58% співробітників медіа - жінки, 42% - чоловіки
Про це повідомили експерти під час презентації дослідження, що відбулась в Укрінформі.
«Ми вже бачимо, наскільки гендерний баланс серед співробітників медіа впливає на контент і наскільки впливає на позитивні зміни», - зазначила відповідальний секретар Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олена Ніцко.
Водночас водна додала, що помітні значні покращення й у сфері реклами, адже вже не простежується значна кількість гендерної дискримінації.
«Впровадження гендерної рівності, так само як і будь-які демократичні перетворення – достатньо довгий шлях. Наша багаторічна робота показує, що на цьому шляху ми маємо певні досягнення… Дослідження «Гендерний профіль українських медіа» – гарний інструмент, що дає нам реальні дані про стан, на які ми можемо спиратися для подальшої роботи на вдосконалення», - підкреслила урядова уповноваженою з питань гендерної політики України Катерина Левченко.
Своєю чергою голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин відзначив, що у державі порушуються питання гендерної рівності не тому, що це міжнародний тренд та вимога європейських партнерів. «Це логічний етап розвитку нашого суспільства», - сказав він.
«Я переконаний, що ми усі знайдемо спільне бачення щодо того, як покращити ситуацію з гендерним балансом, як вдосконалити механізм рівності в різних сферах, і в політиці батьківства, і в соціальній політиці, і в інших сферах», - наголосив парламентарій.
Він також відзначив, що у молодшого покоління українців набагато кращі гендерні баланси та розуміння важливості гендерної рівності.
Юрчишин запевнив: якщо буде необхідне включення парламенту щодо розробки та ухвалення відповідних ініціатив щодо гендерної рівності, то це буде зроблено.
«Рівність потребує вдосконалення. Рівні можливості постійно потребують розвитку. Нам потрібно не лише захистити те, що ми маємо наразі, але й розвивати… Якщо ми спромоглися на 11 рік війни, на четвертий рік після початку повномасштабного вторгнення говорити про потреби розвитку гендерного балансу у наших медіа, то таки наша демократія чогось варта», - підкреслив політик.
«Робота в медіа залишається сферою, де більшість працівників - це жінки. У вибірці опитаних редакцій 58% - жінки, і 42% - чоловіки. Порівняно із даними минулого року, частка жінок навіть більша. Втім наголошуємо, що і вибірка для опитування є ширшою», - поінформувала аналітикиня дослідження, членкиня ГО «Жінки в медіа» Зоя Красовська.
За словами експертки, серед топкерівників українських медіа - 51% жінок і 49% чоловіків. Також жінки переважають у професійній ролі керівників підрозділів (64%), ведучих (69%), журналістів (75%), а чоловіки - як працівники, що забезпечують програмну службу (53%) та технічні працівники (56%).
Водночас Красовська зауважила, що чим молодша вікова група працівників, то тим більше там жінок.
Найбільша частка молодих жінок працюють: журналістками – 81%, чоловіки 19% відповідно, ведучими 75%, чоловіки – 25%, на фрілансі – 71%, а чоловіки 29%.
Водночас аналітикиня зауважила, що найчастіше гнучкі політики щодо соціального захисту, батьківства, опікунства та покращення балансу між особистим життям та роботою застосовується щодо жінок.
«Цей показник має зміщувати фокус уваги керівників медіа на те, щоб ці політики були чітко означені, сформульовані, і всі працівники медіа мали до цього доступ», - підкреслила вона.
У анкеті також було поставлено ряд запитань щодо того, чи підтримує медіа чинних або колишніх військових, ветеранів та їх сім’ї.
«72% редакцій зазначили, що таких дій не здійснюється, або таких серед працівників випадків немає. Водночас 20% зазначили, що мають практики лікування поранених військових та надають підтримку їхнім родинам або родинам загиблих. Також ми запитали, чи підтримує медіа працевлаштованих ветеранів бойових дій. 70% відповіли, що такі практики не здійснюється, або ветеранів серед колективу немає, і лише 8% зазначили, що ветерани мають певні преференції при працевлаштуванні», - підкреслила Красовська.
Експертка наголосила, що такі політики всередині медіа мають напрацьовуватись та впроваджуватись.
Загалом у ході дослідження було опрацьовано 492 анкети від медіа, де працює понад 8900 співробітників і співробітниць.
У 2024 році дослідження охопило не лише аудіовізуальні медіа (телебачення та радіо), а й друковані та онлайн-видання, що дозволило отримати ширшу картину гендерного балансу в українському медіапросторі.
Захід проводиться в рамках проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що виконується Українським жіночим фондом за підтримки Європейського Союзу.
