Правозахисники назвали п'ять проблем, які потрібно вирішити цьогоріч у Раді
Про це правозахисниця сказала на брифінгу в Укрінформі.
За її словами, серед них - персональні санкції, ратифікація Римського статуту та компенсація за зруйноване майно.
«По-перше, це наша санкційна політика. У нас є закон про санкції, але треба багато зробити, щоб його вдосконалити. Для нас, правозахисників, насамперед важливим є введення персональних санкцій щодо осіб, які порушують права людини, безпосередньо переслідуючи наших громадян на окупованих територіях», - наголосила Скрипник.
Вона зауважила, що персональні санкції мають запроваджуватися щодо представників так званих судів, прокуратур, поліції, ФСБ та інших силових структур, «які позбавляють волі наших громадян, катують їх та чинять їм інші страшні злочини».
Як зазначила правозахисниця, сьогодні ці особи причетні до військових злочинів, злочинів проти людяності, тому у законодавстві України має бути передбачено жорсткий контроль за запровадженням та дотриманням санкцій щодо них.
Другий крок, який необхідно зробити українським парламентаріям, вважає Скрипник, це ратифікація Римського статуту міжнародного кримінального суду, яка «дасть можливість державі ефективно розслідувати злочини Російської Федерації та незаконних формувань на окупованих територіях».
«Для того, щоб наше законодавство справді допомогло правоохоронній системі України розслідувати злочини окупантів як на національному рівні, так і звертатися до міжнародних інстанцій, нам якраз необхідно ратифікувати Римський статут міжнародного кримінального суду», - вважає голова КПГ.
У зв'язку з цим, зазначила правозахисниця, не можна не згадати про інший важливий законопроєкт – про імплементацію норм міжнародного гуманітарного права, який був ухвалений парламентом ще у травні 2021 року, але ще не підписаний Президентом.
Третій важливий крок для розв'язання проблем громадян, які постраждали від збройної агресії РФ, – удосконалення системи розшуку осіб, які зникли безвісти внаслідок насильницьких викрадень на окупованій території Донбасу та Криму.
Як повідомила правозахисниця, закон про це було ухвалено ще у 2018 році, але він досі не запрацював.
«Ми звертаємось до парламенту про необхідність змін до цього законопроєкту, щоб держава змогла вести необхідний реєстр, аби хоча б знати кількість людей, які зникли безвісти в умовах збройного конфлікту та для того, щоб сім'ї людей, які були викрадені, могли отримати соціальну допомогу держави», – зазначила Скрипник.
Інший крок, на якому наполягає правозахисники, – це запровадження адміністративної системи для набуття громадянського статусу мешканців окупованих територій.
«Насамперед йдеться про факти народження чи смерті на території окупованих територій. Сьогодні є спрощена система отримання документів, але вона все одно проходить через суд – не так, як для всіх громадян України. Тому вважаємо, що потрібна нормальна, прозора, проста система для визначення статусу жителів окупованих територій», - вважає голова КПГ.
Вона повідомила, що саме з цієї причини сьогодні близько 200 тисяч дітей, народжених у Криму та на Донбасі, так і не змогли підтвердити факт народження на материковій Україні, «хоча для нас дуже важливо знати, скільки наших громадян народилося на окупованих територіях».
«І наступний, п'ятий крок, який ми назвали пріоритетним, – це запровадження системи, яка стосується отримання компенсації за майно, зруйноване внаслідок збройного конфлікту», - повідомила Скрипник.
За її словами, є законопроєкт №5177, який у принципі вирішує багато питань, але потребує доопрацювання до розгляду його у другому читанні.
Як вважає правозахисниця, цей законопроєкт є важливим не лише з точки зору компенсації, але й для того, щоб в Україні був реєстр того майна, яке люди втратили внаслідок збройної агресії на окупованих територіях.
