В Україні за квітень зафіксували 19 порушень свободи слова - ІМІ
Як передає Укрінформ, такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
«Серед російських злочинів – 14 випадків – викрадення, поранення та погрози журналістам, обстріли телевежі і, як наслідок, зникнення українського мовлення, пошкодження редакцій медіа, кібератаки», - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що у квітні щонайменше четверо журналістів отримали поранення внаслідок російських обстрілів Харкова та Запоріжжя. Всі вони потрапили під повторний обстріл, коли знімали наслідки попереднього удару по містах.
Крім того, унаслідок атаки росіян по Запоріжжю частково було зруйновано редакцію релокованого з Мелітополя РІА Південь (РІА Мелітополь).
Водночас російські окупанти продовжують тиснути на журналістів РІА Мелітополь. Так, у квітні через свій телеграм-канал “Новий Мелітополь. Запорізька область” вони вимагають від адміністраторів видання здатися в полон.
Крім того, у квітні стало відомо про перебування вже восьмий місяць у російському полоні журналістки РІА Мелітополь (РІА Південь) Анастасії Глуховської, яку окупанти затримали разом з адміністраторами телеграм-каналів “РІА Мелітополь” та “Мелітополь – це Україна” ще в серпні 2023 року.
У Харкові росіяни 22 квітня вдарили по телевежі й зруйнували її.
Росіяни продовжують кібератаки на українські медіа. Впродовж квітня ІМІ зафіксував щонайменше чотири таких випадки. Ворог атакував українські телеканали на супутниках Astra4A та Hot Bird 13G, глушив їхні сигнали, втручався в ефіри, транслював свою пропаганду. Так, під кібератаки потрапили телеканали 1+1 медіа, Freedom та низка інших телеканалів. Крім того, росіяни атакували декілька днів сайт полтавського видання “Зміст”.
Також ІМІ зафіксував п’ять порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки обмеження доступу до публічної інформації, політичний та юридичний тиск, стеження за журналістами.
Зазначається, що серед політичного тиску – випади щодо Суспільного мовника з боку народної депутатки Мар’яни Безуглої, а також прагнення вилучити Суспільне з праймтайм-ефірів Єдиного марафону. Цей тиск розпочався, коли стало відомо, що Державний департамент США вніс національний телемарафон “Єдині новини” до свого звіту щодо порушень прав людини в Україні за 2023 рік. У звіті зазначили, що телемарафон забезпечує “безпрецедентний рівень контролю влади над теленовинами”.
Також ІМІ зафіксував випадок стеження за журналістом Слідства.Інфо Євгенієм Шульгатом, коли йому співробітники ТЦК намагалися вручити повістку. Це сталося напередодні публікації його розслідування про статки дружини та матері начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України Іллі Вітюка.
Журналісти заявили, що працівник СБУ міг давати вказівки представникам військкомату щодо вручення повістки журналісту Слідства.Інфо. У такий спосіб спецслужбовці хотіли покарати розслідувача, який викрив елітне майно Вітюка.
Медіарух вимагав відкрити кримінальне провадження щодо співробітників СБУ та ТЦК через інцидент із журналістом Слідства.Інфо. 1 травня президент Володимир Зеленський звільнив Вітюка з обійманої посади.
Як повідомляв Укрінформ, у квітні на фронті загинули четверо працівників медіа, які захищали Україну.
