Росія прагне створити достатній рівень загрози в Україні, аби «відлякати» інвестиції - експерт
На цьому наголосив старший аналітик БФ «Повернись живим» Микола Бєлєсков під час публічної дискусії на тему: «Між війною та миром: майбутнє незалежної України в умовах невизначеності», що відбулася в Укрінформі.
«Безпека - це ключове питання, тому що від рівня фізичної безпеки буде залежати, скільки сюди прийде інвестицій. Це розуміють всі, включно з РФ, яка намагатиметься усіма можливостями створювати достатній рівень загроз для того, щоб відлякувати з України технології, капітали, людей, тримати нас у «сірій зоні», фактично у стагнації», - сказав він.
Бєлєсков уточнив, що Росія дотримується позиції, яка зводиться до того, що «Україна має стати повністю беззахисною, з обмеженими мілітарними спроможностями, поза НАТО».
Футуролог, голова Ради коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України Андрій Длігач наголосив, що майбутнє, на відміну від продовженого теперішнього, має на меті змінити усталені практики, зокрема соціальні. Спікер підкреслив, що майбутнє моделюється й управлінськими діями.
«За нашими свіжими дослідженнями, 91% молодих людей хоче виїхати з України. 84% із тих, хто перебуває за кордоном, не збирається повертатися. Ключова причина, чому люди не хочуть повертатися чи прагнуть виїхати - відсутність віри у майбутнє. Ані візії, яка декларувалася на рівні держави, ані нашої суспільної домовленості на поточний момент немає», - поінформував він.
Зі свого боку, доктор філософських наук, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Вахтанґ Кебуладзе наголосив, що для аналізу сценаріїв майбутнього необхідно чітко визначити «де ми - з погляду на внутрішню і на глобальну ситуації». Водночас, на його думку, треба чесно казати про наявні в суспільстві негаразди.
Як повідомляв Укрінформ із посиланням на наукового директора Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексія Гараня, абсолютна більшість українців (88%) пишаються своїм громадянством. Вже третій рік поспіль гордість за своє громадянство перебуває на майже однаково високому рівні (2022 р. – 90,5%, 2023 р. – 88,5%, 2024 р. – 88%), що є найвищими показниками за роки соціологічного моніторингу.
Фото Кирила Чуботіна
