Нація це не погляд в минуле, а творчий порив у майбутнє, писав філософ. Щоб посісти гідне місце в світі, у світовій економіці, треба безперервно перебувати в пошуку нового. У 2019 році у рейтингу найбільш інноваційних країн світу Global Innovation Index 2019 Україна посіла 47 місце, тоді як ще у 2015 році - була на 64-му. Отже динаміка останніх чотирьох років свідчить на нашу користь.
Аби пришвидшити поступ у цьому напрямі, Кабмін запустив роботу Ради інновацій, покликаної стати ефективним інструментом взаємодії уряду, бізнесу та представників наукових кіл, а також майданчиком напрацювання важливих рішень у цій сфері. Проте вже й сьогодні можна говорити про значний інноваційний внесок України, винаходи й започаткування в різних галузях економіки, науки, культури, які стали відомими у світі.
1. IT-ІНДУСТРІЯ
За інформацією Асоціації «IT Ukraine», згідно з даними платіжного балансу України, експорт комп’ютерних послуг у 2019 році зріс на 30,2% порівняно з попереднім роком і склав 4,17 млрд дол. Відповідно обсяг сплачених до держбюджету України податків та зборів збільшився на 28% і становив 16,7 млрд грн.
Галузь інформаційних технологій України продовжує стрімко зростати. Завдяки інноваційним рішенням динаміка зростання експорту українських IT-послуг виглядала так: у 2016 році – 1975 млн. дол., 2017 році – 2485 млн.дол., 2018 році – 3204 млн.дол. та у 2019 році – 4171 млн. дол.
Експорт комп'ютерних технологій стає одним із головних джерел надходжень бюджету і піднімає Україну у світових рейтингах.
Покращувач селфі Looksery
Одеський проект, який можна порівняти з надпопулярним нині Instagram. Але Looksery за допомогою фільтрів покращує якість фотографій та відео у реальному часі, а не після того, як знімок вже зроблено. Було підписано ліцензійну B2B угоду на унікальну технологію з азіатським медіа-холдингом, сумарна виплата за якою сягатиме 5 мільйонів доларів.
Музичний плеєр VOX
Український плеєр VOX від компанії Coppertino є альтернативою прослуховуванню музики в iTunes і нагадує своїм функціоналом - Winamp. VOX вже завантажено понад ніж 600 000 разів, ним користуються майже в 135 країнах світу, а сумарний обсяг інвестицій в проєкт склав більше 500 тис. дол.
Швидка граматична допомога Grammarly
Grammarly - сервіс перевірки англійського правопису. Ним користуються вже 5 млн людей у всьому світі. Офіси компанії знаходяться у Києві, Сан-Франциско, Нью-Йорку та Ванкувері. Експерти оцінюють проєкт у щонайменше 100 млн дол: на думку спеціалістів, платний вебсервіс заробляє майже 20 млн дол на рік, і це наразі навіть не весь можливий потенціал проєкту.
2. ЛІТАКОБУДУВАННЯ
Флагман українського літакобудування ДП «АНТОНОВ» розробляє чимало інноваційних програм, щоб передбачити нові потреби клієнтів, забезпечити технології, продукти та послуги, необхідні для завтрашнього аерокосмічного та оборонного ринків.
Справжньою гордістю України є Ан-225, більш відомий під назвою «Мрія» - найбільший транспортний літак у світі. Літак був розроблений в кінці 80-х років минулого століття, проте по теперішній час ніхто в світі не зміг перевершити його можливості. На рахунку літака Ан-225 «Мрія» - 242 світових рекорди, його можливості відображено в слогані АТП ДП «АНТОНОВ»: «Ніхто інший не перевезе більше».
Останніми прикладами сьогоднішніх інноваційних рішень ДП «АНТОНОВ» є БАК (безпілотний авіаційний комплекс), розробки «Горлиця», «Стратегічний БАК», «Мішеневий комплекс», а також різні спеціалізовані модифікації літаків.
Спецлітаки на базі АН-132
Запропоновані на базі Ан-132 спеціальні варіанти мають свої особливості та переваги. Це більш низька вартість літака-платформи, а також істотно менша витрата палива, що у сукупності виливається в значно більш низькі витрати на володіння літаком і підтримання його життєвого циклу. Також у Ан-132 є висока тягооснащеність, що важливо при його застосуванні в умовах спеки і високогір'я. Літак за своїми технічними особливостями більш пристосований для експлуатації поза підготовленою аеродромною мережею і може практично без обмежень застосовуватися з грунтових, засніжених і галькових аеродромів.
Спецлітаки на базі платформ АН-148 і АН-178
3. РАКЕТНО-КОСМІЧНА ГАЛУЗЬ
Україна відома в світі своїми автоматизованими системами для запуску апаратів в космос. Технологія, яка робить необов’язковим перебування людей на майданчику під час підготовки носія до запуску, взята за зразок багатьма виробниками новітньої ракетно-космічної техніки.
Сьогодні Україна — визнана у світі космічна держава. Вона належить до числа провідних країн на ринку космічних послуг і технологій. Відомий у всьому світі засновник SpaceX і Tesla Ілон Маск відзначив важливу роль України в розвитку космічної галузі.
Провідним центром космічної галузі є конструкторське бюро «Південне» та виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод» у м. Дніпро. Там створюють та серійно виробляють ракети-носії, космічні апарати, а також системи управління, орієнтації і траєкторних вимірювань. Великим досягненням українських фахівців стало створення космічних апаратів: «Січ-1», «Океан-О», «АУОС» та «Мікрон», ракет-носіїв «Зеніт-3SL», «Зеніт-3SLБ» та «Циклон-3».
“Південмаш” виготовляв центральний блок першого ступеня ракети-носія «Антарес». Нагадаємо, що програма «Антарес» - це реалізація планів компанії Northrop Grumman Corporation (США) з виведення на ринок пускових послуг ракет-носіїв середнього класу для доставки вантажів на МКС.
15 лютого 2020 року із Центру космічних польотів на острові Воллопс (штат Вірджинія, США) проведено перший у 2020 році пуск ракети-носія середнього класу «Антарес». Ракета- носій вивела на орбіту автоматичний вантажний транспортний корабель Cygnus, який доставив на Міжнародну космічну станцію близько 3750 кг корисного вантажу на замовлення NASA. Українські фахівці повністю й успішно виконали всі операції у своєму секторі відповідальності.
4. КУЛЬТУРНА СФЕРА
У серпні 2019 року розпочав роботу Офіс культурних інновацій, який заснували громадські організації в партнерстві з державними та приватними інституціями. Ключове завдання Офісу - відкрити потенціал української культури й науки за посередництва інноваційної платформи-маркетплейсу «Український національний інтелект» UNI.ua. Саме вона здатна реалізувати принцип «Культура в смартфоні». До розробки проекту долучилися представники української культурної інтелігенції.
5. МЕДИЦИНА
Медицина в Україні — традиційно сильна галузь, якщо йдеться про інновації. Останнім часом тут з’явилося чимало проривних розробок. Одна з них — ноу-хау відділення мікрохірургії та реконструктивно-відновної хірургії верхньої кінцівки Інституту травматології та ортопедії.
Рука наново
Професор, член-кореспондент Національної академії медичних наук (НАМН) України Сергій Семенович Страфун, розповідає, що звертаючись до ендопротезування, зазвичай зупиняються на вимушених замінах тазостегнового, а також колінного суглобів. Але ж іноді є необхідність і в пересадці ендопротезів для відновлення безповоротно ушкоджених, з тих чи інших причин, плечового і ліктьового суглобів. І вже понад десять років розвивається дещо незвична, але міцна лінія - аутотрансплантація стовбурових клітин, що отримуються за спеціальною методикою з жирової тканини або з ділянки тазової кістки відповідною пункцією. Такі клітини потужно прискорюють, наприклад, лікування неправдивого суглоба і загоєння після поранення (особливо актуальним це стало, коли вибухнули події на сході з великою кількістю травм кінцівок). Коли минулого літа молодий співробітник відділення інституту на конгресі у Відні доповів про такі операції, його повідомлення викликало оплески, зазначає Сергій Семенович.
Сьогодні фахівці інституту достатньою мірою володіють вільною мікрохірургічною трансплантацією м’язів (наприклад, ноги або спини) до анатомічного простору руки, а також мікрохірургічною пересадкою складних комплексів тканин, звісно, самого пацієнта, ортопедичним лікуванням хворих з травмою плечового сплетення. Загалом це багато сотень випадків позбавлення від каліцтва. Можна сказати, що це нерідко — ніби рука заново.
За розробку мікрохірургічних технологій у лікуванні соціально важливої категорії хворих з важкою поліструктурною травмою кінцівки Сергія Страфуна та Ігоря Курінного 2011 року було нагороджено Державною премією України в галузі науки і техніки. Нововведення Сергія Семеновича відмічені в розділі найкращих і Всесвітньою асоціацією ортопедів-травматологів SICOT.
Пристрій, який убереже від інфаркту та інсульту
Портативний пристрій Cardiomo - здатен попередити більш як 40 різних захворювань, передусім серцевих. Він постійно стежить за життєво важливими показниками здоров’я людини, контролює виконання вправ, стежить за розпорядком дня користувача, рекомендує час і місце для прогулянок, нагадує про приймання ліків і, звісно, сигналізує родичам про будь-які зміни здоров’я.
Пристрій кріпиться на тіло під серцем людини за допомогою клейких електродів і стежить за життєво важливими показниками здоров'я, як електрокардіограма. Після цього всі дані із сенсора передаються в «хмарний» сервіс. Там система аналізує інформацію та сигналізує родичам чи лікарю про будь-які зміни в здоров’ї пацієнта. Крім того, електронний помічник надсилає професійні рекомендації на мобільний додаток, а в критичній ситуації рекомендує звернутися до лікаря.
Перші партії Cardiomo замовили інститут кардіології, «Охматдит», Олександрівська лікарня та інші. У розробників також близько 700 замовлень з інших країн світу, зокрема для медуніверситетів і будинків престарілих. Винахідники підрахували: коли буде налагоджено широке виробництво апарата, він зможе рятувати життя 16 млн осіб щороку.
Годинник-глюкометр для діабетиків
Учений із Закарпаття Петро Бобонич винайшов глюкометр (прилад для вимірювання рівня цукру у крові) у вигляді наручного годинника. За його допомогою можна дізнаватися про рівень цукру в крові у будь-який момент. Також він використовується для введення інсуліну за допомогою інсулінового насосу, який програмується через глюкометр-наручний годинник.
Бобонич розробив і запатентував приставки до мобільних пристроїв для вимірювання концентрації глюкози крові у хворих на діабет.
6.БАНКІВСЬКА СФЕРА
Національний банк України створив державну систему електронних платежів – СЕП для забезпечення розрахунків банків та їх клієнтів у гривні в межах України, яка стабільно виконує свої функції уже понад 20 років. Вона забезпечує високий рівень безпеки і надійності переказу коштів між банками.
СЕП третього покоління
У листопаді 2017 року НБУ запровадив в експлуатацію СЕП третього покоління. Як зазначили в Департаменті інформаційних технологій НБУ, сутність інноваційної СЕП-3 полягає в її істотному оновленні на базі провідних сучасних інформаційних технологій. Архітектуру СЕП перебудовано на засадах промислового середовища серверів додатків IBM WebSphere, промислових стандартів JEE та транспортної системи Національного банку України на базі WebSphere MQ.
З початку серпня 2020 року СЕП запрацювала в режимі 24 години на добу 7 днів на тиждень. Така новація дасть можливість проводити чутливі до часу платежі, а також сприятиме розширенню доступу клієнтів до фінансових послуг та зростанню частки безготівкових розрахунків.
Інтернет-банкінг
Інтернет-банкінг – це один із видів дистанційного банківського обслуговування, доступ до рахунків та операцій з ними в будь-який час через інтернет. Перелік послуг інтернет-банкінгу за рідкісними винятками повторює всю продуктову лінійку банків. За допомогою інтернет-банкінгу можна не тільки контролювати рух коштів по своїх рахунках, але і проводити більш складні операції: наприклад, замовити платіжну карту або відкрити депозитний рахунок, погасити кредит, купувати-продавати валюту, здійснювати SWIFT-платежі.
7. МЕТАЛУРГІЯ
На Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча була встановлена машина безперервного лиття №4, з'явилася нова піч-ківш. У 2018-2019 рр. поетапно був модернізований стан 1700. Завдяки цьому виробляється гарячекатаний рулон товщиною від 1,2 мм до 8 мм і масою до 27 тон відповідно до найсучасніших європейських стандартів якості.
У 2020 році планується встановити ще одну моталку, яка дозволить збільшити вагу рулону до 32 тон.
Окрім того, Маріупольський металургійний комбінат (ММК) імені Ілліча запустив екологічний сталеливарний комплекс МБЛЗ вартістю 150 млн доларів США. Комплекс МБЛЗ №4 дозволить збільшити потужності ММК імені Ілліча з виплавки сталі майже на 40%, а сучасне обладнання МБЛЗ дасть можливість металургам підвищити енергоефективність, якість продукції та збільшити переробку чавуну на продукцію преміум-сегмента. На комплексі задіяні найвідоміші прогресивні технології знепилювання і повторного використання води для охолодження.
Проєкт стартував у вересні 2016 року. У будівництві комплексу взяло участь понад 40 підрядних організацій, задіяно понад 850 фахівців.
Читайте також: “Український прорив: Суспільство”, “Український прорив: Мистецькі проєкти”, “Український прорив: Обличчя культури”
Фото: Укрінформ, ДП "Антонов", Wikipedia, Shutterstock та з відкритих джерел