Холодна зима 2022: готуй буржуйку з літа
Зима буде холодною та важкою, чуємо звідусіль. Про це говорять з медійних майданчиків експерти, про це переживають користувачі соцмереж і теревенять пасажири в транспорті, лякаючи один одного. Лякатися не слід, готуватися – пора. Головне, розібратися, як саме, як конкретно важко прийдеться нам взимку і що допоможе її пережити. В трубах банально не буде газу? Електрику вмикатимуть час від часу на пару годин? Мікрохвильовка і плита чекатимуть мирних часів, а готувати будемо у казанках на вогнищі? Ми розпитали, що саме мають на увазі експерти-енергетики, коли попереджають про скруту, і як збираються до неї пристосовуватися українці, що вже з літа подбали про «сани» до зими.
Що маємо на сьогодні: 12 млрд кубів газу і відрізані електропотужності
Ворог зробить усе, аби нам було сутужно, коли настануть холоди. Та власне вже пошарпав електроенергетичну систему країни і збирається красти, що захопив. Запорізька, Луганська ТЕС – на окупованій території, Вуглегірська та Слов’янська не працюють. Є загроза перемикання Запорізької, Каховської електростанцій та вітряків Херсонщини на потреби Криму, наприклад, зауважує Ольга Кошарна, експертка з питань енергетики. «Треба вже виходити з того, що у нас немає Запорізької АЕС, а це 6 гігаватт встановленої потужності, 35 млрд кВт/годин на рік (приблизно стільки споживало населення до війни), - пояснює вона. – Втрата 6 гігаватт з 13,8 (стільки виробляли 15 атомних енергоблоків 4-х АЕС. Ядерна енергетика - до 55% всієї електроенергії в Україні Ред) – серйозна проблема». Навіть при тому, що споживання знизилося через міграцію населення та руйнацію промислових об’єктів.
Базової потужності, теоретично, мало б вистачити. Та проблему створить дефіцит маневрових резервних потужностей (необхідні, коли високий попит на електрику, пікові потреби. Ред). Зазвичай їх забезпечували теплові станції, що працюють на вугіллі, ГЕС.
«А цьогоріч страшенне маловоддя і Укргідроенерго вже не допоможе, як раніше, коли з вугіллям були непереливки, - пояснює пані Ольга. – Наприклад, Дністровська ГЕС зараз виробляє всього 43% електроенергії від торішнього рівня».
Порти заблоковані, завозити вугілля за потреби морем (якщо більше навантаження ляже саме на ТЕС) не вийде, тільки залізницею, каже експертка, а це дорого та й військові вантажі тепер у пріоритеті. Доведеться маневрувати, як досі вже пробували, атомною електроенергією, що дуже неправильно (АЕС працюють добре і безпечно, якщо стабільно Ред), та що вдієш, коли така ситуація, каже експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. Підстраховувати більше нічим: «зелені» електростанції взимку ніколи не відігравали значної ролі, та й багато таких об’єктів Херсонської, Запорізької, Донецької областей окуповані.
Щось позитивне сказати можна? Так. Але небагато…
Поки що все виглядає не те щоб кепсько, вважає Володимир Омельченко, директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова. Бо поки що ситуація з накопиченням палива на зиму досить непогана. Вже є більше 1,8 млн. тонн вугілля на складах, більше 12 млрд кубометрів газу власного видобутку у газосховищах. Їх наповнення йде за графіком і до 5 жовтня матимемо 15-16 млрд кубів, чого, за словами Омельченка, цілком досить, аби більш-менш в теплі пережити зиму (якщо без форс-мажорів). Навіть 2 млн тонн вугілля наберемо легко (а більше й не треба), вважає Юрій Корольчук: ДТЕК з бідою навпіл, та видобуває. Зараз ось електроенергії в Україні навіть надлишок, можемо експортувати, каже Кошарна.
В контексті підготовки до зими добре, що, грубо кажучи, на третину скоротилося енергоспоживання, каже Юрій Корольчук. Так, «виїдемо» в цьому сезоні за рахунок власного видобутку газу. Принаймні, спробуємо. Бо може виникнути проблема з тиском в системі, якщо припиниться транзит російського газу в Європу. Нема тиску - газ населенню не прокачаєш. Парадокс, але зусібіч залежимо від ворогів. «Транзит російського газу вже скоротився, і якщо зменшиться ще більше чи припиниться, нам своїх 15 мільярдів не вистачить в підземних сховищах. Треба було б мати чим більше, тим краще, 24 - ідеальний варіант», - каже експерт. Але 24 не набереться, хоч би 19-20, та й ті взяти ніде. Хіба що добровільно скорочувати споживання і відчутно, але «домовитися» про це з населенням, на думку Корольчука, нереально.
Найгірший сценарій: як не вкрадуть, то зруйнують
«Думаю, будуть планові відключення за графіком. І не так, як в 90-х - по 2 годинки щовечора - а гірші. Це мій прогноз», - говорить пані Кошарна. Часом доведеться купувати аварійну допомогу, але це лише кілька годин електропостачання між системними операторами єдиної енергосистеми. А наші сусіди – Угорщина, Словаччина, Польща - теж енергодефіцитні і взагалі ситуація в Європі буде «не цукор»...
Може статися, нам спробують подавати газ почергово для економії. Пів дня подають, пів дня порожньо. Це недобре - шкідливе навантаження на систему в цілому, але що ж, як доведеться… «Будуть зменшувати подачу тепла для будинків багатоквартирних. Приватному сектору - знижувати тиск в системі. І тоді опалювати будинки зможе лише те опалення, яке здатне працювати на цьому мінімальному тиску», - пояснює пан Юрій. Тобто горітиме не потужним полум’ям, а ледве-ледве і матимемо в оселі 16-18 градусів. Якщо збережеться транзит газу, то потреба зменшувати так критично температури для багатоквартирного фонду й не виникне. А у випадку аварій – біда. «Зимою, пам’ятаю випадок, три дні не було електричного опалення в будинку і він витримав. Але коли подача теплоносія припиниться надовго, почнуться руйнування, особливо в старих «хрущовках» і «панельках».
Різні регіони будуть мати різний рівень енергозабезпечення, каже Омельченко. Майже нема чого хвилюватися, коли живеш у Чернівцях чи Ужгороді (і зовсім інша справа – прифронтова зона, Бахмут чи Харків). «Багато залежить від того, де буде проходити лінія фронту, наскільки буде сильно зруйнована інфраструктура, чи вдасться звільнити українським Збройним силам атомну станцію в Енергодарі», - каже пан Володимир.
І то все було б добре, якби хоч не ворушити стан справ на сьогодні. «Наприклад, блоків, які є на Хмельницькій, Південноукраїнській, Рівненській АЕС нам би вистачило, ще й з профіцитом. Все залежить від стабільності роботи», - говорить Корольчук. Але ж над нами нависла загроза руйнації критичної енергетичної інфраструктури, каже Володимир Омельченко. І це найгірша, але цілком реальна перспектива. Наразі в країні вже зруйновано близько 200 котелень, постраждало чимало теплових електростанцій. І неможливо передбачити, чи будуть віялові відключення, а це - 10 чи 15 градусів у домівках, коли ракетні удари наносяться кожного дня.
Цивільне населення теж воюватиме. З холодом
Ця зима буде найбільшим випробуванням для цивільного населення України за останні десятиріччя, бо маємо справу із країною терористом, вважає власник мережі кав'ярень "Veterano Coffee", нині – знов військовослужбовець ЗСУ Володимир Шевченко. «Мій прогноз очевидний та збігається із думками всіх моїх друзів військових. Взимку тварюки дочекаються настання холодів (-10 градусів морозу та нижче), та цілеспрямовано почнуть нищити ТЕЦ, електростанції, підстанції - всю критичну інфраструктуру», - впевнений він. Цьому питанню він присвятив великий допис у Фейсбук, що активно ширили соцмережею. Тільки уявіть: за вікном лютий мороз, а одночасно усі великі міста позбавлені електропостачання. І відновити під обстрілами пошкоджене у штатному режимі неможливо… За таких обставин треба готуватися, що тепло та світло зникатимуть на тиждень, коли не нам два-три. І загартовуватися доведеться періодично протягом всього холодного сезону, попереджає Володимир Шевченко.
«Днями розбомбили ТЕЦ №3 у Харкові. Пам’ятаєте, двічі бомбили шосту ТЕЦ на Троєщині у березні, та не влучили. А перед зимою почнуть цілеспрямовано бити по котельнях, ТЕЦ», - гадає і експерт Кошарна. А коли йтиметься про системне знищення критичної інфраструктури, навіть сусіди-партнери не зарадять, говорить Володимир Омельченко. Чимось виручити вони спробують, але ж не на 100% перекриють нестачу світла і тепла. «Та й час потрібен, щоб відновити певні об’єкти», - каже експерт.
Купуємо спальники, газові балони і хатинку в селі
Щоб вижити цієї зими, покладатися на Америку, уряд чи милість ворогів не можна. Той випадок, коли пора дбати кожному про своє гніздечко і то ще до настання перших похолодань, впевнені наші експерти.
«Якщо є змога, найкраще перезимувати в сільській місцевості чи в приватному будинку, мати там піч чи збудувати її, щоб опалювати місцевими видами палива - пеллетами, дровами, вугіллям і не залежати від централізованого опалення, - наголошує Володимир Омельченко. - Багато людей, я знаю, зараз вже в приватних будинках готуються до зими, будують піч собі».
В будинку пані Ольги все зав’язане на електриці, тому вона вже придбала туристичний газовий балон з горілкою, щоб хоч чаю закип’ятити, раптом що. «Мої «активи» - мангал, дрова до нього і будинок за Києвом, зможу у дворі на вогнищі щось готувати. А ще придбала електропростирадла», - розповідає вона. Обігрівачі не порятують, коли перебої з електрикою, а ці девайси досить економні і ефективні і не перевантажуватимуть мережу, коли всі одночасно захочуть грітися.
Пані Ольга посилається на рекомендації свого досвідченого колеги-фахівця з питань енергетики Олексія Хабатюка і «наполегливо пропонує» скористатися його порадами з урахуванням особливостей свого житла. А Олексій пише, що «не зайвими» цієї зими будуть твердопаливний котел і резервна система електроживлення для циркуляційних помп, запас дров/вугілля/брикетів/пеллет, а також проста 2-конфорочна переносна плита на зріджений газ та 2-3 50-літрових балони газу до неї. Слід підготувати ліхтарики, пауербенки, додаткові акумулятори до ноутбуків і продумати способи живлення від автомобільних акумуляторів (є такі пристрої).
Будинок за містом, якщо є, пора готувати до цілком автономного існування, радить Володимир Шевченко. Зробіть хоч одну кімнату з обігрівом, якщо не весь будинок. «Груба, піч-булерьян, твердопаливний котел - будь що на твердому чи рідкому паливі. Маленький генератор, щоб працювала електроніка котла, - дає власний список для виживання він. - Вкопуйте ємність з бензином, якщо генератор бензиновий, ставте помпи для відкачування палива». Вже зараз, каже, є відчутний дефіцит генераторів, а як припече, не знайдете їх ні за які гроші, як і дров.
«Легше будете переносити важкі часи, коли вони настануть, - впевнений пан Шевченко. - Не якщо, а коли. Нажаль».
Гріємося мериносом і анчаном
Купіть спеціальний теплий одяг. Іван Бабошин, досвідчений гірський турист, з липня про те дбає і радить друзям купувати жилети з прімалофту чи пуху, мериносові светри, якісні трекінгові шкарпетки, бо взимку очікує в оселі не більш 15 градусів тепла.
«Звичайна товста вовна, до якої звикли більшість людей, гріє значно гірше, ніж тонка мериносова. Одяг, в якому важко рухатись, дає втому, додаткову до холодової втоми, - пояснює Іван. - До речі, десь у магазинах на Хрещатику знайти мериносові светри складно, на секонді значно простіше: Європа давно живе в режимі економії тепла».
Щоб спати більш-менш комфортно, потрібні будуть спальники або пухові ковдри. Іван має їх дві - одна використовується замість перини. Вироби з якісного пуху зазвичай матимуть позначки на етикетці 95/5, 95/10 – це співвідношення пух/перо (85/15 грітимуть вже відчутно гірше). Спальні мішки (з утеплювачем холофайбер чи кращими) теж добре бережуть тепло, за умови що вони повністю застебнуті й анатомічні, тобто рівномірно прилягають до тіла (а от спальники-ковдри малоефективні). «Якщо маєте намет - використати його в ролі балдахіна не найгірша ідея, в наметі зазвичай тепліше градусів на 5, а то і 10, особливо ефективний він від протягів», - говорить Бабошин. Вже зараз розгляньте варіанти електрогрілок та інфрачервоних нагрівачів. Найпростіший і найдешевший спрямований нагрівач - це... лампа-випромінювач для тварин і птахів (такі, як для птахоферм). І чаю купіть. Тим, у кого мерзнуть долоні та стопи, добре допомагає синій тайський чай - анчан. Ефект як від коньяку, але без сп’яніння і коштує дешевше.
А взагалі Іван радить загартовуватися. Восени перед початком опалення настають помірно холодні ночі, і хороший спосіб - спати з відкритими вікнами (але вкритим дуже тепло). «Цей метод гуманніший, ніж бузувірське обливання холодною водою, а ефект, на мою думку, значно кращий», - каже він. Заодно перевірите якість своїх перин чи спальників.
Нині дехто на подібні перестороги відкидає: «не розганяйте паніку!». Але паніка насправді буде, коли раптово зникнуть цивілізаційні блага і народ звично кинеться скуповувати як не генератори, то хоч свічки. А поки що є час продумувати план Б, запасатися і уважно слідкувати за новинами.
Тетяна Негода, Київ
