Вчені виявили у космосі сотні загадкових радіоімпульсів
Як передає Укрінформ, про це повідомляє CNN.
Походження цих яскравих спалахів світла довжиною в мілісекунди невідоме, оскільки швидкі радіоімпульси (FRB) дуже непередбачувані, йдеться у публікації.
Вперше вчені спостерігали за ними в 2007 році.
«Справа в тому, що FRB справді важко вловити… Ваш радіотелескоп має бути спрямований у потрібне місце в потрібний час, і ви не можете передбачити, де і коли це буде», - сказав доцент фізики в Массачусетському технологічному інституті Кійоші Масуї.
За його словами, більшість радіотелескопів бачать лише ділянку неба розміром з Місяць у певний час, тобто переважна більшість FRB залишаються невидимими.
Однак все змінилося, коли радіотелескоп Канадського експерименту з картування інтенсивності водню (CHIME), розташований у Радіоастрофізичній обсерваторії Домініона в Британській Колумбії у Канаді, почав отримувати радіосигнали в 2018 році протягом першого року роботи.
Він виявив 535 нових швидких радіоімпульсів між 2018 і 2019 роками. За більш ніж десятиліття попередніх вивчень вчені змогли зафіксувати лише близько сотні подібних сигналів.
Вчені також зафіксували 61 сплеск, що відноситься до 18 постійних джерел цих сигналів.
Це дозволило створити каталог швидких радіочастотних вибухів CHIME, який був представлений у середу на 238-му засіданні Американського астрономічного товариства.
Каталог не тільки розширює відому кількість швидких радіоімпульсів, а й доступну інформацію про їх розташування та властивості. «Тепер ми зможемо вибудовувати ці швидкі радіоімпульси в єдину картину. Це допоможе нам зрозуміти, що саме їх провокує і як ми можемо використовувати їх для вивчення Всесвіту в майбутньому», — сказав вчений з дослідницької групи Кейтлін Шин.
Дослідники вважають, що маючи велику кількість FRB, вони можуть з'ясувати, як газ і матерія розподіляються в дуже великих масштабах у Всесвіті.
Як відомо, швидкі радіоімпульси (FRB) — поодинокі радіоімпульси тривалістю кілька мілісекунд невідомої природи, що реєструються радіотелескопами. Типова енергія сплесків, за оцінками, еквівалентна викиду в космічний простір енергії, що випускається Сонцем протягом кількох десятків тисяч років.
Єдиної загальновизнаної наукової гіпотези утворення швидких радіосплесків не існує. Обговорюються наступні можливі варіанти: галактичне джерело; земний сигнал, який продукується технічними пристроями; позагалактичне джерело, тобто радіосплеск як наслідок якоїсь екзотичної події, на зразок злиття двох нейтронних зірок, «останнього подиху» чорної діри, описаного британським фізиком Стівеном Хокінгом, або бліцара (події перетворення важкого пульсара в чорну діру).
