Час на науковців, або Чи зможе Україна при вступі в ЄС використати свою унікальність

Важливо почути науковців, які здатні глибше осягнути правові та юридичні аспекти ЄС, зрозуміти «надбання спільноти» (Acquis communautaire), допомогти з кадровим підсиленням. Також маємо вирішити, хто інституційно потягне євроінтеграцію: сильний парламент чи Уряд. Від цього буде залежати швидкість нашого руху до ЄС та, чи зможемо використати унікальність ситуації.

ЩО ТАКЕ ACQUIS 

Acquis communautaire (Acquis): буквально з французької – «надбання спільноти». Це сукупність спільних прав і зобов’язань, обов’язкових до виконання в усіх країнах – членах ЄС. 

Acquis охоплює:
● зміст, принципи та політичні цілі угод;
● закони, ухвалені на виконання угод, та рішення Суду ЄС;
● декларації та резолюції Союзу;
● заходи в галузі спільної зовнішньої та безпекової політики;
● заходи у сфері правосуддя та внутрішніх справ;
● міжнародні угоди, укладені Спільнотою, а також державами-членами між собою у сфері діяльності ЄС.

Ключове: Acquis створювався майже 50 років та містить понад 14 тисяч різних видів правових актів і майже 9 тисяч рішень Суду ЄС. Як йшлося на онлайн-дискусії Українського центру європейської політики «Як Україні розпочати підготовку до переговорного процесу з ЄС – інституційні та юридичні аспекти» час на розмову з науковцями, адже необхідно досягнути фаховості та глибини нашої  євроінтеграції. Для проходження усіх етапів вступу України в ЄС необхідні сильні інституції та кадрове забезпечення. 

СИЛЬНИЙ ПАРЛАМЕНТ – ЧИ СИЛЬНИЙ УРЯД?

Стан України можна порівняти з Польщею, яка мала подібні процеси наприкінці 1980-х років. Однак на відміну від Польщі в Україні вже є потужна академічна підтримка європейського права, але наразі стоять інші більш ґрунтовні завдання, зазначає професорка Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка Ксенія Смирнова.

Зараз, за її словами, в Україні є як мінімум три великі “школи європейського права”, які потужно розвивають знання та компетентності з права ЄС. Ними розроблено багато матеріалу, однак ті процеси статусу кандидата та процедури переговорів на вступ, в які ми зараз входимо, вимагають від всіх учасників інтенсифікації співпраці. 

Насамперед, слід зрозуміти, яку модель Україні обрати: сильний парламент чи Уряд? «Ця модель має бути українською. Можемо лише вивчати досвід», – наголошує вона. В академічних колах з цього питання тривала довга дискусія, яка вилилась у концепт проєкту закону про європейську інтеграцію. Запропонована модель, де сильні й парламент, і Уряд. 

Щоб цього досягнути, зокрема Раду необхідно убезпечити від депутатського спаму. Для цього пропонується окреме маркування законів, яке мав би здійснювати профільний комітет. Окрім того, їх би мали перевіряти незалежні фахівці – це уже компетенція незалежного органу. 

Щодо вибудовування процесів, на які опиратиметься парламент, то важливими є таблиці відповідності, адже на їх основі будуть вестися переговори. Тому, зазначає Ксенія Смирнова, важливо, хто їх буде готувати та погоджувати. 

«Зараз парламент обрав ще однин трек  – при голові ВРУ створена науково-консультативна рада, яка охоплює до 100 науковців з різних сфер. Це додатковий механізм, що відіграватиме позитивну роль», – каже вона.

СТАЛА ПІДГОТОВКА КАДРІВ

Щодо того, де знаходити людей, які знають особливості застосування Acquis, то за словами науковиці, Україна має підготуватися до сталої підготовки кадрів. Адже потрібно посилити урядовий офіс, виходити на інший рівень координації діяльності міністерств. Також зараз розпочинаються сертифікаційні програми для держслужбовців та студентів, що з’являться на ринку праці. 

При цьому, Україні спочатку потрібні будуть добрі переговорщики, а вже потім – люди, які знатимуть, як застосовувати європейське право. 

Ще одне джерело «людського капіталу», як зазначив професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НАУКМА) Роман Петров,  це – українські експерти, які з початку війни виїхали і працюють в європейських середовищах за кордоном. Вони інтегрувалися до професійних мереж і це потрібно використати. 

МОНОБІЛЬШІСТЬ І ВИЛУЧЕННЯ З УГОДИ

Задекларований Україною євроінтеграційний турборежим, розповідає Петров, наразі працює у Раді, однак це має і свій негатив. В майбутньому склад парламенту може змінитися і політичні партії почнуть лобіювати свої інтереси: «Я не думаю, що вони тоді так просто дадуть виконавчій владі здійснювати переговори, оскільки буде задіяно багато інтересів». 

ЄС буде зацікавлений у повній імплементації секторного Acquis до правової системи України по всім кластерам переговорів, та в Україні тоді постане питання  інтересів, вилучень, тому думати над цим потрібно уже зараз.

Тож переговорний процес буде складний. Наш кейс – унікальний, кожному секторальному напряму необхідно буде залучати аналітичні центри, бізнес, щоб на виході отримати якісні рішення.

ЩО БУДЕ ГАЛЬМУВАТИ ВСТУП УКРАЇНИ

Геополітична обстановка не сприяє прискореному  вступу України, каже професор НАУКМА. Зокрема, «причепом» до української інтеграції до ЄС йдуть – Молдова, а там – і Грузія, 

Теж є погіршення ситуації в балканському регіоні, зокрема між Косово та Сербією. Тут рятівним жилетом міг би стати швидкий розгляд заявки на вступ в ЄС Косово. Ці процеси можуть відволікти як увагу, так і людські ресурси Європейської комісії.

Окрім того, деякі країни старої Європи хочуть повернутися до бізнесу з Росією. Однак з іншого боку, росте вплив східноєвропейських країн, які здатні протиснути українське питання. 

ЄС намагатиметься переключити коробку швидкості з турборежиму до звичайної процедури вступу, який буде тривати з дотриманням усіх процедур, зазначає науковець. Насамперед, маємо виконати 7 умов (нагадаємо, йдеться про боротьбу з корупцією та відмиванням коштів) – про їх виконання ми вже оголосили, але ЄС навряд чи з цим погодиться. 

Другий момент – це самі  переговори. Роман Петров наголосив, поки йде війна, складно очікувати швидкого закриття усіх кластерів.  «В історії європейської інтеграції не було випадків, щоб країна, задіяна у війні, одночасно швидко просувалась у напрямку членства в ЄС», – наголошує він. 

І додає: «Можливо, по процедурі відкриється кластер судочинства, юстиції, але економічні буде важко закривати, враховуючи кризу.  Вірогідніше – буде стратегія, коли після закінчення війни почнеться відбудова економіки, тоді це буде більш зрозуміліше».

УНІКАЛЬНІСТЬ УКРАЇНИ

Теж деякі країни Євросоюзу критично ставляться до України, додає професорка КНУ імені Тараса Шевченка Ксенія Смирнова. Але є певні механізми обходу блокування і ми активно їх використовуємо. 

Все ж експертка оптимістично налаштована і наголошує український трек є унікальним, його не можна порівнювати з жодним в ЄС. «Усе буде залежати від того, чи розпочнуться в 2023 переговори. Які кластери відкриються, як запрацює цей процес. Тоді буде зрозуміло, яким треком іде Україна. Зараз нас активно підтримують, тому шанси на скорочений режим все ще є», – каже вона.

Професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Роман Петров теж бачить можливість для швидкого руху України. Науковець зазначає, зараз необхідно демонструвати ефективний старт, зокрема, пройти секторальні етапи вступного процесу. Визначить наш успіх і те, як Україна буде витрачати кошти, які надасть ЄС на відбудову. Головне тут – без корупційних скандалів.

Любов Акуленко, виконавча директорка Українського центру європейської політики

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства