Керівник Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти розповів про шляхи підтримки України
Про це він сказав під час виступу на панельній дискусії у штаб-квартирі Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти в Гаазі.
“Наша підтримка України полягає в забезпеченні співпраці у розслідуванні у справах з пошуку зниклих безвісти, незалежно від обставин, до рівня на якому докази можуть бути надані міжнародному суду”, - сказав Міллер.
Він зазначив, що МКЗБ має унікальний багаторічний досвід і прагне допомогти Україні: “Ми хочемо допомогти відповідальним установам працювати ефективніше в нинішніх надзвичайно складних умовах і ми можемо це зробити, бо маємо відповідний досвід пошуку та ідентифікації зниклих безвісти”.
“Ми хочемо запровадити кампанію зі збору даних в Україні для полегшення ідентифікації на основі ДНК та підтримки розслідувань... Ми також хочемо надати можливості для безперервного навчання та розвитку в усіх аспектах процесу щодо пошуку зниклих безвісти для ключових національних установ. Ми хочемо ділитися нашим досвідом”, - підкреслив голова ради правління МКЗБ.
Своєю чергою міністр юстиції України Денис Малюська подякував МКЗБ за підтримку та боротьбу за верховенство права.
“Український уряд співпрацює з міжнародними партнерами для того, щоб притягнути до відповідальності воєнних злочинців”, - наголосив він, виступаючи на відеозв’язку
Малюська додав, що дуже важливим є збір доказів, які будуть прийнятними у суді. Він висловив сподівання, що МКЗБ допоможе Україні з експертами, зокрема фахівцями щодо ДНК-експертизи.
Нагадаємо, МКЗБ – це міжурядова організація зі штаб-квартирою в Гаазі, повноваження якої полягають у забезпеченні співпраці урядів та інших зацікавлених сторін у пошуку осіб, зниклих безвісти внаслідок війни, порушень прав людини та за інших обставин. Вона підтримує зусилля, спрямовані на допомогу країнам в ідентифікації осіб на основі наукових даних, маючи в розпорядженні унікальну лабораторію. Зокрема, фахівці організації вивчають зразки ДНК, вилучені, зокрема з масових поховань. Також порівнюються ДНК-зразки живих родичів. Це важливо для сімей, яких розлучили, в тому числі внаслідок примусової депортації дітей.
Фото Ірини Драбок