Яка інформація є дискримінаційною щодо учасників війни - Нацрада розробила критерії

Про це в Укрінформі під час круглого столу на тему «Медіа і ветерани: як знайти порозуміння і забезпечити підтримку» наголосила голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк.

«Ми сьогодні говоримо про тему людей, обпечених війною, фактично це ми всі, тому що в кожного з нас є свій ветеран, своє уявлення про ситуацію з ветеранським середовищем. Це середовище буде розширюватися, і ми сьогодні думаємо про майбутнє, як ми будемо далі жити одне з одним, як ми будемо долати це вже сьогодні. Тому що всі сьогодні бачать, що відбувається, несподівано тема повертається своїми дуже гострими кутами, що дуже підсилюється дезінформаційними атаками», - зазначила Герасим’юк.

Ольга Герасим’юк

Вона наголосила, що останнім часом посилились інформаційні атаки ворога, спрямовані на дискредитацію ветеранського середовища, Збройних сил, мобілізаційних процесів в країні тощо. Тому важливо, аби поодинокі випадки виявлення тих чи інших порушень не перетворювались в огульну узагальнену критику на адресу всіх ветеранів чи військовослужбовців. Особливо негативні тенденції простежуються в соціальних мережах. Тому від якісної роботи медіа сьогодні залежить збереження балансу в поширенні інформації про військових та ветеранів, підкреслила Герасим’юк.

Як вказали учасники круглого столу, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення розробила пропозиції до віднесення інформації до дискримінаційної стосовно ветеранів/ветеранок та учасників/учасниць війни. До процесу розробки критеріїв були залучені 47 організацій та експертів, було підготовлено 33 пункти з пропозиціями до критеріїв і коментарі до них.

Як зазначила начальниця управління контролю, аналізу та стратегічного розвитку Національної ради Марина Ткачук, до дискримінаційних висловлювань на адресу військовослужбовців належать ті, які стосуються образ і цькування бійців, які не розмовляють державною мовою під час війни, вживання у медіа некоректної лексики щодо ветеранів та військовослужбовців, які отримали інвалідність, недоречні запитання журналістів, що можуть погіршити ментальне і психічне здоров’я захисників.

Марина Ткачук

Ще однією проблемою є створення образу військовослужбовців як небезпечної соціальної групи. Йдеться про висловлювання, що мають на меті звинуватити бійців у порушенні звичаїв та правил ведення війни, криміналізація у медіа ветеранів чи військовослужбовців, які мають ПТСР, узагальнення окремих випадків колаборації та добровільного переходу окремих українських військових на сторону російської окупаційної армії.

За словами Ткачук, окреме місце посідають гендерні упередження щодо військовослужбовців. Так, у медіа може простежуватись стереотипізація ролі жінки-військовослужбовиці лише до медико-санітарних посад в підрозділах ЗСУ. Іноді можна побачити сексистські твердження, що жінки є «тягарем для ЗСУ» та «слабкою» категорією тощо.

На думку експертів, неприйнятним є на сьогодні використання прийомів надмірної драматизації та героїзації образу військовослужбовців, які отримали інвалідність внаслідок бойових дій, навішування ярликів щодо них, зображення військових як таких, що змусять чесно працювати бізнес та поборють корупцію і зловживання у владі.

На думку Нацради, не можна штучно надавати перевагу учасникам повномасштабної війни над учасниками АТО/ООС або знецінювати ворога, не можна применшувати досягнення українських захисників, які в умовах агресії розміновують та звільняють тимчасово окуповані території.

Ткачук також наголосила, що для недискримінаційного висвітлення варто не поширювати образливі твердження, стереотипи належності до спільноти ветеранів/військовослужбовців. Зокрема, треба утриматись від узагальнень, категоричності та уникати маскувальних слів. Треба дотримуватись принципу «спочатку людина». Представникам медіа рекомендується передбачати емоційний баланс: з одного боку не викликати гіпертрофоване почуття жалю до військовослужбовців, не допускати надмірної драматизації подій і обставин, а з іншого - не героїзувати їх через край. Варто висвітлювати супутні події війни максимально виважено та об’єктивно.

Прикладами коректної лексики щодо ветеранів та учасників війни є «військова/військовий, який набув інвалідності внаслідок бойових дій», «військовий/військова з інвалідністю внаслідок війни». Якщо йдеться про загальні терміни про Сили оборони, рекомендується використовувати: «українська армія і флот», «українське військо», «Збройні сили України», «українське воїнство» тощо.

Своєю чергою провідна спеціалістка відділу комунікацій Українського ветеранського фонду Юлія Пустова зазначила, що згідно з соціологічними опитуваннями, в суспільстві спостерігається зменшення довіри у ставленні до ветеранів та військовослужбовців.

Юлія Пустова

«Ми вважаємо, що першою сходинкою до поваги є довіра. І ми фіксуємо зниження довіри протягом цих років. Наприклад, у 2022 році 60% українців сказали, що вони цілковито довіряють ветеранам періоду АТО/ООС і станом на березень 2024 року цифра знизились на 20% - до 40%. Цілковита довіра до чинних військових зараз знизилась з 65% до 61% і цілковита довіра до тих людей, які повернуться і будуть ветеранами, знижується також з 71% до 61%», - повідомила Пустова.

Вона відзначила, що наразі складно пояснити таку тенденцію.

«Ми вважаємо, що це може бути доволі дискусійним питанням, і його потрібно ще досліджувати - де утворюється розрив між цивільним суспільством і військовим, адже так не повинно бути, не може знижуватись настільки сильно ця довіра», - підсумувала Пустова.

Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв під час круглого столу наголосив, що спільне рішення представників медіа та регулятора повинно вирішити, як коректно висвітлювати тему ветеранів та військовослужбовців в подальшому.

«Коли ми говоримо про медіа, то мені здається, що медіа - це ті люди і та сфера, де мають задаватись стандарти того, як і які слова говорити й використовувати. Бо простір соціальних мереж - це простір емоцій, на жаль, в переважній більшості, і ті негативні приклади, які з’являлись в медіа, прийшли всі з соціальних мереж. Це дуже добре, що медійники вже взялися за цю тему. Я думаю, що має бути ваше рішення спільне з регулятором, якими словами описувати людей, те, що вони роблять, що з ними сталося, описувати те, як вони повертаються до мирного життя. Тут дуже важливо, щоб дійсно на рівні медіа зайві емоції відфільтровувались. Це те, що можна і треба робити», - підсумував Потураєв.

Як повідомляв Укрінформ, 18 квітня заступник виконавчого директора Українського ветеранського фонду Каріна Дорошенко спрогнозувала, що після завершення війни ветеранська спільнота України становитиме близько 5 мільйонів осіб.