Єврокомісія ухвалила "Білу книгу" з питань штучного інтелекту
Згадані документи під час пресконференції у Брюсселі представила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
"Сьогодні колегія ухвалила пакет нашої цифрової стратегії: це "Біла книга" з питань штучного інтелекту та Стратегія щодо баз даних. Європа має довгу історію технологічного успіху та інновацій. У нас є великий бізнес та потужна промисловість. Водночас ми піклуємось про права особистості та наші цінності. Цифрова стратегія поєднує ці речі в єдину концепцію. Ми хочемо, щоб цифрова трансформація посилила нашу економіку, і водночас ми прагнемо знайти європейські рішення для цифрової епохи", - сказала Урсула фон дер Ляєн.
Вона зауважила, що штучний інтелект вже зараз дозволяє досягати дивовижні результати, зокрема, у таких сферах, як охорона здоров’я та промислове виробництво. Вже зараз Євросоюз випускає 25 відсотків всіх промислових роботів та роботизованих систем, кожна друга з яких має елементи штучного інтелекту. Якщо штучний інтелект отримує ширше застосування у сільському господарстві, він оптимізує виробництво за рахунок економії пального та добрив. Штучний інтелект може значно підвищити енергоефективність, зокрема, у питаннях опалення в побутовому секторі, що заощадить багато мільйонів тонн пального та дозволить Європі досягти поставленої мети щодо перетворення на кліматично нейтральний континент до 2050 року, сказала голова Єврокомісії. Практично, штучний інтелект вже зараз впливає на життя кожного європейця, і надалі ці тенденції будуть лише зростати. Для того, щоб залишатися на вістрі технологічного процесу, Євросоюз має намір інвестувати у розвиток штучного інтелекту більше 20 мільярдів євро щороку на протязі наступного десятиліття.
Урсула фон дер Ляєн зазначила, що швидке зростання сфер застосування штучного інтелекту потребує розвитку спорідненої галузі – обробки значних масивів даних. За прогнозом Єврокомісії, за п’ять років одна Європа буде виробляти обсяг даних та інформації, який зараз виробляється усім світом. Це ставить питання поводження з такими великими базами даних, їх збереження та спільного використання у виробництві та у дослідженнях, в науці, а також їх доступності для всіх громадян ЄС.
"Для дослідників дуже важливо мати доступ до даних інших дослідників у своїй сфері, щоб рухати вперед інновації. Для того, щоб створити такі спільні інформаційні простори ЄС та "хмарну" інфраструктуру, ми маємо намір залучити інвестиції від 4 до 6 мільярдів євро. Цінність такої "економіки даних" є величезною. Вже сьогодні в Європейському Союзі її вартість дорівнює 300 мільярдів євро, що становить 2,4% від ВНП. У цій сфері зараз створено 5,7 мільйони робочих місць, за п’ять років така кількість робочих місць зросте до 11 мільйонів", - повідомила президент Єврокомісії.
Вона зауважила, що згадані документи у сфері цифрової стратегії також охоплюють питання підвищення кваліфікації та освітнього рівня європейських працівників, навички яких мають відповідати бурхливому розвитку технологій. Іншим важливим напрямком є створення чітких правил для розвитку штучного інтелекту та системи використання баз даних, які будуть містити положення щодо недопущення зловживань, використання штучного інтелекту на шкоду людині або для порушення її прав. Таким же чином регулюватимуться правила використання баз даних, які, з одного боку, мають надати надійний доступ до таких даних науковців та дослідників, з іншого – надійно захистити права інтелектуальної власності та особисті дані громадян ЄС.
