Діагностика енергосистем: українські вчені створили методику для дронів
Коментар щодо винаходу кореспонденту Укрінформу надав проректор ХПІ з наукової роботи, професор Андрій Марченко.
"Енергокомплекс України включає в себе розвинену інфраструктуру - станції генерації електричної енергії, розподільні підстанції, розгалужену електричну мережу. Однак на сьогоднішній день обладнання енергокомплексу доволі зношене, тому існуюча система діагностики не дозволяє забезпечити необхідний рівень його безвідмовного функціонування. З іншого боку, є сучасні безпілотники, яким притаманна висока маневреність та керованість, але вони традиційно оснащуються виключно засобами оптичного спостереження - відеокамерами і приладами нічного бачення. Наші вчені створили такі діагностичні прилади і методи, щоб їх можна було розташовувати на безпілотники, і щоб вони дозволили виявляти різні технічні проблеми у ході контролю електромагнітного поля від ліній електропередач, здійснювати діагностику звукових шумів та вирішувати проблему автоматизованого моніторингу об’єктів енергосистеми, зокрема, визначити точне місце аварій на лініях електропередач", - зазначив Марченко.
Щодо приладів і методів, то, за його словами, на базі розроблених математичних моделів створено програмно-апаратний комплекс ідентифікації та контролю поточних параметрів, а також режимів електричної мережі.
"Також сформовані основи зі створення методів і засобів для контролю стану ізоляції, систем захисту від блискавок, цілісності конструкцій електроенергетичних об’єктів із використанням БПЛА, в тому числі, високовольтних ліній електропередач, високовольтних підстанцій, теплоелектростанцій, гідроелектростанцій, атомних електростанцій", - додав професор.
Наукова робота "Використання безпілотників для підвищення безпеки та ефективності енергетичної системи України" створена у співпраці з представниками Вінницького національного технічного університету, Інституту технічної теплофізики НАН України, АК "Харківобленерго". Вона доводить, що використання безпілотників - найбільш перспективний сучасний метод діагностики стану об’єктів енергетики, який вимагає значно менших енерговитрат у порівнянні з існуючими.
За словами Марченка, ця робота подана на здобуття Державної премії в галузі науки і техніки 2020 року. Результати наукових досліджень вчених використані в енергокомпаніях України, зокрема в АК "Харківобленерго".
Як повідомляв Укрінформ, цього року Харківський національний технічний урніверситет "ХПІ" святкує 135-річчя з дня заснування. Є дві інновації, що суттєво вплинули на розвиток світової цивілізації, пов'язані з науковцями вишу: це експеримент по розчепленню ядра літію 10 жовтня 1932 року, що здійснений вченими Українського фізико-технічного інституту, які одночасно були професорами ХПІ, та створення вченими та випускниками ХПІ танка Т-34, вагомого аргументу Другої світової війни, який за своїми характеристиками і впливом на історію людства рейтингом Discovery визнаний кращим за усю історію танкобудування.
