У Берліні показали фільм про підвали катівні «Ізоляція» в окупованому Донецьку

Про це йшлося під час дискусії у посольстві України в ФРН після перегляду кінострічки, знятої на основі книги Станіслава Асєєва «Світлий Шлях». Історія одного концтабору», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні ми змушені говорити, що практика таких таборів продовжується. І найгіршим є те, що світова спільнота залишається безпорадною», - заявив посол України в ФРН Андрій Мельник.

Депутат німецького Бундестагу від Партії «зелених» Робін Вагенер визнав, що відносно мало людей у Німеччині - та й на Заході загалом - знають, що насправді відбувається на сході України. Депутат нагадав, що нова коаліція в своїй угоді чітко зазначила, що майбутній федеральний уряд ФРН разом із партнерами твердо стоятимуть на боці України, підтримуватимуть її територіальну цілісність. «Ми будемо продовжувати за кожної нагоди відкрито говорити про це з російським урядом, що Москва також несе відповідальність», - запевнив політик.

Водночас історик Вільфрід Їльге вважає, що проблематика обміну полоненими та затриманими особами є «занадто слабим пріоритетом у нормандському форматі». При цьому, на його думку, Німеччина та Франція мали би чітко заявити, що у разі тяжких злочинів не може йтися про амністію, та мали би з партнерами наполягати на розслідуванні , таких злочинів Міжнародним кримінальним судом.

Голова правозахисної організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук нагадала, що в грудні минулого року прокурор МКС на підставі попереднього вивчення ситуації в Криму та на Донбасі заявила про наявність «обгрунтованих підстав стверджувати, що там скоюються масові воєнні злочини, злочини проти людства». Однак, зауважила правозахисниця, МКС зосереджується лише на головних особах, а тисячі виконавців залишаються на відповідальності України. У цьому зв'язку Матвійчук зауважила, що до Кримінального кодексу України досі не внесені відповідні зміни, а закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права» 6 місяців перебуває на підписі у Президента.

«На мій погляд, Українська держава має більше робити для встановлення правди, збирання доказів і притягнення винних до відповідальності за воєнні злочини… Кожен місяць зволікання з прийняттям закону відкриває шлях до амністії», - вважає активістка.

Колишній в’язень донецької незаконної в'язниці «Ізоляція» журналіст і письменник Станіслав Асєєв, який у Берліні презентував свою книгу німецькою, вбачає своїм завданням розповісти правду про катування в таємних тюрмах. ЗА його словами, про страшні порушення прав людини треба говорити вголос і на всіх рівнях, оскільки Кремль реагує на публічність.

«Росія ніколи не визнає існування «Ізоляції», але якщо це стане міжнародною проблемою, коли про це почнуть говорити не тільки громадські активісти, а й лідери держав, є шанс, що Росія закриє «Ізоляцію», таємно. Але це буде добре», - заявив журналіст.

Президент Центру релігійних наук (Україна) Ігор Козловський, який теж пройшов через «Ізоляцію», переконаний, що питання бранців, яких тримають у нелюдських умовах, потрібно порушувати на міжнародному рівні.

«Мої катування припинилися після того, як американський посол заявив, що мене треба врятувати, коли моє ім’я стало відоме у світі, коли Папа Франциск написав листа Путіну», - зазначив науковець.

Захід у Берліні продовжує інформаційну кампанію «Ізоляція: Must speak», започатковану в грудні 2020 року МЗС України, Українським інститутом та Міжнародним благодійним фондом «Ізоляція» (МБФ «Ізоляція»), та проводиться з метою посилення уваги міжнародної спільноти до порушення прав людини та застосування тортур на тимчасово окупованій території України.