Шуляк: В Україні є понад 30 тисяч застарілих будинків, третина з них - «хрущівки»
Про це у Фейсбуці поінформувала голова Комітету Верховної Ради з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк, передає Укрінформ.
«Деякі українські міста мають до 50% застарілого житлового фонду. Загалом кількість такого житла по Україні, за останніми даними, зібраними до війни, сягає понад 30 тис. об’єктів, з них понад 10 тис. припадає на «хрущівки», - зазначила вона.
Нардеп поінформувала, що більшість будувались як відносно недовговічне, дешеве житло, яке мало виконати тільки одну роль - швидко переселити мільйони людей до малогабаритних квартир, і що про якусь енергоефективність, комфортність взагалі не йшлось.
«Інший аспект питання - експлуатаційні характеристики та зношеність під впливом часу. Побудовані в середині минулого століття, хрущівки вже давно пережили усі можливі експлуатаційні терміни, щоб називати це житло безпечним, енергоефективним та якісним. Всі погоджуються, що щось потрібно з цим робити, але ситуація так і не змінюється», - заявила Шуляк.
Парламентарка назвала маніпуляцією твердження про те, що мешканців подібних будинків будуть силоміць виселяти.
«Механізм, за яким буде визначатись процедура відселення, звичайно, ще буде опрацьовуватись, проте міжнародна практика в таких випадках говорить про «згоду більшості», наприклад, 75% власників і більше. Окремо слід пропрацювати і механізм відселення з аварійного і небезпечного будинка за рішенням суду, наприклад», - йдеться у її дописі.
За її словами, у будь-якому випадку розроблені практики мають враховувати інтереси громадян, своєчасне інформування, повний супровід процедури, щоб було розуміння усіх процесів та термінів.
Шуляк зазначила, що міфом є і інформація про те, що житлові масиви реконструйованих хрущівок є нібито «потенційними гетто». Вона наголосила: щоб уникнути «гетто», потрібно створювати не тимчасові рішення, а повноцінну сучасну територію для життя з урахуванням ергономіки просторових рішень, потреб у інфраструктурі, архітектурних рішень тощо.
«На формування середовища впливає і якість інфраструктури, шкіл, лікарень, наявність публічного простору, сервісні послуги комунальних служб та місцевої влади. Там, де приємно жити, формування гетто малоймовірне», - переконана Шуляк.
Нардеп додала, що інформація про застосування коефіцієнту пониження площі теж є міфом. «Звичайно, реновація будь-якої хрущівки має бути економічно вигідним проєктом, проте мало хто з мешканців такого будинку свідомо піде на зменшення площі. Якщо пригадати попередні спроби взятись за вирішення проблеми застарілого житла, то навпаки йшлось про коефіцієнт 1,5 на відшкодування житлової площі. Тобто квартиру меншої площі пропонувалось міняти на більшу», - зазначила парламентарка.
На її думку, перше, що потрібно зробити, - провести аудит і з’ясувати масштаб проблеми по країні з урахуванням воєнних ризиків, а вже потім, розробляючи механізм, шукати оптимальні стимули і важелі для залучення і приватних інвесторів, і стимулювання мешканців.
«Проте про зниження площі точно не йтиметься», - запевнила Шуляк.
За її словами, реновація хрущівок не завжди передбачає їхнє знесення.
Шуляк зазначила, що досвід реновації застарілого житлового фонду в Європі показує, що знесення не завжди є ефективним рішенням, бо знесення та вивезення відходів само вже є не досить економним рішенням.
«Зараз у ЄС (Польща, Німеччина) за можливості практикується перебудова хрущівок, їх термомодернізація, надбудова нових поверхів, приведення малоестетичного фасаду до сучасного, який змінює сприйняття старого і гнітючого стану застарілих будинків», - заявила нардеп.
Представниця Верховної Ради поінформувала, що інформація про те, що хрущівки будуть модернізувати, нібито забираючи гроші з програми «єВідновлення», теж є міфом, який не має нічого спільного з реальністю.
«Ніхто не ставить реновацію застарілого житлового фонду в пріоритет перед відновленням зруйнованих осель», - запевнила вона.
Окремо Шуляк зазначила, що поки не йдеться про розробку відповідного законопроєкту, а лише про публічне обговорення важливого державного питання.
Як повідомляв Укрінформ, Шуляк заявила, що в Україні понад 55 тисяч українських сімей вже отримали кошти на відбудову пошкоджених російськими ударами домівок, а понад 6400 родин - відповідні житлові сертифікати за повністю знищене майно.
