У керівників МСЕК можна конфіскувати гроші, вилучені під час обшуків - голова Верховного Суду
Про це заявив голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу стосовно механізмів конфіскації коштів, вилучених правоохоронцями під час обшуків у керівників обласних МСЕК.
Водночас він наголосив, що в Україні, як у правовій державі, діє презумпція невинуватості.
«Це має бути чітка процедура… якщо мова йде про обшук у рамках кримінальної справи, це може бути визнано неправомірною вигодою, якщо буде доведено. Якщо лише частина цих коштів буде визнана незаконно отриманими, то має бути в рамках загальної конфіскації», - сказав він.
Кравченко пояснив, що для застосування механізму спецконфіскації має бути визнано, що кошти отримані злочинним шляхом.
«Тобто теоретично у керівників МСЕК можуть конфіскувати кошти як по процедурі загальної конфіскації, так і спеціальної конфіскації»,- додав голова ВС.
Кравченко також наголосив, що протягом останніх років значно змінилося антикорупційне законодавство і воно, окрім ст.368 ККУ (неправомірна вигода), включає також поняття незаконного збагачення.
За словами голови ВС, зазвичай кошти від конфіскації надходять на спеціальний рахунок, який надає Держказначейство.
Як повідомлялося, раніше очільник Національного агентства з питань запобігання корупції Віктор Павлущик сказав у телеефірі, що керівників МСЕК, які потрапили у корупційні скандали, «можна притягнути до відповідальності лише за недостовірне декларування».
У пресслужбі НАЗК роз’яснили, що слова очільника відомства були невірно витлумачені, а публікації з заголовками про те, що у керівників та членів МСЕК неможливо конфіскувати незаконно набуті кошти, або є маніпулятивними, або пояснюються незнанням українського законодавства.
У роз’ясненні НАЗК нагадується, що голови та члени МСЕК стали декларантами з жовтня 2023 року, коли було внесено зміни до закону «Про запобігання корупції». Тобто раніше вони не подавали декларації та не перевірялись НАЗК. Стосовно посадовців МСЕК та низки інших категорій декларантів НАЗК може ініціювати питання щодо притягнення їх до відповідальності за недостовірне декларування та інші порушення антикорупційного законодавства.
Разом з тим безпосередньо НАЗК в межах своїх повноважень не може складати документи, які стали б підставою для конфіскації судом коштів чи активів у вказаної категорії осіб, однак відповідні повноваження є у інших органів та для цього існують інші процедури.
Щоб за матеріалами НАЗК таких осіб можна було притягнути до відповідальності за незаконне збагачення чи конфіскувати за спеціальною процедурою цивільної конфіскації необгрунтовані активи, треба внести зміни до Кримінального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України. НАЗК вже почало готувати проект змін до цих кодексів на виконання нещодавнього рішення РНБО.
