За нинішніх українських реалій сонячна енергетика, як одне з джерел відновлюваної енергії, набуває дедалі більшої актуальності. Крім важливого фактору – екологічності, вона дає змогу отримувати послуги з електропостачання та водопостачання навіть у надзвичайних ситуаціях.

В Україні діє Проєкт ПРООН «Усунення бар’єрів для сприяння інвестиціям в енергоефективність громадських будівель у малих та середніх містах України шляхом застосування механізму ЕСКО», який зокрема займається встановленням сонячних електростанцій (СЕС) на об’єктах критичної інфраструктури – лікарнях та водоканалах.

Експерт проєкту, голова ГО «Українська Асоціація енергосервісних компаній» Олексій Корчміт в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу розповів і про успішні кейси, і бар’єри, які заважають проєкту масштабуватися, а також про механізми підвищення свідомої енергоефективної поведінки.

СЕС – ЦЕ ОДИН ІЗ ІНСТРУМЕНТІВ ВИРІШЕННЯ БАГАТОВИМІРНОГО ЗАВДАННЯ ДЕРЖАВИ ВРЯТУВАТИ ЕНЕРГЕТИКУ

- Пане Олексію, широке використання сонячних електростанцій зараз як ніколи видається виходом з критичної ситуації, в якій опинилася Україна. Чи справді це один з дієвих шляхів подолання енергетичної кризи?

- Сонячна енергетика – це один із інструментів вирішення багатовимірного завдання держави врятувати енергетику, зробити її сталою та стійкою, «перезавантажити» її через перехід від централізованої (яка нам дісталася з радянських часів) до розподіленої генерації. 

Ми розуміємо, що великі теплоелектростанції, які в енергобалансі України складали майже 25%, зруйновані або повністю, або частково. Експерти говорять про дисбаланс у 50% і замістити його можна за рахунок різних підходів. Одразу скажу, що сонячна енергетика не вирішить це питання на 100% з основної причини: вона прив’язана до сонячних місяців і днів. Це вихід, умовно, протягом травня – вересня, але ніяк не протягом грудня – лютого. Тому має бути баланс – сонячної, вітро- та біоенергетики (у біомаси, біогазу, біометану теж дуже великий потенціал), та іншим варіантом – газопоршневими електростанціями, які можуть виробляти теплову енергію і вирішити питання заміщення ТЕЦ і ТЕС, що вийшли з ладу. Але я все ж прихильник розвитку відновлювальної енергетики, тому що це чиста енергетика, яка відповідає всім зобов’язанням України щодо руху в напрямку Європейського Союзу. Ми маємо нарощувати в складі нової, помірно децентралізованої енергетики і помірно розподіленої генерації, насамперед відновлюваність – вітер, сонце і біоенергетику.

ВАРІАНТІВ ПО СОНЦЮ БЕЗЛІЧ, А З ВІТРОМ ТРОХИ СКЛАДНІШЕ

- Які ваші перестороги щодо газопоршневих електростанцій?

- Коли ми говоримо, що Україна повернеться до кордонів 1991 року, треба розуміти, що у нас завжди був дисбаланс у газі, приблизно 10 млрд кубів на рік. І якщо перезапустити все виробництво, яке зараз зруйновано або тимчасово окуповано, і повернути все населення, то цей дисбаланс збережеться. Тож нарощувати газопоршневі установки є дещо недалекоглядно. Стратегія України у загальнонаціональному вимірі – це відновлювальні джерела енергії.

- Якщо порівняти сонячну і вітрову генерації, то які у них переваги одна перед одною? 

- Сонячна енергетика більш гнучка з точки зору потужності – сонячні батареї можна встановити в індивідуальному будинку, на території невеличкого підприємства, на покрівлях багатоквартирного будинку, виробничих цехів або адміністративних будівель, на дитячому садку, школі, лікарні. Можна і на зрошувальних станціях Держводагентства, бо у нас багато що зрошується, і є «артерії» бетонних каналів на десятки кілометрів. Там вирішується одразу і питання випаровування води, і генерації від сонця для перекачки води, яка іде на зрошення.

Варіантів по сонцю безліч, а з вітром трохи складніше, тому що діапазон потужності і доступність за ціною вітрової станції, яка є виправданою і технічно та економічно доцільною, не настільки гнучка, як у сонячної. Сонце можна «встановити» на 3, 5, 10 кВт генерації на рівні індивідуального домогосподарства і замістити «традиційну електроенергію» на 20, 25, а іноді 30%, це дуже суттєво. Вітер має величезну перспективу, але в іншому діапазоні по потужностях і місцю встановлення. І хоча він має плюс – не залежить від сонячних днів і більш сталий протягом року, в нього така ж проблематика, як і у сонця – залежність від зовнішніх факторів.

- Саме тому експерти наполягають на важливості маневрової генерації, яка в Україні представлена вугільними та гідростанціями?

- Так, тому що це генерація, яка буде включатися в піки споживання – умовно з 7-ї до 11-ї ранку і з 17-ї до 23.00. До маневрової генерації найбільш вірогідно можна віднести і газопоршневі установки, не обов’язково на природному газі, можна розвивати також напрямок на біометані чи біогазі.

БЛИЗЬКО 100 ТИСЯЧ БЮДЖЕТНИХ БУДІВЕЛЬ ПОТРІБНО УТЕПЛИТИ ДО ЄВРОСТАНДАРТУ, НА ЦЕ ПОТРІБНО 13 МЛРД ЄВРО

- Ви є експертом проєкту ПРООН «Усунення бар’єрів для сприяння інвестицій». Скільки на сьогодні вже укладено договорів на встановлення СЕС? 

- Проєкт розпочався в Україні ще в 2017 році, наприкінці цього року він має завершитися, але лунають думки продовжувати в більш масштабному форматі.

Ми здійснюємо класичне ЕСКО (англ. ESCO – Energy Service Company, «Компанія з надання енергетичних послуг») – термомодернізація будівель, встановлення сонячних електростанцій в лікарнях та водоканалах, модернізація насосів водопостачання, встановлення вуличного ЛЕД-освітлення.

Енергосервіс – це насамперед про енергоефективність, наприклад, у вас в громаді є школа, яка споживає певну кількість енергії на опалення, ми приходимо і кажемо: давайте ми утеплимо фасад, горище, впровадимо тепловий пункт, тепловий насос і зменшимо вам на 60% споживання теплової енергії. Ви кажете: добре, але у нас немає грошей. Ідея енергосервісу наступна: гроші вкладають приватні інвестори, а ви їм повертаєте зі зекономленого. Інвестори укладають договір на 10-15 років і 90% від того, що ви зекономите завдяки енергоефективним заходам, будете віддавати їм, а 10% буде залишатися вам. Така ідея виникла в 2015 році при прийнятті закону про енергосервіс і почала поширюватися. Станом на сьогодні ми маємо 644 договори на суму понад 2 млрд грн, 80% з яких – реалізовано, 30% завершено та устакування передано замовникам (громадам, органам влади). Це успішний досвід публічно-приватного партнерства, але ще далеко до реалізації всього потенціалу механізму енергосервісу (понад 100 тисяч будівель, сотні водоканалів потребують енергомодернізації). Що цікаво, в цей механізм вкладається саме малий і середній бізнес, там немає великого українського бізнесу чи іноземного.

- Чому так?

- Тому що це не «зелена» енергетика, де проєкти сонячних електростанцій були на 15 мВт, по 10 млн євро кожний, наш проєкт потребує менших капіталовкладень, тому він цікавий саме середньому і малому українському бізнесу. Всі інвестори це ФОПи і ТОВи, які вкладають у середньому від 10 до 100 мільйонів гривень на рік. Звичайно хотілося б, щоб вони вкладали по 300-500 мільйонів кожний, тому що «глибина» проблеми – 13 мільярдів євро тільки на будівлі.

Тобто його головні плюси: це приватні українські інвестиції, реальна економія від 20-ти до 60-ти відсотків та реальна допомога громадам.

- Для громад це напевно велика проблема…

- На сьогодні є близько 100 тис. бюджетних будівель – дитячі садки, школи, лікарні, які потрібно утеплити до європейського стандарту, на це й потрібно 13 млрд євро. Ніколи таких грошей ні в державному бюджеті, ні в місцевих не буде, відповідно, це єдиний інструмент, який дозволяє залучити приватні, позабюджетні інвестиції. Це вигідно, тому що за енергозбереження потрібно платити не сьогодні, а протягом 10 років і виключно з того, що зекономили. Це логічно, справедливо і вигідно обом сторонам. Звичайно, інвестор закладає певний прибуток, але тут вигода є і у громад.

Функція Проєкту ПРООН дуже проста: ми відповідаємо за аналіз ринку і закладів, робимо енергоаудити. Ми безплатно супроводжуємо всю стадію підготовки документації і паралельно надаємо інформацію інвесторам. Наймаємо експертів, які допомагають громадам і інвесторам знайти один одного, підготувати тендерну документацію і дійти до укладення договору. Далі вже проєктування, комплектація, монтаж, виконання договору – завдання інвестора.

Останній рік, через війну з’явився величезний попит громад саме щодо захисту критичної інфраструктури, по сонячні електростанції почали звертатися лікарні та водоканали. До цього були переважно заходи з утеплення дитячих садків, шкіл і лікарень.

ВОДОКАНАЛИ І ЛІКАРНІ ЧАСТО НАПОЛЯГАЮТЬ НА ВСТАНОВЛЕННІ НЕ ТІЛЬКИ СЕС, А Й НАКОПИЧУВАЧІВ ЕНЕРГІЇ

- Чи можна частково мати енергію від сонця, а частково лишитися на централізованому електропостачанні?

- Так. Ми залучаємо інвестора на невеличкі станції від 20 до 100 кВт потужності. Більш потужні станції встановлюються на водоканалах чи лікарнях, там відразу переслідуються дві цілі, перша – це перехід на «зелену» енергетику і скорочення витрат (електроенергія подорожчала за останні 6 років у 5 разів), а друга – дуже суттєва, полягає в сталості споживання, тобто у стійкості до руйнувань, бо коли централізовану енергію вимкнули, то сонечко продовжує генерувати.

У цілому потужна сонячна станція на 400 кВт, встановлена разом з накопичувачем, дозволяє під час блекауту певну кількість годин пропрацювати на власних потужностях. Це дозволить економити в розбивці по річному споживанню близько 20% електроенергії (влітку – економія до 60%).

Якраз водоканали і лікарні дуже часто наполягають на встановленні не тільки сонячних електростанцій, а ще й накопичувачів енергії, щоб, коли сонце сідає і раптом вимкнули електроенергію, можна було б генерувати її з установки зберігання енергії (накопичувача). Тому деякі наші проєкти – з накопичувачами, хоча з ними складніше, тому що їх окупність тривала і вона може збільшитися для інвестора з 5 років (для мережевої СЕС) до 10 (для гібридної СЕС).

- Який механізм знаходження інвесторів? 

- По-перше, ми намагаємося на всіх комунікаційних заходах популяризувати цю ідею і казати: «Шановні, у вас є можливість звернутися до державного бюджету, але там грошей немає. У вас є місцеві бюджети, але там грошей немає. Ви можете звернутися за грантами, але правда в тому, що донорська підтримка останній рік не може задовольнити попит всіх бажаючих. Ви можете звернутися по кредитування в міжнародні проєкти – вони теж фінансують такі проєкти, але є 2 бар’єри, перше – процес узгодження з міжнародними фінансовими установами триває від 1 до 5 років. І другий бар’єр, коли звертатися до кредитної установи, за вимогами законодавства ти маєш погодити це з Мінфіном, а Мінфін не завжди погоджує, тому що є так званий місцевий борг і місцеві гарантії обмежені Бюджетним кодексом. Якщо у тебе громада із обмеженими можливостями  і невеличкий бюджет розвитку, ти не можеш взяти великий кредит. А коли приходить енергосервісна компанія, вона провела перші перемовини, отримала вихідні дані, і до моменту встановлення СЕС проходить лише 5 місяців. Це дуже швидко. Тому інструмент, коли ви можете звернутися до приватного інвестора і повертати йому зі зекономленого – є виходом. Швидко, без бюджетних грошей, без погодження з Мінфіном. Ось чому це може реально працювати.

- Ми, наприклад, звернули увагу на цей важливий проєкт через допис у Фейсбук, коли прочитали про встановлення СЕС у Львівводоканалі, і яка є нині найпотужнішою сонячною станцією з реалізованих вами.

- Так воно й працює, ми всюди популяризуємо наші успішні кейси. Якщо починати нудно щось розповідати, ніхто не реагує, а якщо фотографуєш сонячну станцію і кажеш: «Бачите як у сусіда і вже вона генерує», тоді всі: «А чому у нас такого немає?»

Інвестори у нас об’єднані в асоціацію енергосервісних компаній – інформація швидко доходить до них, вони приймають рішення. Укладення всіх енергосервісних договорів проходить виключно через систему ProZorro, через відкриті торги, тому тут не може бути жодних махінації чи шахрайства. За таких умов є реальна можливість масштабуватися далі.

ОКРІМ ВІДСУТНОСТІ МОТИВАЦІЇ Є ЩЕ ОДНА ВЕЛИКА ПРОБЛЕМА – ТОКСИЧНЕ СТАВЛЕННЯ СУСПІЛЬСТВА ДО ДЕРЖСЛУЖБОВЦІВ

- Чого бракує для цього масштабування? За останній рік було укладено 30 енергосервісних договорів, а скільки їх насправді потрібно?

- Щоб задовольнити попит всіх, хто хоче, потрібно на рік укладати не тридцять, а тисячу енергосервісних договорів. Цьому на заваді декілька бар’єрів: для потенційних інвесторів – це недоступність прийнятних кредитних фінансових ресурсів. Під такі проєкти потрібно кредити умовно під 5% річних на 10 років в національній валюті. Незабаром такі кредити, як ми очікуємо, ЕСКО зможуть отримувати від Фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації та Фонду розвитку підприємництва за підтримки Проєкту ПРООН та сприяння з боку Держенергоефективності.

А 2-й бар’єр, я не буду приховувати – з боку потенційного замовника немає достатнього рівня енергоефективної мотивації і свідомої «декарбонізованої» поведінки. Її немає відсотків на 80%. Умовно кажучи, керівництво бюджетного закладу каже: «А яка мені вигода в економії 10%? Нам і так виділять гроші на електроенергію і на тепло. Тому що це не їх гроші, а бюджетні».

Що цікаво, дуже часто свідомість керівництва громад прогресивніше за свідомість окремо взятого директора школи чи лікарні, які зайняті навчальним чи лікувальним процесом. Мерії розуміють, що грошей бракує і потрібно принаймні зекономити на утриманні будівель і вкладанні в енергоефективність через залучення приватних інвесторів.

Відсутність свідомої енергоефективної поведінки і є основним бар’єром щодо масштабування. Станом на сьогодні у нас в розробці проєктів і по утепленню дитячих садків і шкіл, і по сонячних електростанціях на лікарні та водоканали – 507. А укладених договорів – 35. Про що це свідчить? Про те, що більшість відсікається на рівні «не хочу», «не можу», і ще купи причин, чому цього робити не треба. І це позиція не інвестора, а переважно саме заявника в особі бюджетних розпорядників і одержувачів бюджетних коштів! 

Окрім відсутності мотивації, є ще одна величезна проблема – токсичне ставлення суспільства до державних службовців. Коли ми доносимо інформацію до рівня начальника відділу чи заступника мера, вони кажуть: а ви можете самі вийти на мера, тому що, якщо я вийду з цією ідеєю, всі подумають, що я матиму особисту вигоду. І думка, що активний чиновник буває тільки за умови, якщо він вмотивований матеріально і має якісь «плюшки» від бізнесу, сидить у головах суспільства! Воно не сприймає щиро бажаючих змін чиновників, а багато з них насправді хочуть показати успіх і їх єдина вигода в тому, що вони бачать моральну і професійну реалізацію.

ФАКТОР, ЯКИЙ ЗМІНЮЄ СВІДОМІСТЬ НА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНУ,  – ЦЕ ТАК ЗВАНА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНА ПРЕМІЯ

- Які фактори можуть змінити свідомість суспільства на енергоефективну?

- Три фактори: перший – критичність, коли ти просто замерзнеш, бо не будеш мати тепла і світла. Другий фактор – тариф. Він має бути економічно обґрунтованим. Щоб ви розуміли економічно необґрунтований тариф, який держава тримає останні 3-4 роки, призвели до збитків і накопичуваного боргу у 400 мільярдів гривень. Уявіть, що ці гроші б вклали в енергоефективність, а не в імітацію дешевих енергоресурсів і комунальних послуг. І поки тариф дешевий – ніхто не буде економити. Третій фактор, який змінює свідомість на енергоефективну, це так звана енергоефективна премія. Законодавством така можливість передбачена, просто ніхто цим не займається. Потрібно вводити матеріальне заохочування за економію. Якщо в школі почнуть самі закривати вікна, двері, регулювати енергоспоживання, впроваджувати енергоменеджмент та енергомоніторинг, вона може зекономити навіть за рахунок енергоорганізаційних заходів, без капіталовкладень до 5-10% від споживання. А коли ти споживаєш 2 мільйони тільки на опалення, це 200 тисяч гривень! Якщо з цих 200 тисяч 100 тисяч віддати на премії людям, які задіяні в процесі енергоефективності, це буде реальна свідома енергоефективна поведінка, підкріплена матеріальним стимулюванням. У законодавстві є така норма, просто її зараз не популяризують у громадах, а дарма. У нас був проєкт з встановлення індивідуального теплового пункту в ОСББ багатоквартирного будинку. І повірте, вони боролися за економію кожної копійки, тому, що це їхні власні гроші.

- ОСББ до вас може звернутися по сонячну електростанцію? 

- З ОСББ можна укладати енергосервісні договори, але по СЕС на сьогодні немає жодного, хоча перспектива є. Там декілька причин: складність прийняття рішень, мають проголосувати співвласники, що володіють понад 50% площі. Друга проблема в тому, що у них зазвичай нижчий тариф. Тобто питання окупності, якщо тарифи для водоканалу чи лікарні – умовно 7 гривень, то для населення – 4,32 грн. Інвесторам це не цікаво через оцей штучно занижений дотований тариф для населення.

МОЖЛИВОСТІ ІНВЕСТОРІВ ПЕРЕВИЩУЮТЬ ПОПИТ З БОКУ ГРОМАД

- Які регіони більше звертаються по встановлення сонячних електростанцій? Напевно південніші, де більше сонця?

- По сонячних електростанціях географія різноманітна. Але географічної прив’язки локалізації немає, оскільки кліматичні зміни останніх 30 років, дозволяють достатньо генерувати від сонця навіть на півночі України. Теоретично до нас насамперед могла б звернутися Одеська область, але вона на сьогодні не має жодного укладеного енергосервісного договору по СЕС, хоча активно готується до цього. Натомість дуже активний Коростень (Житомирська область), який знаходиться на півночі. Питання не в географії, а в політичній волі місцевої влади. 

За останній рік сонячні електростанції були встановлені у 10-ти водоканалах міст: Коростень (80 кВт), Вишгород (100 кВт), Львів (600 кВт + 350 кВт-г. акум.), Хмельницький (500 кВт+250 кВт-г. акум.), по дві СЕС в місті Бровари (180 кВт та 250 кВт) і Чорноморську (400 кВт + 150 кВт-г. акум. та 80 кВт), Звягелі (70 кВт), а також у Харківській області, де інвестор ризикнув і вкладає кошти в потужну станцію на водоканалі Первомайського на 350 кВт. Зараз тривають закупівельні процедури для ще 2 контрактів у Кропивницькому (100 кВт) та Дубно (100 кВт).

- Яка кількість СЕС за останній рік встановлена в лікарнях?

- Протягом року було встановлено сонячні електростанції в 10 лікарнях міст: Дрогобич (144 кВт), Трускавець (105 кВт), Яготин (50 кВт), Южноукраїнськ (50 кВт), Хмельницький (50 кВт) та п’ять СЕС в місті Кривий Ріг (100 кВт, 40 кВт, 30 кВт, 40 кВт, 74 кВт).

На лікарнях сонячні електростанції ставляться на покрівлях, де немає доступу людей. Для водоканалів – вони встановлюються на земельних ділянках поруч з насосною станцією. Там зазвичай є огорожа, тобто захист від вандалізму. Але особливо інвесторів зараз хвилює загроза руйнації через військові дії. Страхування на рік коштує 2,5% від вартості майна. 

Скажу ще одну дуже важливу тезу, станом на сьогодні, можливості інвесторів перевищують попит з боку громад. Інвестори пишуть нам: дайте ще об’єкти, а нам нема, що запропонувати.

- Нещодавно Президент України дав доручення уряду розробити умови для спрощення встановлення сонячних панелей та акумуляторів для громадян. Зокрема він сказав, що сонячні панелі та установки зберігання енергії якнайшвидше мають з’явитися в кожній школі, у кожній лікарні. Це може змінити ситуацію щодо кількості укладених енергосервісних договорів?

- Цілком можливо. Але в школах – це неокупні проєкти, бо сонячні електростанції генеруватимуть енергію і в момент, коли там нікого немає, тобто економічної логіки бракує, щоб інвестори туди йшли. А от в лікарні, де споживання цілодобове і цілорічне, вони підуть. Якби Президент сказав, що ми чекаємо сонячну електростанцію для кожного водоканалу, бо попереду непрості часи, це було б добре.

На сьогодні є органи, які дуже допомагають розвивати енергосервіс, – це Державна агенція енергоефективності та енергозбереження України та Міністерство економіки України. Нам потрібно якось розгойдати громади  та регіони. От нещодавно я був в Ужгороді, у них 2 об’єкти, де можна поставити СЕС – одну на 300 кВт, другу на 0,8 мегавата – дуже потужну. Але вони взяли паузу – уже місяць (!) міркують. Тернопіль – взяв паузу. Черкаси – 2 роки не наважуються. Івано-Франківськ взагалі не звертався. В Україні 1500 громад, у кожній – лікарні, насосні станції у кожного водоканалу є, а у нас, як ви бачите, укладено всього 20 договорів. Потрібно масштабуватися, а для цього насамперед підвищувати свідому енергоефективну поведінку в суспільстві. Держава має надати сигнал населенню, всім керівникам об’єктів державної та комунальної власності: гра в енергоефективність та зелену трансформацію завершилася, зараз – це не право, це обов’язок, навіть борг перед нацією – кожний має зробити внесок!

Любов Базів. Київ

Фото з Фейсбуку Олексія Корчміта