Американці створили найдовговічніший сплав у світі
Про це повідомляє The Times of India.
Новий сплав, що складається із 10% золота й 90% платини у 100 разів перевершує міцну високоякісну сталь у зносостійкості.
Цікавим є той факт, що сплави золота і платини вже дуже давно не є чимось новим, але нікому раніше не спадало на думку оцінити довговічність таких матеріалів. Зазвичай матеріалознавці віддають переваги більш міцним і твердим металевих сплавів, які дуже широко використовуються в промисловості. Новий сплав не відрізняється високою твердістю, однак, він наділений високою теплопровідністю та іншими характеристиками, які дозволяють йому чинити опір руйнівній дії сили тертя.
Цей сплав сам є джерелом твердої змазки, яку, за нормальних умов, можна отримати лише важким і дорогим способом. Під час експериментів з новим сплавом дослідники помітили, що на поверхні матеріалу постійно формується тонка плівка чорного кольору. Матеріал цієї плівки виявився вуглецем зі структурою, близькою до структури алмазу, а утворилася ця плівка, яка грає роль ефективної твердої змазки, за рахунок вуглецю, що надходить з навколишнього середовища. Наявність твердої вуглецевої змазки збільшує довговічність нового сплаву в багато разів. Більш того, тепер цей сплав можна використовувати саме для її виробництва, яке зазвичай проводиться за допомогою досить дорогого процесу, що залучає використання герметичних вакуумних камер, високотемпературного нагріву і специфічних хімічних реактивів.
Спочатку склад нового сплаву був розроблений за допомогою складного комп'ютерного моделювання. Це моделювання проводилося на атомарному рівні, що дозволило з'ясувати, як стан і поведінка окремих атомів відбивається на кінцевих властивостях матеріалу в цілому. Такий підхід дозволить в майбутньому розробити матеріали, що мають набір заздалегідь заданих властивостей, після чого можна виготовити зразки таких матеріалів і перевірити їх відповідність в умовах реального світу.
Для демонстрації довговічності цього матеріалу фахівці лабораторії Сандія наводять яскравий приклад. Теоретично, якщо у когось вистачить коштів для того, щоб "взути" автомобіль в колеса з нового сплаву, то такі колеса, пройшовши шлях в 1 милю (1.6 кілометра) втратять всього один шар атомів зі своєї поверхні. Іншими словами, ресурсу таких коліс вистачить, щоб обігнути всю земну кулю по екватору близько 500 разів.
