Історія України має вплив на створення нової політичної карти Європи - Плохій

Історія України має вплив на створення нової політичної карти Європи - Плохій

Укрінформ
Історія України - минула та сучасна - має значний вплив на майбутнє Європи, процеси створення нової політичної карти європейського регіону. І яким він буде, залежить від результатів російсько-української війни.

Про це заявив один з найавторитетніших українських та американських істориків, директор Гарвардського українського наукового інституту професор Сергій Плохій під час презентації перекладеної шведською мовою книги “Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності”, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Подія відбулася за ініціативи Українського інституту в Швеції.

Виступаючи перед шведськими слухачами, професор Плохій наголосив, що “Брама Європи” не лише популяризує на Заході історію України, а й переосмислює її, з огляду на нинішню 10-річну російсько-українську війну.

Плохій підкреслив, що одним з поворотних моментів у сучасній історії України стала Революція гідності 2013-2014 років та подальші події.

“Те, що відбувалося після Майдану за останні 10 років - це переформатування української ідеї й державності. Ідентичність та свідомість мешканців України, ставлення до своєї держави, культури, нації радикально змінюються. З часу проголошення незалежності України у 1991 році по 2013 рік – це один відрізок часу та проблем. З 2014 року - абсолютно інший. Сьогодні у світу з’являється та зміцнюється розуміння, що Україна є форпостом, що зупиняє російську агресію вглиб Європи”, - наголосив професор Плохій.

За його словами, Україна займає надособливе місце, бо є найбільшою після Росії частиною пострадянського простору. Спроби Путіна відновити Радянський Союз без реінтеграції України не мають сенсу.

Читайте також: Припинення воєнних дій не означатиме перемоги України - історик

Відповідаючи на запитання слухачів про причини Великої війни, Плохій зауважив, що заяви Путіна про те, що російська армія звільняє “своїх, бо росіяни та українці один народ”, абсолютний фейк. “Сьогодні росіяни випалюють міста, мешканці яких у своїй переважній кількості розмовляли російською. Це, наприклад, Маріуполь. Щодня російський агресор жорстоко обстрілює Харків”, - сказав професор.

Він також підкреслив, що російсько-українську війну дуже підтримують у суспільстві країни-агресорки, називаючи “спеціальною військовою операцією”. Натомість вже за кілька місяців від її початку стало зрозуміло, що в Україні є нація, громадянське суспільство, уряд з підтримкою суспільства, військо та люди, готові захищати свою незалежність. Тож в Україні точиться війна між двома державами. Результати російсько-української війни матимуть значний вплив на створення нової політичної карти європейського регіону”, - зазначив професор Плохій.

У рамках презентації відбулася дискусія професора Плохія зі шведським істориком і журналістом Петером Йонссоном. Обговорювалися теми щодо впливу Швеції на державотворення в Україні, чи є війна між Росією та Україною найбільшою війною у світі, чому імперії не створюють націй тощо.

У коментарі Укрінформу ініціаторка події, директорка Українського інституту в Швеції Наталка Пасічник підкреслила, що увага до України через подібні культурні події є надважливою.

“Усі фестивалі, лекції, інші культурні події, які організовує наш інститут, спрямовані на просвітництво, популяризацію культури та історії України. Переконана, що зусилля українців, які проживають за кордоном, мають бути максимально, у різні способи, спрямовані на підтримку своєї держави. Кожна культурна подія має привертати увагу до російсько-української війни, злочинів Росії на українській землі. Україну та Швецію пов’язують давні зв’язки. Зараз у шведському суспільстві є великий інтерес та запит на українське. Сьогодні тут дуже тепло сприймали лекцію професора Плохія. Вона вчергове засвідчила, що більшість шведів розуміє, що зараз Україна воює за Європу", – зазначила Пасічник.

Фото надала Наталка Пасічник

Український інститут у Швеції — громадська організація, заснована у Стокгольмі у 2014 році українсько-шведською піаністкою Наталією Пасічник з метою поширення культурної спадщини України та сприяння кращому розумінню та знанням української культури та історії у Швеції. Місія організації полягає в тому, щоб через низку мистецьких та благодійних заходів сприяти підвищенню обізнаності про українську культуру в ширшому контексті європейської культурної спадщини, а також заохочувати культурні обміни між Україною та Швецією.

Читайте також: Сергій Плохій, професор історії, директор Гарвардського українського наукового інституту

Інститут має на меті відкрити культуру України для світу, поширити знання про неї як про країну обдарованих музикантів, художників, поетів, письменників, акторів, режисерів тощо. Організація прагне показати, що Україна протягом століть була і є зараз частиною європейського культурного контексту. Інститут поширює інформацію про українську культурну спадщину, сприяє кращому розумінню і пізнанню української культури і історії. Український інститут в Швеції підтримує українських митців, ознайомлюючи світовий загал з їх творчими доробками. Для цього він організовує та фінансує концерти, фестивалі, виставки, покази кінофільмів, театральні гастролі та інші культурні заходи.

Український інститут у Швеції з 2023 року через мережу Національних інститутів культури Європейського Союзу у співпраці з Європейською комісією проводить "Європейський фестиваль: Українська весна".

Як повідомляв Укрінформ, один із найбільш відомих і впливових американських та українських істориків, директор Гарвардського українського наукового інституту професор Сергій Плохій в ексклюзивному коментарі агентству заявив, що сьогодні в Україні, як реакція на російсько-українську війну, спостерігається сплеск української культури, активний рух щодо переходу на українську тощо.

Фото: Український інститут у Швеції

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-