У Мін'юсті пояснили, що для України значить підписання Конвенції про міжнародні злочини
Про це в ексклюзивному коментарі кореспонденту Укрінформу в Гаазі сказала заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра.
“Участь у розробці Конвенції взяли близько 80 держав з усіх континентів, 34 з яких вчора її підписали. Враховуючи предмет Конвенції, можна очікувати, що число держав, які стануть її учасницями, буде наближеним до кількості держав-учасниць Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС). Його підписали 137 країн, з яких 124 вже ратифікували. І це число зростатиме. Отже, Конвенція буде одним з інструментів, що протидіє безкарності винних у воєнних та інших злочинах, які продовжують вчинятися на території України”, - сказала вона.
За її словами, відповідальність має настати зараз або пізніше: строки давності не діють, і злочинці перебуватимуть у розшуку, доки не будуть знайдені, аж до кінця їхнього життя.
“Завдяки Конвенції на території всіх її держав-учасниць простіше буде одержувати докази, наприклад, отримати свідчення українців або інших громадян, які є постраждалими або свідками таких злочинів. Будь-яка з цих держав зможе порушити і розслідувати кримінальні справи за фактами злочинів, учинених на території України, завдяки універсальній юрисдикції, що дає більше ресурсів для розслідування злочинів, адже вже сьогодні ми бачимо, що більше 120 тис. таких злочинів внесено до Реєстру досудових розслідувань”, - сказала Мудра.
Вона зауважила, що те саме стосується активів цих злочинців, які можуть бути конфісковані з метою компенсації жертвам злочинів за шкоду, а також іншого майна, викраденого або одержаного іншим чином.
“У тому числі йдеться і про розшук та повернення культурних цінностей, які всі ці роки викрадалися окупантами на нашій території і мають бути повернені”, - наголосила Мудра.
Вона зазначила, що предметом Конвенції є ті самі злочини, які може розслідувати МКС.
“Однак МКС не підміняє ключову роль національних судів і правоохоронних органів, які мають притягати до відповідальності тих, хто вчинив/вчиняє ці міжнародні злочини. Конвенція утворює міжнародну правову систему, яка, з одного боку, зобов'язує держави криміналізувати всі ці злочини (на сьогодні лише Конвенція про геноцид передбачає таку вимогу) і переслідувати осіб за їх вчинення. З іншого боку, Конвенція зобов'язує держави максимально співпрацювати для розслідування таких злочинів: надавати правову допомогу в отриманні доказів, екстрадувати розшукуваних осіб, які підозрюються або вже засуджені, забезпечувати захист свідків”, - сказала заступниця міністра юстиції.
За її словами, Конвенція закріплює однакові підходи для криміналізації цих злочинів, а також однакові правила міжнародного співробітництва.
“З набуттям Конвенцією чинності держави-учасниці отримують універсальну юрисдикцію порушувати кримінальні справи за вчинення геноциду, воєнних злочинів, злочинів проти людяності та інших найтяжчих міжнародних злочинів; не діють жодні строки давності для притягнення до відповідальності за ці злочини, заборонено відмовляти в екстрадиції з політичних мотивів, визначено чіткі підстави для відмови і передбачений обов'язок держави, яка не екстрадує розшукувану особу, порушити справу і здійснити кримінальне провадження з метою розслідування і притягнення до відповідальності. Отже, Конвенція створює нову ситуацію, в якій кордони між державами вже не є перепоною для отримання доказів, для порушення кримінальних справ, адже головна мета розробників була - забезпечити мінімізацію місць на Землі, які можуть бути безпечною гаванню для правопорушників”,- додала Мудра.
Як повідомляв Укрінформ, 14 лютого 2024 року в Гаазі 34 країни підписали Любляно-Гаазьку конвенцію про міжнародне співробітництво з розслідування та судового переслідування геноциду, злочинів проти людяності, воєнних злочинів та інших міжнародних злочинів.
