5G – технологія з політичним підтекстом

У Франції «ліві» та «зелені» блокують запровадження технології мобільного зв’язку нового покоління через нібито невизначеність її впливу на здоров’я та довкілля.

І навіть телехірургія

П’яте покоління технології мобільного зв’язку почало поширюватися торік. 5G має кращі технічні показники, порівняно з нинішніми та попередніми технологіями, із завантаження та передавання даних, щільності підключення, трафіку на одиницю площі.

Це дає змогу ефективніше використовувати широкий спектр нових додатків, наприклад дистанційно управляти транспортними засобами, розвивати систему e-Health (телемедицина, дистанційна хірургія), мати технологічну базу для багатьох інших можливостей.

Загалом 5G є еволюцією нинішніх і попередніх телекомунікаційних стандартів (4G, 3G, 2G). Вона застосовує наявні спектри частот мобільної комунікації у 3,5 ГГц для покриття великих географічних зон. У перспективі планується додати й високу частоту – 26 ГГц – із малою відстанню передачі даних. Вихід на вищі частоти має стати новим етапом у розвитку технологій мобільного зв’язку, який підвищить його ефективність, дасть змогу застосовувати більшу кількість новітніх додатків та служб.

5G чи гасова лампа?

Але запровадження 5G, як видається, пов’язане не лише із суто технічною, інноваційною, фінансовою проблематикою, воно породило нові політичні ти безпекові виклики й навіть спекуляції.

У Франції за введення мораторію на нове покоління виступило близько 70 політиків лівих політичних ідеологій, «зелені», а також мери декількох великих міст. У своєму відкритому листі вони вимагають від уряду провести демократичні дебати про вплив 5G на здоров’я людей та довкілля.

Дебати щодо мораторію на нову технологію актуалізувалися напередодні оголошеного у Франції на кінець вересня конкурсу на частоти для 5G із перспективою початку її широкого комерційного застосування наприкінці 2020 року.

Серед аргументів опонентів вказується, зокрема, збільшення використання електроенергії на мобільні комунікації та підвищення через це викидів вуглецю в атмосферу. Відзначається також, що на багатьох територіях Франції ще не запроваджено й нинішні технології, і навіть залишаються «мертві» зони, де мобілки взагалі не працюють.

Також переважна більшість сучасних смартфонів не підтримують комунікацію через 5G. Тож у людей виникатиме і практична необхідність, і просто спокуса купувати нові девайси, а старі треба буде утилізувати. А це також шкода для довкілля, витрачання енергії та ресурсів, особливо якщо йдеться про токсичні акумулятори.

На активність мобільних скептиків рішуче відреагував президент Франції Еммануель Макрон. Він заявив, що республіка є країною просвітництва та інновацій, а на всі «хибні ідеї» чекає рішуча відсіч.

«Я чую багато голосів, які намагаються пояснити нам, що через складність сучасних проблем ми повинні повернутися до гасових ламп», - іронічно відповів скептикам Макрон.

COVID і 5G

За офіційними даними ВООЗ, на сьогодні сучасні дослідження не виявили істотного негативного впливу бездротових технологій на здоров’я. Ідеться про весь спектр частот, які нині широко використовуються.

Водночас, зауважують у ВООЗ, саме щодо частот 5G, кількість проведених досліджень поки що невелика. Та, як відомо, із підвищенням частот, як це передбачає стандарт нового покоління, рівень проникнення радіохвиль у тканини тіла та поглинання енергії шкірою та очами людини лише знижується.

Крім того, немає жодного зв’язку між поширенням коронавірусу й технологією 5G. Поважні світові та національні організації навіть проводять відповідну інформаційну кампанію із спростування цієї нісенітниці.

«Упродовж декількох місяців у соціальних мережах циркулюють чутки про нібито зв'язок між розгортанням у Китаї 5G зі спалахом COVID-19. Ті, хто поширює цю інформацію, не наводять жодних раціональних пояснень для підтвердження таких тверджень. Нагадуємо, що частоти, які використовуються для 5G, є аналогічними за походженням, як для 2G, 3G, 4G, а також для телебачення і радіо», - заявляють у Французькій федерації телекомунікацій.

А Трамп проти

За оцінками, запровадження 5G охоплює загальний телекомунікаційний ринок із річним обсягом у близько 35 млрд доларів. За цей ласий шматок нині веде конкурентну боротьбу відносно невелика кількість компаній. Найбільші амбіції має китайська Huawei Technologies Co. Компанія, яка вже має позитивний досвід розгортання 5G на території Китаю, готова поширити свої напрацювання на глобальному світовому рівні. Особливий інтерес для китайців традиційно становить американський ринок. Натомість торгівельна війна між США і Піднебесною внесла невтішні для китайської сторони корективи. Huawei у Сполучених Штатах перебуває під санкціями, які були посилені у травні 2019 року. Як пояснив тоді держсекретар США Майк Помпео, компанія є «продовженням руки Компартії КНР». Справа в тому, що американці виявили в обладнанні та девайсах, які виробляє і постачає Huawei, приховані технічні «хитрощі» для збирання даних. Вашингтон вбачає в цьому підрив цінностей приватного життя американців, інтелектуальної власності, цілісності мереж наступного покоління. Але найголовніше для США – захист національної безпеки, адже масове використання китайського обладнання і технологій на території Сполучених Штатів може призвести до витоку та потрапляння до Пекіна чутливої інформації. Тобто, йдеться про шпигунство. Саме тому найбільш рішучим противником Huawei не лише на американському, а й світовому рівні виступає президент США Дональд Трамп.

По суті, він став особистим ворогом китайського телекомунікаційного велета. І хоча не всі мотиви, заяви та дії Трампа вписуються в загальноприйняту логіку, у цьому випадку американський лідер, схоже, має рацію. Глава Білого дому також закликає союзників з НАТО бути солідарними й заборонити або обмежити діяльність Huawei щодо набуття провідних позицій у розгортанні 5G. Адже цю проблематику слід розглядати й у вимірі кібербезпеки на рівні всього Альянсу.

Станом на липень 2020 року Huawei заборонено у США, Великій Британії, а також у Японії. Обмеження для китайців запроваджено у Франції. У решті країн НАТО і Євросоюзу це питання «зависло», тобто дискусії тривають.

Андрій Лавренюк, Страсбург

Перше фото: ARNE DEDERT/GETTY IMAGES