Як російська наука підтримує війну, а міжнародне співтовариство розводить руками

ОІЯД: міжнародна лабораторія чи вузол військового виробництва?

8 липня 2024 року російська крилата ракета влучила в дитячу лікарню Охматдит у Києві, внаслідок чого двоє людей загинули, a понад 30 поранено. Спільне розслідування СБУ та Генпрокуратури показало, що ракета Х-101, використанa для удару, була виготовлена у другому кварталі 2024 року конструкторським бюро «Радуга». «Радуга» та її виробниче підприємство Дубненський машинобудівний завод перебувають під санкціями Заходу (1, 2), та, незважаючи на це, проєктують і виробляють багато видів зброї, яку Росія використовує y війні з Україною, зокрема військові літаки (Су-25, Су-34) та ракети (Х-55, Х-101 та ін.). Ці підприємства розташовані в «наукограді» Дубна за 110 км на північ від Москви. Дубна називається «наукоградом», оскільки на протилежному від неї березі Волги розміщений Об’єднаний інститут ядерних досліджень (ОІЯД).

ОІЯД був створений у 1956 році як міжнародний центр ядерних досліджень. За інформацією інституту, сьогодні в його проєктах беруть участь 990 інститутів із 16 країн (із країн ЄС це Болгарія, Словаччина та Румунія; Україна вийшла зі складу членів ОІЯД у вересні 2022 року, проте не платила внески з 2014 року). Як міжнародна організація, ОІЯД мають керуватися комітетом із представників усіх держав-членів. Проте протягом 65 з 68 років існування його директорами були російські вчені, його співробітники (включно з іноземними членами) платили російські податки, і сьогодні Росія вносить 80% бюджету ОІЯД. Отже, не дивно, що головним складником політики ОІЯД було і є просування інтересів російського уряду всередині країни та за кордоном.

До розпаду Радянського Союзу ОІЯД і «Радуга» були основними роботодавцями в місті Дубнa. Згодом вони разом створили «Кремнієву долину на Волзі»: Дубненську особливу економічну зону (ОЕЗ) і новий освітній заклад – Дубненський державний університет, де вчені та інженери ОІЯД готують спеціалістів для підприємств y Дубнi. Наприклад, у 2023 році цей університет запустив спеціальну програму підготовки 30 інженерів на рік для дубненського заводу компанії “Кронштадт”, яка виробляє розвідувально-штурмові безпілотники. 

Через безпосередню участь у війні цей завод, як і низка інших (ТОВ «ЯДРО ФАБ ДУБНА» – виробник електронних компонентів, які використовують в численних системах озброєнь, що експлуатує російська армія, ВАТ «Промтех-Дубна» – провідний російський виробник морського, авіаційного та космічного обладнання оборонного призначення, ТОВ «Препрег-Дубна», яке займається виробництвом різноманітних технічних тканин, які використовують для суднобудування та будування літаків та ін.) перебувають під санкціями. Проте це не заважає ОІЯД співпрацювати з ними, зокрема розробляти для них електронні чи хімічні технології. 

Значення ОІЯД для військово-промислового комплексу Росії було висвітлене на засіданні Ради з науки та освіти РФ, що відбулося 13 червня 2024 року в ОІЯД під головуванням Владіміра Путіна. Під час зустрічі йшлося про нову програму фундаментальних наукових досліджень, спрямовану на забезпечення «інтересів оборони та безпеки держави, насамперед виконання завдань СВО». Дослідження та розроблення для безпілотників були представлені як один із успіхів програми. ОІЯД розробив дизайн «електричного хімічного генератора на базі паливних елементів, що дасть змогу досягти злітної маси безпілотника до 750 кг, збільшити час його польоту та прискорити дозаправку для перевезення вантажів на великі відстані в суворих кліматичних умовах». Крім того, є спільні підприємства ОІЯД і Федеральної служби безпеки Росії.

Не дивно, що з близько 180 російських інститутів ОІЯД принаймні 77 тепер перебувають під санкціями через підтримку війни та участь у військових програмах: ЄС наклав санкції на 15 таких установ, США – на 33, Швейцарія – на 19, Великобританія – на 6, а Україна – на 69. 

ОІЯД співпрацює з псевдоукраїнськими інституціями

З 2014 року всі українські інститути на окупованих Росією територіях перемістилися в інші регіони України. Проте на основі їхньої вкраденої матеріальної бази та використовуючи їхні назви Росія створила організації-самозванці. Хоча Донецький фізико-технічний інститут імені О.О. Галкіна Національної академії наук України (НАНУ) наразі в Києві, a Інститут біології південних морів імені А.О. Ковалевського НАНУ переїхав із Севастополя до Одеси і тепер називається Інститут морської біології НАНУ, ОІЯД співпрацює з їхніми імітаціями в Донецьку та Севастополі, які привласнила Російська академія наук. 

Донецький національний університет імені Василя Стуса наразі у Вінниці, a Донецький національний технічний університет переїхав спочатку до Покровська, а нещодавно до Луцька, але ОІЯД співпрацював з їхніми псевдоеквівалентами y Донецьку (додаток В). Також у нього були спільні проєкти з Кримською астрофізичною лабораторією, яку вкрала російська академія наук (додаток Б). ОІЯД регулярно проводить міжнародні конференції та зустрічі на окупованих територіях, здебільшого y пансіонатi «Дубна» в Алушті (додаток Г). 

Відповідно за участі та за допомогою вчених ОІЯД видаються численні публікації та матеріали конференцій, у яких ці території представлені як російські (Додатки Б-Г). ОІЯД навіть має два англомовні журнали для таких матеріалів, які поширює міжнародне видавництво Springer Nature: Physics of particles and nuclei i Physics of particles and nuclei letters. Ці публікації доступні на міжнародних наукових вебсайтах, у журналах і базах даних. Це сприяє цілям російського уряду з легітимації та нормалізації російської окупації українських територій у науковому співтоваристві.

Отже, ОІЯД у багатьох аспектах порушив власний статут, за яким «діяльність Інституту здійснюється відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права. Результати досліджень, отримані в Інституті, можуть використовуватися лише в мирних цілях на благо всього людства». Адже його діяльність не відповідає нормам міжнародного права, а результати досліджень використовуються у військових цілях і аж ніяк не на благо людства.

Тому ОІЯД більше не можна вважати мирною дослідницькою установою, що займається фундаментальними дослідженнями. Добре, що Чехія, Польща та Україна припинили свою участь в ОІЯД y 2022 році (краще пізно, ніж ніколи). Але наукові установи понад 70 держав ще співпрацюють з ОІЯД. 

Що можна зробити?

Потрібно визнати, що не лише російські наукові та освітні організації активно підтримують війну (до того ж вони цього й не намагаються приховати), а й так звані міжнародні організації, що базуються в Росії, як ОІЯД (навіть якщо вони намагаються цe приховати). Наприклад, на ОІЯД сьогодні не накладені навіть українські санкції. 

Будь-яка співпраця з ОІЯД – це підтримка його дій у війні проти України, тому дуже важливо негайно припинити усі спільні проєкти з ним. 

Україна має додати ОІЯД до свого санкційного списку, накласти персональні санкції на його очільників, та головне – добиватися включення ОІЯД до санкційних списків ЄС, США та інших країн. Це буде чітке повідомлення, що всі, хто робить внесок у російські військові зусилля, будуть притягнуті до відповідальності.

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства