Ученим вдалося виділити найстарішу ДНК мамонтів
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Science Alert.
Так, із зубів трьох древніх мамонтів, які бродили по Сибіру в період між 700 тис. та 1,2 млн років тому, дослідники вилучили надзвичайно деградовану ДНК та склали її назад, щоб виявити раніше невідому генетичну лінію цих гігантських доісторичних тварин.
Дослідники змогли зібрати разом і впорядкувати ДНК, яка зберігалася всередині твердої емалі зубів тварин. Другий за віком із трьох примірників, знайдених в Адичі, підтвердив: він був дуже близький до степового мамонта за морфологією і ДНК. Найстаріший екземпляр, знайдений на Крестовці і датований приблизно 1,6 мільйона років тому, був дивним. Виявилося, що він належить до раніше невідомої генетичної лінії мамонтів, які відділилися від загального предка більш як 2 мільйони років тому.
«Ця ДНК неймовірно стара. Зразки в тисячу разів старші за рештки вікінгів, і навіть передують існуванню людей і неандертальців», — сказала еволюційний генетик Лав Дален з Центру палеогенетики в Швеції.
Близько мільйона років тому навіть шерстисті мамонти (Mammuthus primigenius) ще не існували. Відомі всім тварини з’явилися тільки близько 800 тисяч років тому. Шерстисті мамонти існували разом з колумбійськими мамонтами (M. columbi), які населяли Північну Америку і вимерли близько 11,5 тисячі років тому.
Їх попередники, мамонти, від яких походили шерстисті мамонти, менш відомі. Відомо, що шерстисті мамонти походять від степових мамонтів (M. trogontherii), які бродили більшою частиною Євразії приблизно 200 000 років тому. Також вважалося, що колумбійські мамонти походять від степових мамонтів, які перебралися в Північну Америку приблизно 1,5 мільйона років тому.
«Це важливе відкриття. Схоже, що колумбійський мамонт, один з найбільш знакових видів льодовикового періоду Північної Америки, еволюціонував унаслідок гібридизації, яка сталася приблизно 420 тисяч років тому», — сказала палеогенетик Патриція Печнерова з Копенгагенського університету в Данії.
Раніше найстаріший з витягнутих зразків ДНК був узятий з кінської кістки, знайденої у вічній мерзлоті Юкону, віком від 560 тисяч до 780 тисяч років тому.
