Шмигаль: Україна і Польща працюють над вирішенням історичних питань, але пріоритетом є військова співпраця
Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на пресконференції у вівторок, 10 вересня, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Глава уряду зазначив, що Україна і Польща мають спільну історію, в якій є спільні перемоги і сумні сторінки, і про них треба говорити «відверто, правдиво, але спокійно».
«Ми про це говорили з паном президентом Анджеєм Дудою під час його візиту до Києва. Ми спокійно рухаємося по цьому треку і будемо продовжувати цей рух, щоб нашою історією не маніпулювали вороги. Тому ми маємо ці сторінки відкривати, читати і писати їх спільно, спокійно і дуже виважено», - сказав Шмигаль.
За його словами, Український інститут національної пам’яті спільно з відповідними польськими інституціями веде постійний діалог.
Прем’єр-міністр зауважив, що хотілося б дуже швидко розв’язати дискусійні історичні питання.
«У нас були пропозиції «все на все обміняти», домовитися і вирішити одним блоком і взагалі закрити цю сторінку наших дискусій. Але наші історичні інституції мають певний підхід, вони рухаються, і з обох сторін є певний прогрес. Зараз, у час війни він, вочевидь, не є пріоритетом. Пріоритет – це військове співробітництво», – зазначив глава уряду.
У цьому контексті він поінформував, що українська сторона працює з польськими партнерами стосовно виробництв як на території Польщі, так і в Україні.
«Звісно ж, ми просимо Польщу про літаки – цей діалог також є… Станом на сьогодні ситуація не змінилася… Крім цього, ми просимо Польщу і всіх союзників прийняти рішення і захистити повітряний простір заходу України там, де досягає західна зброя», – повідомив Шмигаль.
Як повідомлялося, 28 серпня тодішній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час молодіжного форуму в Ольштині, відповідаючи на запитання про те, коли Україна дозволить проводити ексгумації польських жертв Волинської трагедії, зазначив, що Україна не забороняла ексгумації польських жертв, але польська сторона також повинна виконати певні умови для нормалізації відносин з Києвом в історичній площині. Він також звернув увагу, що в межах акції «Вісла» 1947 року багато українців були примусово виселені з «українських територій» на північ Польщі.
Після слів Кулеби в Польщі розгорівся скандал із звинуваченням українського міністра в тому, що він назвав територію Польщі українськими землями, таким чином висловивши територіальні претензії до РП.
МЗС України виступило із заявою, що Кулеба не висловлював територіальних претензій до Польщі, а під «українськими територіями» він мав на увазі місця компактного проживання української спільноти.
Після цього прем'єр-міністр РП Дональд Туск заявив, що Україна «так чи інакше повинна буде відповісти на польські очікування», і підкреслив, що від вирішення історичних проблем залежатиме згода Польщі на членство України в ЄС.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав українську владу якнайшвидше дозволити ексгумацію жертв Волинської трагедії.
Тема Волинської трагедії є однією з найсуперечливіших в українсько-польських відносинах. Погляди Києва і Варшави на причини, відповідальність і кількість жертв з обох сторін дещо відрізняються. Польська сторона наполягає, що виключну відповідальність за злочини, скоєні в 1943-1945 роках на Волині, несе українська сторона. Натомість українська сторона наголошує, що відповідальність несуть обидві сторони і вибачення має бути взаємним.
