Для третини українців важливо знати власників медіа
Такими є результати соціологічного дослідження "Медіаспоживання в Україні: зміна медіапотреб та програш російської пропаганди", проведеного на замовлення ГО «Детектор медіа» Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.
Результати дослідження презентував на пресконференції в Укрінформі політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський.
"Більшість не цікавить, хто є власником. Можливо тому, що люди якщо дивляться телебачення - це для них розважальний контент і для розважального контенту не важливо хто є власником, важливі інші критерії якості та вподобань. Але у нас уже є третина наших співгромадян, які кажуть що для них це важливо. Тобто люди починають більш-менш критично сприймати інформацію медіа і для них важливо знати, хто є власником", - зазначив Бурковський.
За даними дослідження, інформація про власників медіа є не дуже актуальною для українців, лише якщо вибір ЗМІ має базуватися на обмеженому колі характеристик. На пряме запитання 36% опитаних відповіли, що для них важливо знати власників медіа. Крім того, 46% впевнені, що знають частину власників ЗМІ, з яких вони регулярного отримують інформацію.
Найпомітнішим для громадян є володіння Петра Порошенка 5 каналом (53%) й Ігоря Коломойського каналом «1+1» (55%), а от що Віктор Пінчук володіє телеканалами з медіагрупи StarLightMedia, знає менше 20% опитаних. До власності держави відносна більшість українців відносять телеканал «Рада» (33%), «Дом» (12%) та «UA: Перший» (19%). Лише 9% вважає власником «UA: Перший» суспільство.
Загальнонаціональне дослідження проведене на замовлення ГО «Детектор Медіа» Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 17 по 22 грудня 2021 року. Вибіркова сукупність складає 2018 респондентів та охоплює повнолітнє населення України, за винятком тимчасово окупованих територій АР Крим, частин Донецької та Луганської областей. Максимальна теоретична похибка опитування (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3%.