Іграшки-монстри? Це про потребу любові

Недавно в одній із груп у соцмережах розгорілася ледве не драма. Матуся маленької киянки пожалілася, що у доньки вкрали сумку, в якій, зокрема, була іграшка Хаггі Ваггі. І тепер у малої – істерика, бо вона його дуже любила та доглядала. Молода жінка просила, якщо знайдеться іграшка, повернути її родині.

Хто не знає, Хаггі Ваггі — з рядами гострих зубів і трикутною головою - персонаж хорор-гри, в якій він полює на головного героя. Гру було презентовано у жовтні минулого року і майже миттєво вона стала популярною. Зараз іграшки Хаггі Ваггі можна знайти на полицях магазинів для дітей у всьому світі.

Хтось співчував і радив мамі купити для доці нового Хаггі Ваггі, але було багато й інших, які почали звинувачувати жінку в тому, що вона неправильно виховує свою дитину, бо купувати таких от чудовиськ-монстрів – означає виховувати в дитині жорстокість.

Різноманітних іграшок-монстрів взагалі зараз – сила силенна. Мультики, ігри з ними набирають мільйони переглядів. Один тільки Тревор Хендерсон, канадський художник жахів, придумав уже понад 250 найрізноманітніших монстрів, яких, не гаючи часу, взяли «на конвеєр» виробники іграшок. А ще - дуже популярні в ютубі й відеоуроки, де вчать дітей цих монстриків ліпити.

То як насправді? Чи небезпечно все це для психіки дітей? Ми запитали про це у досвідченого психолога Тетяни Матвейчук.

Комусь може здатися, що така тема під час війни – не на часі. Але це зовсім не так.

Монстри привчають до того, що у світі є зло є

 -  Іграшка не може виховати жорстокість, - переконана психолог Тетяна Матвейчук. - Для дитини це просто іграшка. Це для нас, дорослих, всі ці монстри - страшні й жахливі, бо ми звикли зовсім до інших іграшок. Але ж ми  читаємо дітям казочки не лише про білочок і зайчиків, але й про ведмедиків, вовків... І деякі з цих тварин у природі можуть бути хижими та агресивними. По суті  - це ті ж самі монстри, тільки більш звичні для нас.

Як і Водяний, Лісовик, Русалки, Баба-Яга, продовжує психолог. У кожній культурі світу є свої більш або менш негативні персонажі, яких дітям слід було боятися та обходити стороною. Так дорослі привчали малюків, що навколишній світ ділиться на день і ніч, добро та зло. Зараз кількість цих негативних або «частково» негативних персонажів просто розширилася. Сучасна людина загалом стала приділяти більше уваги своїм почуттям, емоціям та їх відтінкам, більше цікавитися психологією.

   - Дитина сприймає світ через символи, метафори, - продовжує фахівець. - І завдяки всьому цьому фантазійному світові монстрів у неї розвивається творче мислення, власна фантазія.

А ще це – своєрідна сублімація, царина, куди зливається весь негатив, накопичений дитиною. Зараз йде війна, й діти переживають її по-своєму. Їм теж потрібен захист, якась підтримка, їм теж потрібно кудись дівати агресію. Впоратися з цим трошки можуть допомогти й такі іграшки.

Тож про все – за порядком.

Як побороти агресивність або страхи дитини?

 Коли дитина просто побачила таку іграшку в інших дітей і сказала, що  теж таку хоче – це одна історія, стверджує Тетяна Матвейчук. Дитина може й не здогадуватися, що собою являє цей персонаж. Той же Хаггі  Ваггі вже здебільшого перестав сприйматися як людожер,  і для багатьох – просто симпатичний такий персонаж, хоча й зі страшними зубами.

Якщо ж дитина десь побачила хорор-ролики з цим персонажем «у дії», й вони їй сподобалися  - тоді вже треба з’ясовувати, що за цим криється.

  -    Серед іншого, це може означати, що в дитині багато агресії  й таким чином вона задовольняє свою потребу в розрядці, - розказує психолог. -  Надмірна агресія може бути природною - є такі люди, у яких від народження підвищений рівень агресивності.

Добре направити цю агресію в конструктивне річище, скажімо, в заняття спортом - щоб дитина менше переглядала контент, який дійсно може вплинути на психіку. Є діти більш і менш чутливі, тому батькам у будь-якому разі варто звертати увагу, який контент дивиться їхнє чадо.

 -  Іноді мале й після перегляду єдиного хорор-мультика може не на жарт злякатися, - каже пані Тетяна. - Порада: спробуйте разом проговорити побачене.  Можете сказати, що ви теж злякалися, тоді дитина почне посміхатися, й у неї зменшиться страх і рівень тривоги.

Між іншим, пам’ятаєте, як у дитинстві ми розповідали один одному різні «страшилки» на кшталт «у чорній-пречорній кімнаті стояла чорна-пречорна труна…». І страшно було зовсім трішечки. Психолог пояснює, що коли ми чуємо подібні речі в колі друзів, страх мінімізується, так само, якщо дивимося «жахіття» з кимось ще.

Якщо дитина уявляє себе монстром або поводиться з монстром, як із живою істотою

Повернімося до «страшних» іграшок. На що ще мають звернути увагу батьки?

 - Як дитина поводиться з іграшкою, запитати, навіщо вона їй, - відповідає Тетяна Матвейчук.

Що однозначно має викликати занепокоєння  - це коли дитина сама себе уявляє тим монстром. І починає агресивно поводитися з батьками, однолітками. Саме тоді слід звертатися до спеціалістів. І не варто чекати, що от закінчиться війна, тоді з усім і розберемося. Проблеми з часом можуть тільки загостритися. Зараз багато психологів-волонтерів, які працюють і онлайн, і офлайн, нагадує спеціаліст.

Коли ж дитина доглядає за такою іграшкою, спілкується з нею – це нормально. У випадку, з якого ми почали розмову, дівчинка  піклувалася про Хаггі, тому й дуже бурхливо переживає його втрату.  

   -  Окремо підкреслю - не варто знецінювати почуття дитини і обіцяти, що купите замість втраченої  іграшки іншу, - наголошує пані Тетяна. - Вона ж вкладала в неї свої емоції. Ми в стосунках так само робимо -  інвестуємо в них свої почуття, і якщо вони раптом розриваються  - дуже важко це переживаємо. Так і у дитини.

Питання: якщо у дитини така вже велика потреба когось доглядати, може їй краще якогось хом’ячка купити замість чергового страшнючого?

  -  Жива істота  - це чудово, звичайно, - каже психолог. -  Проте її не завжди можна обійняти, погладити. Зробити те, що зараз хоче дитина, скажімо -  зробити їй укол або одягнути як ляльку і покатати на візочку. Згадайте, як буває, що потерпають, а то й ховаються від дітей кішки. І нерідко ж буває, що мале від надмірних почуттів здавила хом’ячка – і хом’ячка вже немає… Уявіть собі наслідки… А з іграшкою нічого не трапиться. З іграшкою можна ще й навчатися – що і як слід робити.   Якщо ж дитина починає поводитися з таким от Хаггі надто агресивно, скоріше за все навколо неї відбувається щось негативне.

Монстри допомагають впоратися з монстрами всередині нас

  - А є якась розумна пропорція - скільки може бути іграшок-монстрів і скільки «звичайних»? – запитуємо спеціаліста.

  -  Всього має бути в міру. Іграшки теж мають бути різні, якщо ж уподобання дитини обмежуються самими монстрами – знову ж таки, треба звернутися за порадою до психолога. Але в жодному разі не забороняти ці іграшки, адже все заборонене завжди приваблює ще більше, - нагадує пані Тетяна.

Зараз всіх цих мультяшних монстрів  - безліч. Є ті, що без голови, є з величезними зубами, з довжелезними руками, товсті та худющі…

   - Мабуть, поки немає тестів, за якими можна визначити, чого боїться дитина, якщо обирає того чи іншого іграшкового монстра? – ставимо наступне питання.

  -  Не виключено, що у дитини, яка обирає зубастого монстра, немає можливості проговорити з кимось свої проблеми. Якщо ж дитина не розлучається, скажімо, з товстою, великою та круглою іграшкою, їй не вистачає обіймів, тілесного контакту, - розмірковує фахівець. - Запитайте, пофантазуйте разом, чому ці монстри стали такими некрасивими, злими?  Може, тому, що їм не вистачало уваги та любові? І те, що дитина почне розповідати,  по суті й покаже її проблеми.

 -   А чому взагалі ці монстри саме зараз стали такими популярними? – просимо прояснити ситуацію.

 - Саме останнім часом ми стали більше говорити про те, що всі ми – різні, нагадує фахівець. - Згадайте добродушного Шрека з анімаційного фільму початку 2000-х. Який переживав через те, що всі вбачають в ньому лише чудовисько. Ідея полягала в тому, що незважаючи на те, що Шрек взагалі-то – монстр, він може бути людяним. В кожному з нас є свій внутрішній монстр. В кожному з нас є  агресор, який «прокидається»,  якщо нас не чують, якщо порушують наші кордони...

Наше завдання - виростити дитину цілісною та гармонійною людиною, щоб вона не боялася своїх внутрішніх монстрів і знала,  що окрім доброти, співчуття, є й злість, агресія. Яка, між іншим, часто допомагає отримувати те, чого ми хочемо. І якщо навчитися ці почуття контролювати, це може тільки додати дитині досвіду, який ще стане в житті при нагоді.  

Коли людина знаходиться, так би мовити, «в контакті» з власними «монстриками», вона зуміє з ними й впоратися. Щоб було добре і дитині, й оточуючим, підсумовує психолог.

Лариса Гаврилова, Київ