НАЗК закликає Раду не ухвалювати правки, що обмежать перевірки сумнівних активів
Про це повідомила пресслужба НАЗК, передає Укрінформ.
"До Верховної Ради України внесено пропозиції змін (12374-д) до ст. 51-4 «Моніторинг способу життя суб’єктів декларування» Закону України «Про запобігання корупції», які можуть знищити інструмент моніторингу способу життя (МСЖ), який здійснює Національне агентство з питань запобігання корупції. На найближчому пленарному засіданні народні депутати України розглянуть правки, що суттєво обмежать НАЗК у перевірці законності статків посадовців. НАЗК звернулось до Верховної Ради України з проханням відстояти збереження інструменту, що довів свою ефективність у подоланні корупції", - йдеться в повідомленні.
В агентстві зазначили, що запропоновані зміни також ускладнять перевірку сумнівних активів, зокрема зроблять неможливим аналіз активів, отриманих до публічної служби, і створять корупційні ризики, дозволяючи декларантам вказувати відсутні активи для їх подальшої легалізації.
У відомстві уточнюють, що серед запропонованих змін, які будуть розглядати народні депутати, є обмеження МСЖ лише періодом перебування у статусі декларанта, що унеможливить оцінку законності статків, набутих раніше, та надасть можливість пояснювати походження активів законними доходами до початку публічної служби. За інформацією пресслужби НАЗК, це створює ризик узаконення необґрунтованих активів і звільнення від відповідальності після звільнення.
Також депутати розглядатимуть здійснення МСЖ лише декларанта та членів його сім’ї, що дозволить недоброчесним посадовцям оформлювати активи на третіх осіб без можливості їхнього виявлення. У відомстві зазначають, що чинний порядок моніторингу дозволяє виявляти такі випадки.
Ще однією правкою є обмеження терміну здійснення МСЖ трьома місяцями.
"Моніторинг потребує часу для аналізу великого обсягу даних, здійснення міжнародних запитів і детального аналізу фінансових документів. Навіть простий моніторинг способу життя може тривати шість місяців, у складних випадках — понад рік. Запропоновані строки зроблять ефективне виявлення корупції неможливим", — роз'яснюють в агентстві.
Також у НАЗК звертають увагу, що ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України дозволяє визнавати необґрунтованими активи, оформлені на третіх осіб за дорученням декларанта або якщо посадовець може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Йдеться про інститут цивільної конфіскації.
За результатами роботи НАЗК за напрямом МСЖ 61 матеріал на 231,56 млн грн скеровано до САП для подання позовів у ВАКС, ще 30,95 млн грн уже стягнуто в дохід держави.
Загалом сума необґрунтованих активів та незаконного збагачення за результатами МСЖ, здійснених НАЗК, становить понад 1,5 млрд грн.
"Запропоновані зміни спрямовані на обмеження виключно повноважень Національного агентства та нівелюють такий важливий інструмент фінансового контролю як МСЖ, що, безумовно, матиме негативний вплив на його ефективність", - наголошують у відомстві.
Водночас законодавство не обмежує повноваження інших правоохоронних органів у зборі доказів щодо необґрунтованості активів відповідно до ст. 290 ЦПК України. Згідно з позицією агентства зміни зумовлять відкат назад у питаннях контролю за статками публічних службовців через МСЖ, підвищення ефективності якого останнім часом було відзначене міжнародними інституціями та експертами.
Як повідомлялося, під час засідання ВР 12 березня були подані пропозиції до законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення інституційної спроможності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та вдосконалення механізмів управління активами», що, зокрема, передбачали перевірку статків декларанта і його родичів з боку НАЗК лише за період, коли декларант набуває статусу суб'єкта, який має подавати декларацію.
