвилин на тиждень  - стільки часу витрачають опитані на обійми і дотики. Цього може бути достатньо, однак опитувані несповна виявляють радість від обіймів та тілесних контактів.
• 87% незадоволені зворотнім зв’язком, який вони отримують у відповідь на піклування про інших. А між тим, психологи наголошують: якраз найбільшу вдячність відчуває той, хто робить добру справу, а не той, кому її роблять.
• 117 хвилин на тиждень – це середній час, у який опитувані отримують соціальне схвалення за те, що роблять. Не так багато, адже у тижні понад 10 тисяч хвилин.

Ці результати - коротка інструкція для того, щоб усвідомити, в якому напрямі рухатися, щоб турбота про психічне здоров’я стала звичкою. Хоча це ще не все…

Проблема 21 століття: більше знаєш – гірше спиш

Згадані тенденції притаманні не лише Україні. Як свідчить глобальне опитування ЮНІСЕФ, проведене у 21 країні світу, майже кожна п’ята молода людина у ​​віці 15-24 років відчуває ознаки депресії – пригніченість та відсутність інтересу, щоб робити повсякденні речі. Це тривожний показник, але фахівці кажуть – він цілком відповідає дійсності. Щоправда люди старшого покоління, коли чують подібну інформацію чи розмови молоді про депресивний стан часто реагують скептично: мовляв, раніше ніякої депресії, не було, це все надумано.

Але питання в іншому – чи то в «радянські» часи люди не були обізнані в питаннях психічного здоров’я, чи сучасне життя настільки змінилося, що у ньому стало набагато більше стресу. Про це Укрінформ запитав у Віктора Вуса, соціального психолога, координатора Дивізіону Психічного Здоров’я НПА України та головного редактора міжнародного наукового журналу Mental Health:Global Challenges.

Експерт погоджується з тим, що ситуація з психічним здоров’ям нині змінилася. «Якщо поглянути на післявоєнні роки, то у часи тотальної розрухи все населення було сконцентроване на тому, щоб піднятися на ноги і всі були рівні. Люди вдягалися в те, що було доступним, їли те, що було. Тобто в однакових умовах жили. А ще - були більш локалізовані. Люди читали, слухали радіо, але не жили на тому щаблі глобалізації, який є зараз», - відмічає психолог.  

Сучасні молоді люди активно користуються соцмережами і це з одного боку значно розширює їхні горизонти, а з іншого – пригнічує, бо вони бачать, як інші - живуть краще, щось роблять краще. «Це можна перенести і на стосунки у парах, коли люди не задоволені своїми партнерами, бо бачать через екрани смартфонів нібито кращих, більш гідних собі. Тобто проблема у великій кількості інформації і у тому, що у соцмережі люди викладають її редагованою - найкращі фотографії, нерідко відфотошоплені, взагалі - показують кращі сторони життя… До цього додається культ успіху - сучасна людина не може сказати, чого вона його досягла повною мірою. І дивлячись на це все, вона знижує самооцінку. І це зрозуміло, адже  те, що ми їмо – формує наше тіло, а те, що ми бачимо – формує нашу психіку», - коментує експерт.

Мінімум бажань і максимум можливостей щоб їх задовольнити

Що з усім цим робити? Фахівці кажуть: починати потрібно з просвітницької роботи про психічне здоров’я. І це стосується не лише молоді. Оскільки наша психіка складається з тієї інформації, яку ми отримуємо, то потрібно свідомо її «споживати». Щоб бути щасливим, по-перше, треба обмежити свої бажання, каже Віктор Вус: «Щастя – це не повне задоволення своїх бажань. А мінімум бажань і максимум можливостей для їхнього задоволення. А якщо ми переглядаємо соцмережі й інші джерела, то хочемо все більше і більше. Треба навчитися фільтрувати інформаційний потік».

По-друге, сам по собі інформпотік не є шкідливим чи корисним. Усе залежить від нашого сприйняття. «Якщо ви переглядаєте соцмережі і ЗМІ плануєте своє життя, думаєте, що зробити, аби його покращити, то це піде на користь. А якщо лише мрієте і нічого не робите, то згодом будете відчувати пригнічення», - пояснює соціальний психолог.  

Тож він радить вчитися тайм-менеджменту, коли ви чітко структуруєте свої цілі і плануєте, що вам треба робити для їхнього досягнення. «Кожен день має наближати вас до конкретної мети. Не розпилюйтеся на бажання, мовляв, сьогодні хочу шикарне авто, а завтра – літак. Зупиніться і дайте собі відповідь: що я хочу, що можна для цього зробити і намалюйте схему, як цього досягти».

Фахівець наголошує, що люди розучилися насолоджуватися простими речами: «Чому не подивитися на сонце, на світанок, на Дніпро? Треба навчитися радіти життю, «зупинятися» в миті, яка приносить задоволення. Вас пригостили чимось смачненьким? Насолодіться, а не думайте в цей час, скільки у вас проблем і що їх треба швидко бігти вирішувати».

Чи підвищилася в Україні статистики і культура звернень до психологів?  Віктор Вус стверджує, що наразі ситуація покращилася не значно. Люди частіше йдуть на безкоштовні ресурси чи онлайн-курси, яких під час пандемії і переходу в онлайн з’явилося надзвичайно багато. А їх часто проводять люди без професійної психологічної освіти, користуючись недовірою суспільства до всього офіційного.

«Оскільки люди все одно масово йдуть в онлайн, ми працюємо над запуском Національної бібліотеки психічного здоров’я. Це буде ресурс, де кожна людина знайде актуальну та достовірну інформацію щодо психічного здоров’я», - підсумовує Віктор Вус.

Юлія Горбань, Київ