В Україні в листопаді зафіксували 27 випадків порушення свободи слова, з них 19 - російські злочини
Як передає Укрінформ, про це повідомляє ІМІ.
У листопаді стало відомо про загибель двох медійників.
Олексій Андрєєв – військовослужбовець, телеоператор з Маріуполя. Поховали 2 листопада 2014 року в Чернівцях. Вважався зниклим безвісти в Донецькій області з 29 листопада 2023 року. Його тіло повернули нещодавно під час обміну. Загибель підтвердив аналіз ДНК. Андрєєв із 2000-х років працював оператором на міських телеканалах Маріуполя “ТБ7” й “Сигма”, також у пресцентрі металургійного комбінату “Азовсталь”.
Андрій Бучак – журналіст із Луганська, який на фронті був із 2014 року. Зник 13 серпня 2024 року біля села Водяне (Донецька область). Про загибель повідомила 24 листопада 2024 року дружина Олена. У 2000-х роках Бучак працював у луганській рекламно-інформаційній газеті “Кур’єр”.
Журналісти Hromadske Ксенія Савоскіна та оператор Олексій Нікулін зазнали атаки російських безпілотників у Харківській області. Медійники знімали сюжет про евакуацію тварин разом з ініціативою “Порятунок тварин Харків” і почули звуки дронів. Росіяни атакували автомобіль. Він згорів. Журналістам довелося кілька разів ховатися. Ніхто не постраждав.
Крім того, внаслідок російського обстрілу зазнав значних пошкоджень павільйон, де телеканал СТБ знімає шоу “МастерШеф”. Постраждалих унаслідок обстрілу немає.
Низка медіа та журналістів 26 листопада отримали від невідомих електронні листи про мінування різних установ у різних областях України, а також самих редакціях медіа. Це зокрема Вільне радіо, “Думка”, The Page, Speka, “Сила правди”, Суспільне Ужгород, чернівецьке медіа 0372, “Детектор медіа”.
Листи були надіслані з різних електронних адрес і підписані різними іменами. Автор кожного листа називає себе ветераном бойових дій, що спеціалізується на мінно-підривній справі, і звинувачує суспільство в несправедливому ставленні до учасників бойових дій. Він погрожує продовжувати вибухи “раз на три-чотири дні”, зокрема в школах, адміністраціях, редакціях ЗМІ та громадському транспорті. Крім того, у скоєному автор листа просить звинувачувати журналістку Радіо Свобода Ірину Сисак і заступницю міністра фінансів України Світлану Воробей.
Кібератаки зазнали сайт “Детектор медіа”, внаслідок чого ресурс тимчасово не працював, а також запорізький сайт іnform.zp.ua, атаки на який тривали місяць.
Відповідальність за атаку на сайт “Детектор медіа” взяло на себе російське хакерське угруповання “Народная CyberАрмия”. Редакція Inform.zp.ua пов'язує атаку з публікаціями про злочини армії РФ на тимчасово захоплених територіях Запорізької області.
Крім того, Росія заочно заарештувала журналістку France 24 Кетрін Норріс Трент після репортажу з Курської області. Раніше РФ відкрила проти неї кримінальну справу за обвинуваченням у незаконному проникненні до Курської області, частково контрольованої Україною. Журналістка потрапила на територію Курщини разом з українськими військовими. Її репортаж показали в ефірі телеканалу і на сайті мовника наприкінці вересня.
Водночас ІМІ зафіксував вісім випадків порушення свободи слова, які не пов'язані з російською війною проти України. Це випадки погроз, перешкоджання, обмеження доступу до публічної інформації, непрямого тиску і кібератаки.
Як повідомляв Укрінформ, Інститут масової інформації та Премія імені Георгія Ґонґадзе спільно з українським ПЕН відкрили у Верховній Раді виставку, присвячену загиблим через російську агресію журналістам. На 3 грудня 2024 року вже було відомо про 100 працівників медіа, які загинули внаслідок російської агресії з 2014 року.
