Життя після фронту: як отримати грант для власної справи і навчання
Найактуальнішим є питання повернення захисників до цивільного життя після повернення з фронту російсько-української війни, яка триває одинадцятий рік. Щоб не застрягнути у проблемах «втраченого покоління», через які проходили багато країн після найбільших збройних протистоянь, Україна з партнерами з минулого року активно намагається надавати ветеранам обох статей можливості започаткувати власну справу чи здобути нові професійні навички.
Чим тепер може захисник чи захисниця зайнятися після повернення з фронту? Відповідали на це запитання учасники обговорення «Освіта для ветеранів: що потрібно для успішного повернення до цивільного професійного життя», яке проходило у Києво-Могилянській академії. Своє бачення запропонували, зокрема, засновниця організації «Центр підтримки аеророзвідки» Марія Берлінська та заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна.
Укрінформ детально переказує, як і куди звернутися, щоб скористатися шансом здобути нові професійні навички чи отримати грант на облаштування майстерні, теплиці, кафе тощо.
ОТРИМАЛИ ГРАНТИ 552 ВЕТЕРАНИ ТА ЧЛЕНИ РОДИН УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ
Можливості доступу ветеранів до підприємництва, працевлаштування і перенавчання – це три напрямки, над якими працює Міністерство економіки України, акцентує заступниця міністра Тетяна Бережна, яка до дискусії у Києво-Могилянській академії долучилася онлайн. «Міністерство економіки супроводжує грантову програму для ветеранів та ветеранок та другого з подружжя, – констатувала посадовиця. – Це можливість отримати до одного мільйона гривень на стартовий розвиток власного бізнесу. Навіть коли захисник чи захисниця ще на службі, це може зробити дружина чи чоловік – підготувати сімейний бізнес до повернення».
Понад рік тому уряд розширив проєкт єРобота та запустив нові грантові програми для ветеранів на започаткування або розвиток власного бізнесу. Відповідне рішення було ухвалене на засіданні Кабінету міністрів 30 березня 2023 року. Від старту ветеранського компонента грантової програми «Власна справа» переможцями стали вже 552 ветерани та члени родин учасників бойових дій, в бізнес яких держава інвестує через гранти майже 246 млн грн. Створено 1147 нових робочих місць.
За підсумками крайньої, сьомої у 2024 році, хвилі подачі заяв на гранти для ветеранів, визнано 52 переможці. Серед них 27 учасників бойових дій та 25 членів родин ветеранів. 46 переможців отримали грант розміром до 500 тис. грн, 4 – до 250 тис. грн, 2 – до 1 млн грн. Загальна сума, яку виділить держава цим людям на започаткування або розвиток свого бізнесу, – 26 млн грн.
Найбільше грантоотримувачів з Житомирської, Полтавської, Вінницької, Київської областей та міста Києва. Найпопулярніші сфери, в яких вони планують розвивати свій бізнес, – гуртова та роздрібна торгівля, організація харчування, переробна промисловість.
Тетяна Бережна повідомила, що загалом грантів по всій державі для розвитку власного бізнесу надано більш як 16 тисяч на загальну суму 3 млрд грн. Серед них «ветеранських» – 552. А загалом на рік заплановано витратити на гранти 3,6 мільярда гривень.
ЗАЯВКУ НА ГРАНТ ПОДАЮТЬ ЧЕРЕЗ ЗАСТОСУНОК «ДІЯ»
Захисники і захисниці, які мають бажання розвивати свій бізнес після повернення до цивільного життя, можуть отримати грант від 250 тис. грн до 1 млн грн, інформує Мінекономіки. Крім того, другий з подружжя захисника може отримати грант 500 тис. грн на розвиток сімейного бізнесу. Обов’язковою умовою надання грантів є створення нових робочих місць. Заяви на отримання грантів подають через портал Дія.
Хто може претендувати на чверть мільйона гривень, а хто на мільйон? Мінімальний грант 250 тис. грн можуть отримати учасники бойових дій та/або особи з інвалідністю внаслідок війни за умови створення одного робочого місця. Тут не є обов’язковим досвід ведення бізнесу.
Для отримання 1 млн грн вимог більше. На такі гранти можуть претендувати учасники бойових дій та/або особи з інвалідністю внаслідок війни, які зареєстровані як ФОП не менш як 3 роки. Ще умова: створення чотирьох робочих місць, мінімум 2 з яких займуть ветерани або особи з інвалідністю внаслідок війни. Втім, і це ще не все.
Гранти на 500 тис. грн та 1 млн грн надають за умови співфінансування. Пів мільйона може отримати член сім’ї учасника бойових дій та/або особа з інвалідністю внаслідок війни – за умови створення двох робочих місць. Однак держава надає лише 70% від суми бізнес-проєкту заявника. А 30% коштів в отримувача мають бути свої.
Грантові кошти підприємець може використати на придбання обладнання, сировини, матеріалів, оренду приміщення і транспортних засобів, необхідних для реалізації бізнес-проєкту, закупівлю ліцензійного програмного забезпечення, оплату послуг з маркетингу та реклами. Ветерани-грантоотримувачі зможуть безоплатно пройти навчання з питань підприємництва та отримати консультації у регіональних центрах зайнятості.
Алгоритм отримання гранту такий. Після подання заявки та документів через портал «Дія» відбувається перевірка ділової репутації. Далі – співбесіда в регіональному центрі зайнятості. У випадку позитивного рішення грантоотримувач реєструє ФОП і відкриває банківський рахунок.
МАЙЖЕ КОЖЕН ТРЕТІЙ ЗАХИСНИК ХОЧЕ МАТИ ВЛАСНУ СПРАВУ
Яким своє майбутнє у цивільному житті бачать сьогоднішні захисники України? Відповіді знаходимо у результатах онлайн-опитування «Актуальні потреби та бачення можливостей для кар’єрного і професійного зростання ветеранів», яке на початку нинішнього року провів навчально-аналітичний відділ Українського ветеранського фонду Міністерства у справах ветеранів.
На запитання «Який варіант професійного розвитку будуть обирати ветерани в цивільному житті?» 30,97% опитаних вказали відповідь – розвиток власної справи, 27% планують повернутися на попереднє місце роботи, 14,7% думають про перекваліфікацію або роботу найманим працівником. Опитали 1043 респонденти, з яких 345 ветеранів, які вже не служать у Силах оборони України. Вибірка була «стихійною» і анонімною, враховуючи важкодоступність респондентів у період повномасштабної війни. І хоча результати опитування не є репрезентативними, проте вони відображають актуальні настрої та тенденції.
У межах панельної дискусії «Освіта для ветеранів: що потрібно для успішного повернення до цивільного професійного життя» обговорювали різні аспекти зайнятості захисників і захисниць після повернення з фронту. За результатами дослідження, тільки 7,1 відсотка опитаних мають намір продовжити службу у війську.
«Ідеальним рішенням було б навчити охочих ветеранів військовим технологіям, які можна використовувати на підтримку фронту, підготувати до роботи інструкторів, які будуть навчати наших дітей у закладах освіти базовій роботі з технікою та софтом», – впевнена Марія Берлінська, громадська діячка, керівниця проєкту Victory Drones.
Вона переконана: «Єдиний вихід для України – технологічна мілітаризація суспільства. Важливо підтримувати фронт, навчати лідерів та надавати можливості працювати людям, які отримали поранення чи не можуть воювати у зв’язку зі станом здоров’я». Марія Берлінська пропонує ветеранам долучатися до складання дронів, називаючи успішні приклади таких ініціатив у багатьох населених пунктах.
Тарас Тимочко, молодший сержант ЗСУ, наголошує на важливості підтримки ветеранів шляхом освітніх програм та надав ідею щодо перебування ветеранів у стінах освітніх закладів. «Хотілось би бачити ветеранів не в «сегрегованих», закритих аудиторіях, а серед студентської спільноти, – каже захисник. – Ветерани можуть ділитись своїм набутим досвідом, відповідно, вони б могли переймати ті соціальні норми, які склалися за їх відсутності. Це сприятиме пошуку однодумців для спілкування, роботи чи бізнесу».
Нині завдання бізнесу – створити умови для того, щоб ветеранам було простіше інтегруватися до робочих процесів, вважає представниця української IT-компанії EPAM Наталя Мовчан. Ветерани у них можуть отримати додаткову оплачувану відпустку, безплатні юридичні та психологічні послуги, навчання у разі потреби відновити професійні навички та долучитись до покращення корпоративних програм з питань адаптації ветеранів. У компанії запровадили зовнішню освітню програму «ІТ для ветеранів».
У Києво-Могилянській академії діє Ресурсний центр для ветеранів. Його керівниця Яна Чапайло, зазначила, що він сприятиме економічній та соціальній реінтеграції. Центр фокусується на об’єднанні існуючих та створенні нових ресурсів професійного, кар’єрного, освітнього розвитку військових (діючих та демобілізованих) та їх родин.
Загалом Києво-Могилянська академія з 2015 року працює з військовими, їх сім’ями та дітьми на базі створених спеціально для них програм. Заклад планує запустити ще освітні програми, які допоможуть тим, хто повернувся з фронту: відновити попередні професійні навички, інтегрувати та посилити набуті у війську знання у професійне цивільне життя, відкрити власну справу. Крім того, плануються додаткові напрями для роботи з бізнесом та HR – кадровиками тобто.
На запитання «Якої допомоги ви потребуєте зараз або в майбутньому» респонденти з числа ветеранів і ветеранок у дослідженні зазначили: підприємницьких інвестицій – 27,22%; освіти – 26,07%; працевлаштування – 24,07%.
Валентина Самченко, Київ
Фото Євгена Котенка.
