15 грудня. Пам’ятні дати
На ньому духовенство УПЦ Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви та УПЦ Московського патріархату створили єдину помісну Православну церкву України, ухвалили її статут і обрали предстоятеля – митрополита Київського і всієї України Епіфанія.
Перша спроба створення незалежної української помісної Церкви була здійснена ще 100 років тому, за часів Гетьманату і Директорії. Але народженню Української церкви завадила більшовицька окупація.
І лише спроба 2018 року виявилася вдалою: 11 жовтня Синод Вселенського патріархату оголосив, що Російська православна церква втратила юрисдикцію над канонічною територією України, а церквою-матір'ю України є Константинополь.
Завершальний акт у створенні помісної Православної церкви був 6 січня 2019 року – в Патріаршому храмі Святого Георгія відбулося вручення Томоса про автокефалію та божественна літургія, яку спільно відправили Вселенський патріарх Варфоломій та предстоятель Православної церкви України, митрополит Київський і всієї України Епіфаній.
В Україні відзначається День працівників суду. Дата цього свята вибрана не випадково: саме в цей день, у 1917 році, в Українській Народній Республіці було створено найвищий судовий орган – Генеральний Суд. Перше засідання Генерального Суду відбулося 15 січня 1918 року. Сучасну судову систему України складають: Конституційний Суд України, який вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України, дає офіційне тлумачення норм Конституції і законів України; суди загальної юрисдикції, які утворюються, як правило, за територіальним принципом і які розглядають всі цивільні і кримінальні справи та справи про адміністративні правопорушення; арбітражні суди, які розглядають справи стосовно господарських правовідносин. Вищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.
14 грудня 2000 року о 13:17 під час трансляції телемосту Чорнобильська АЕС – Національний палац «Україна» поворотом ключа аварійного захисту було зупинено реактор енергоблока №3. Чорнобильська атомна електростанція назавжди припинила генерацію електроенергії.
У цей день народилися
в Україні…
Соломія Павличко (1958-1999), письменниця, перекладачка, авторка праць із теорії літератури та історії фемінізму.
Дочка Дмитра Павличка. Народилася у Львові, згодом з батьками переїхала до Києва. Закінчила відділення романо-германських мов і літератури Київського державного університету ім. Т. Шевченка. З 1995 року – доктор філологічних наук, 3 1997 – професор «Києво-Могилянської академії», лауреатка премії ім. С. Єфремова за працю «Дискурс модернізму в українській літературі» (посмертно, 1999). У 1992 року Соломія Павличко створила видавництво перекладної наукової літератури «Основи», у якому незмінно очолювала редакційну раду і формувала видавничу політику. Започаткувала в Україні видання феміністичної літератури, займалася ідеєю партнерської сім'ї, образом нової української жінки – активної, творчої. «Фемінізм мене цікавить як наукове та інтелектуальне явище. Я вже розказувала, як мене було виховано. Це було справжнє феміністичне виховання, коли батьки тобі кажуть: ти повністю повинна розраховувати на власні сили – ніякі заміжжя, ніякі мужчини, ніякі сторонні люди – тільки ти сама можеш зробити себе щасливою. І я так і стараюся жити і сподіваюся, що моя дочка буде жити так само», – Соломія Павличко в інтерв’ю 1998 року.
Олександр Зінченко (1996), футболіст, півзахисник і лівий захисник англійського «Манчестер Сіті» та національної збірної України.
Народився у Радомишлі на Житомирщині. Спортивну кар’єру розпочав у 7 років – з 2004 почав виступати за місцеву дитячу команду Радомишльської ДЮСШ «Карпатія». А вже у 2011 році його, гравця молодіжного складу «Шахтаря», запросили до складу національної збірної України, у якій перебуває й по сьогодні. З 2016 року – в англійському «Манчестер Сіті». Триразовий чемпіон Англії, найкращий гравець своєї команди у фінальному матчі Ліги Чемпіонів УЄФА 2020-2021. На перший матч відбору на чемпіонат світу 2022 року проти Франції Олександр Зінченко вивів збірну України, як капітан, ставши таким чином наймолодшим капітаном в офіційних матчах української національної команди.
…і у світі
Александр Гюстав Ейфель (1832-1923), французький інженер-будівельник і архітектор.
Народився в Діжоні. Закінчив Центральну школу мистецтв і ремесел в Парижі. Ейфелю не було рівних у проектуванні металевих конструкцій для залізничних мостів. У 1858 році за його проектом було побудовано залізничний міст через річку Гаронну в Бордо, в 1877 – міст через річку Дору в Порто (Португалія) з 162-метровою аркою. Проте весь світ знає Ейфеля як автора сталевої вежі, зведеної для всесвітньої виставки 1889 року в Парижі. Зведення вежі тривало два роки і два місяці, а коштувала споруда близько п’яти мільйонів франків (проект окупився швидко – за півтора роки). Її вага склала 7300 т, висота – 300 м. Вежа ще не була закінчена, коли в лютому 1887 в газеті «Le Temps» з’явився «Протест проти башти мсьє Ейфеля», підписаний Шарлем Гуно, Гі де Мопассаном, Александром Дюма-молодшим, Ернестом Мессоньє, Шарлем Гарньє та іншими видатними представниками культури Франції. Проте, нині мало хто уявляє собі Францію і Париж без Ейфелевої вежі.
