Чверть громадських організацій не реалізували жодного проєкту від початку великої війни
Про це свідчать результати презентованого у Медіацентрі Україна – Укрінформ дослідження, проведеного на запит Фонду "Східна Європа" компанією 4Service у межах проєкту «Фенікс», що фінансується Європейським Союзом.
“Більшість опитаних організацій не змінили своєї діяльності та продовжили роботу. Це надзвичайно приємно. Ми бачимо, що громадський сектор України став активним учасником опору й допомагає країні здолати (російську) агресію та її наслідки”, - сказав президент Фонду "Східна Європа" Віктор Лях.
Водночас, за його словами, 25% організацій вказали, що не реалізували жодного проєкту від початку повномасштабного вторгнення.
Як зазначила менеджер проєкту «Фенікс» Ольга Войтович, більшість опитаних – 70% респондентів та 91% громадських організацій – не переїжджали через вторгнення РФ. При цьому 79% організацій не змінили своєї діяльності через війну, 19% вказали, що адаптувалися до нових умов, зокрема через зміну напряму роботи.
“Експерти якісного етапу дослідження підтвердили зміну фокусу діяльності громадських організацій на тих територіях, які найбільше постраждали, й активізацію діяльності у нових громадах, появу проблеми нетворкінгу, роботи громадських активістів, які зараз перебувають за кордоном”, - сказала вона.
За словами Войтович, у східному регіоні вищий показник активності з гуманітарної допомоги (54%), у західному регіоні помітний акцент на соціальних послугах (36%) та волонтерстві (37%). При цьому після 24 лютого 2022 р. лише 17% організацій отримали міжнародну допомогу. Грантові кошти переважно були спрямовані на підтримку вразливих груп населення, інтеграцію внутрішньо переміщених осіб, підвищення соціальної згуртованості, організацію навчальних програм, підвищення обізнаності різних груп населення.
Серед проблем, які зазначали найчастіше організації, – потреба у фінансуванні, зокрема й адміністративних видатків, слабка матеріально-технічна база, емоційне вигорання, брак кадрових ресурсів та недостатня співпраця з місцевою владою.
Згідно з даними дослідження, брак коштів найбільше відчувають організації, які були створені у 2022–2023 роках (74% порівняно з 63% серед усіх опитаних), а найменше – ті, хто працює від 2001 року. Натомість вищий показник емоційного вигорання зазначили представники організацій, які були створені з 2012 по 2021 роки. При цьому воно більш притаманне релокованим організаціям.
Дослідники зазначають, що більшість організацій мають чималий дефіцит спеціалізованих професійних позицій. Наприклад, 85% опитаних зауважили, що в організації немає фандрейзера; 81% не мають спеціалістів із закупівель; 83% – фахівців із моніторингу і оцінювання; 70% організацій не мають спеціаліста із комунікацій.
Серед актуальних тем навчання у ГО називали написання проєктів, побудову відносин із громадськістю, бізнесом і владою, здобуття знань про управління організацією, вивчення мов, фандрейзинг.
При цьому 90% опитаних зазначили, що планують долучитися до відбудови країни чи своєї громади.
Як пояснила директор з розвитку дослідницької агенції 4Service Вікторія Скорбота, організатори ставили за мету оцінити потреби та проблеми ОГС, а також їхню роль і місце у процесі відбудови країни. “Дослідження було доволі комплексне і включало три етапи: спочатку кабінетне дослідження, де ми дуже ретельно вивчали те, які у нас зараз є програми, які є організації, хто є у реєстрах. Другий етапом було якісне дослідження та третім - кількісний етап”, - розповіла вона.
Своєю чергою менеджер з розвитку, моніторингу та оцінки Фонду "Східна Європа" Любов Марголіна наголосила на важливості таких досліджень, оскільки вони дають змогу зрозуміти, як організації громадянського суспільства почуваються зі зміною контексту. "Це вже не перше дослідження, яке проводиться під час війни, і ми бачимо цю динаміку та ці зміни”, - зауважила вона.
Загалом під час дослідження було опитано 621 представника громадських та благодійних організацій України. Польовий етап припав на липень 2023 року.
