Верховний Суд хоче впливати на формування бюджету судової гілки влади
Про це він сказав в інтерв’ю Укрінформу.
“Свого часу Верховний Суд був розпорядником бюджетних коштів щодо всіх судів. Потім цю систему змінили, зробили відповідальною за фінансування судів першої та другої інстанцій Державну судову адміністрацію. Це має свої плюси і мінуси”, - зазначив Князєв.
На його переконання, необхідно, щоб Верховний Суд не був повністю виключений з цього процесу.
"Ми маємо висловлювати свою думку з цього приводу на рівні Мінфіну, на рівні бюджетного комітету парламенту. Тому, думаю, потрібно вносити зміни до законодавства таким чином, щоб Верховний Суд надавав пропозиції щодо фінансування судів першої та другої інстанції”, - додав голова ВС.
За його словами, Верховний Суд відчуває свою відповідальність за суддів і працівників апарату судів першої і другої інстанції, але якогось інструменту для участі в бюджетному процесі не має.
“Ми не можемо висловити свої побажання, брати участь у засіданнях Бюджетного комітету, офіційно спілкуватися з цього приводу з міністром фінансів, бо не є учасниками бюджетного процесу щодо судів першої та апеляційної інстанцій”, - пояснює Князєв.
Оцінюючи закладене у держбюджеті на наступний рік фінансування судової галузі у розмірі 19 млрд грн, голова ВС зазначив, що ситуація краща, але далека від ідеальної.
“Звичайно, такий бюджет набагато кращий, ніж минулого року, коли працівникам апаратів судів виплачували зарплату, нижчу за мінімальну. Через це велика кількість працівників судів першої та другої інстанцій просто звільнилася”, - зазначив він.
Князєв нагадав, що через низьке фінансування протягом 2021 року в судах не було паперу, марок, конвертів, щоб відправляти кореспонденцію учасникам процесу, а деякі голови судів купували це за свої кошти.
“У наступному році грошей на це передбачено трохи більше, і, я сподіваюся, такої проблеми з марками вже не буде, а працівники апаратів судів будуть забезпечені зарплатою на якомусь більш-менш прийнятному рівні. Але недофінансування все одно значне”, - вважає Князєв.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 2 грудня ухвалила держбюджет на 2022 рік, в якому на судову гілку влади передбачається 19 млрд грн. Водночас Державна судова адміністрація заявляла потребу у фінансуванні у розмірі 26 млрд грн.
1 грудня керівники апаратів усіх райсудів Києва звернулися до Вищої ради правосуддя і Державної судової адміністрації у зв’язку з масовими звільненнями своїх працівників. Зазначалося, що через низькі зарплати протягом року із судів звільнилося близько третини працівників апаратів.
