10 січня. Пам’ятні дати

10 січня 1951 року, у Нью-Йорку, відбулось офіційне відкриття постійної штаб-квартири Організації Об’єднаних Націй. ООН почала свою роботу у жовтні 1945 року. Перші засідання Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки Організації пройшли в залі Вестмінстерського палацу в Лондоні. Одним із рішень першої сесії стало місце розташування штаб-квартири організації. Існує версія, що вибір пав на Америку, враховуючи безславну долю Ліги Націй, яка розвалилася напередодні Другої світової війни не в останню чергу через те, що з неї вийшли США. Земельну ділянку під майбутнє будівництво у східній частині Мангеттена, на березі затоки Іст-Рівер придбав міліардер Джон Рокфеллер-молодший за 8,5 млн. дол. США. Історично ця територія розміром у 7 га не є американською, а має статус міжнародної зони. Для створення штаб-квартири ООН були запрошені архітектори, дизайнери та інженери з усього світу. Вважається, що ідея створення концептуального дизайну належить французькому архітекторові Ле Корбюзьє. Передбачалося, що комплекс будівель буде вміло поєднувати різноманітність стилів: високі скляні панелі для офісів і низький круглий купол для залу Генеральної Асамблеї. Основний дизайн був реалізований головним архітектором Уоллесом Гаррісоном і його командою. На момент відкриття штаб-квартира ООН вважалася зразком найсучаснішого архітектурного дизайну. 24 жовтня 1949 року відбулась церемонія закладення фундаменту майбутньої штаб-квартири ООН, а за 15 місяців відбулось її офіційне відкриття. Вартість будівництва склала 65 млн. дол. США. Нинішній адмінкомплекс ООН складається з чотирьох будівель: 39-поверхового хмарочосу Секретаріату ООН (додатково з трьома підземними поверхами), який став всесвітньо відомим символом ООН; будівлі Генеральної Асамблеї, де безпосередньо проходять засідання ООН; конференційного корпусу та бібліотеки ім. Дага Хаммаршельда, яка була прибудована у 1961 році. Організація Об’єднаних Націй також має власну пожежну частину і пошту. Відвідувачі з усього світу люблять посилати додому листівки з марками ООН – пошту з такими марками можна відправляти тільки з комплексу Організації Об'єднаних Націй.

Події дня

Цього дня, у 1863 році, в Лондоні стала до ладу перша в світі лінія метро.

У середині ХІХ ст. Велика Британія переживала економічний бум. В самому Лондоні склалася критична транспортна ситуація – навіть сім залізничних станцій, що приймали пасажирів з віддалених районів міста не спасали ситуацію. Зрештою, виникла ідея про будівництво підземної залізниці. Будівництво «Метрополітен рейлвей» почалось у 1855 році, проте було призупинено з фінансових причин. Лише у березні 1860 будівництво поновилося. Відкриття першого у світі метрополітену відбулось о 6-й ранку 10 січня 1863 року, коли від станції Паддінгтон по освітлених гасовими лампами тунелях з інтервалом 15 хвилин по маршруту відправилось шість поїздів з чотирма вагонами кожний. Загалом за перший день було здійснено 120 рейсів і перевезено 38 тисяч пасажирів. Майже відразу Лондонський метрополітен став найпопулярнішим видом транспорту: за перший рік роботи він перевіз понад 9 млн пасажирів. У наступному 1864 році була збудована ще одна гілка на захід від центру Лондона, а у 1865 – на схід. У 1890 році лондонський метрополітен став одним з перших, де почали використовуватися потяги на електротязі. Нині лондонське метро має 270 станцій на 11 лініях загальною довжиною 402 кілометри і щодня воно перевозить близько 5 млн пасажирів.

У цей день народилися

в Україні…

Леонід Кравчук (1934), перший Президент незалежної України.

Нині з іменем Леоніда Кравчука пов’язують прийняття Акта про Незалежність України, проведення референдуму 1 грудня 1991 року, ліквідацію СРСР, створення нових державних атрибутів, притаманних незалежній державі, та перші кроки щодо інтеграції України до європейських структур.

Леонід Кравчук став Президентом України у 56 років. Сільський хлопчина з Рівненщини, батько якого загинув на фронті, а мати все життя пропрацювала у колгоспі, спромігся не лише стати економістом, кандидатом наук, а й здолати нелегкий шлях до вищих щаблів влади. 23 липня 1990 року сесія Верховної Ради УРСР обрала Кравчука головою парламенту. Вже через рік, після серпневого путчу, Радянський Союз перестав існувати.

24 серпня 1991 року Верховна рада УРСР прийняла Акт про державну незалежність України і з метою його всенародного підтвердження сесія вирішила провести 1 грудня республіканський референдум. На цю ж дату були призначені й перші демократичні вибори президента. На цих виборах Кравчуку опонували п'ятеро висуванців від громадських та національних рухів. Зрештою, отримавши підтримку 61,59% виборців, Леонід Макарович став першим Президентом України.

За часів його президентства держава Україна почала набувати усіх притаманних незалежній державі атрибутів: були затверджені Герб, Прапор і Гімн України, визначені кордони країни, запроваджено власну грошову одиницю, сформовані Збройні сили. Окрім того, Україну як незалежну державу визнали більшість країн світу. І саме Леонід Кравчук як перший незалежний президент прийняв від останнього президента Української Народної Республіки в екзилі Миколи Плав'юка клейноди УНР і грамоту про правонаступництво.

…і у світі

Роберт Вудро Вільсон (1936), американський фізик, радіоастроном, лауреат Нобелівської премії з фізики (1978, спільно з Арно Алланом Пензіасом).

Його роботи присвячені дослідженням Галактики та міжзоряних молекул за допомогою міліметрових радіохвиль. Працюючи над новим типом антен в лабораторії Белла в Нью-Джерсі, Вільсон і Пензіас виявили джерело шумового сигналу в атмосфері, який вони не могли пояснити. Після усунення всіх потенційних джерел шуму, включаючи посліди голубів на антені, шум довелося визнати мікрохвильовим реліктовим випромінюванням. Це відкриття підтвердило модель «гарячого Всесвіту» вперше теоретично розроблену Джорджом Гамовим у 1956 році.