Після повномасштабного вторгнення довіра до держорганів в Україні істотно зросла
Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення Консультативної місії Європейського Союзу в Україні.
Так, наразі 73% респондентів довіряють Президенту (не довіряють – 21%), 54% довіряють уряду (не довіряють – 38%), 49% довіряють регіональним адміністраціям (не довіряють 34%), 51% довіряють місцевій владі (не довіряють – 38%).
Згідно з опитуванням, громадським організаціям довіряють 50%, не довіряють – 31%. "Хоча баланс довіри-недовіри є позитивним, проте істотна частка тих, хто не довіряє, викликає певне занепокоєння", – констатують у КМІС.
Водночас за даними соціологів, Євросоюзу довіряють 65% респондентів (не довіряють – 25%), а НАТО довіряють 59% (не довіряють – 28%). "Значна частка тих, хто не довіряє, може бути пов’язаною з відчуттям недостатності (або недостатньої швидкості чи рішучості) підтримки України під час вторгнення", – зазначається у повідомленні.
За результатами опитування, порівняно з 2021 роком серед українців помітно зросла довіра до більшості органів у секторі громадської безпеки. Так, для Національної гвардії довіра зросла з 50% до 72%, для СБУ – з 23% до 59%, для НПУ – з 30% до 56%, для РНБО – з 27% до 49%. "Важливо, що для СБУ та НПУ фактично бачимо зміну тренду з "переважно не довіряють" на "переважно довіряють". У випадку НПУ 68% вважають, що поліція може запобігати злочинам, а 55% вважають, що вона може розслідувати їх (порівняно з 2021 роком показники зросли). Такий значний ріст довіри, скоріше за все, є наслідком вибудованої асоціації між цими органами та обороною країни, тобто ці органи сприймаються як елементи протистояння і вигнання ворога", – зауважили у КМІС.
Як наголошують соціологи, окремої уваги потребує ситуація з довірою до Державної прикордонної служби: "Орган зберігає переважання довіри, проте сам показник довіри знизився з 54% до 49%. У 2021 році ДПСУ фактично була лідером за довірою, а зараз почала поступатися іншим органам, хоча ДПСУ є дуже важливою складовою Сил оборони. Можливо, через масову міграцію населення за кордон більше людей отримали прямий і непрямий досвід перетину кордону. Як наслідок, ДПСУ у значної частини людей може більше сприйматися не як учасники Сил оборони, а як інституція, що діє на західному кордоні".
У КМІС також відзначають "складну ситуацію" щодо довіри до прокуратури, ДМС, НАБУ і судової системи: "Хоча рівень довіри до них також зріс, але все одно лишається невисоким (25-32%), і при цьому більше людей не довіряють їм. На інші запитання лише 31-38% респондентів відповіли, що суди і прокурори здатні справедливо карати (причому віра в це стала навіть нижчою, ніж була в 2021 році). Крім цього, лише 33% вважають антикорупційні органи ефективними у боротьбі з корупцією".
Серед інших органів МВС довіряють 42%, а не довіряють – 39%, ДБР – 39% проти 32%. У випадку БЕБ показники 27% проти 32%, але 41% респондентів не мають сформованої думки щодо цього органу.
"Важливо звернути увагу на більш позитивні оцінки серед більш молодих людей. А також на значно більш критичні (крім Національної поліції) оцінки на сході України", – додали у КМІС.
За даними опитування, респонденти переважно стверджують, що доступ до послуг, які надаються правоохоронними органами, не змінився після вторгнення. Водночас 14% говорять про покращення доступу, 8% – про погіршення доступу.
20% респондентів у період з січня до середини вересня 2023 року контактували з Національною поліцією. Серед тих, хто контактував, 74% відповіли, що представники поліції поводилися справедливо та неупереджено, а 90% повідомили, що від них ні прямо, ні непрямо не вимагалися хабарі.
За даними опитування, попри незначне покращення, гострою лишається ситуація з верховенством права. 68% вважають, що щоб добитися правосуддя, треба комусь заплатити (у 2021 році було 65%). Натомість лише 32% вважають, що така людина, як респондент, здатна протистояти зловживанню посадовцями (у 2021 році – 27%), що звичайна людина може досягти справедливості в Україні (29%, у 2021 році – 25%). Причому жінки гірше сприймають свої можливості з протидії зловживанням посадовців.
КМІС провів всеукраїнське опитування упродовж 4-20 вересня 2023 року методом особистих (face-to-face) інтерв’ю з використанням планшета. Опитано 2005 респондентів, які мешкають у всіх регіонах України, що контролюються урядом України (крім Херсонської і Донецької областей). Опитування проводилося з дорослими (від 18 років) громадянами України.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,5) не перевищувала 3,3%.
