Централізація закупівель в державному секторі для підвищення їх професійності й гармонізації ринку з міжнародним середовищем – частина обов'язків, взятих Україною в межах імплементації Угоди про асоціацію з ЄС. Практика здійснення закупівель держсектором через централізовані закупівельні організації існує вже кілька років. “Першою ластівкою” у цій царині стало держпідприємство “Професійні закупівлі”. Торік з’явилося і вже добре зарекомендувало себе ДП “Медичні закупівлі”.

24 березня 2021-го Кабінет міністрів видав розпорядження про створення ще однієї центральної закупівельної організації. Тепер – у сфері цифровізації. Цю функцію передали державному підприємству “Українські спеціальні системи” (належить до сфери управління Держспецзв'язку). У квітні Центральна закупівельна організація (ЦЗО) у сфері діджиталізації почала роботу. В жовтні їй виповнюється півроку, тож вже можна підбивати перші підсумки діяльності організації. Перший заступник голови Держспецзв'язку Дмитро Маковський, який відповідає за цей напрямок у структурі служби, розповів Укрінформу, яких результатів досягла ЦЗО за шість місяців.

- Пане Дмитре, чому саме державне підприємство зі сфери управління визначено ЦЗО у сфері цифровізації?

- Це була наша ініціатива. Те, що Україна потребує діджиталізації на всіх рівнях влади, вже аксіома. Країна роками відставала від цивілізованого світу у впровадженні технологій. Зараз же ми першими у світі впроваджуємо деякі послуги у діджиталі. А щоб надавати послуги у цифровій формі, державні органи потребують техніки й програмного забезпечення. Сформулювати нормальне технічне завдання на закупівлю у цій галузі дуже складно, це має робити фахівець. Звісно, флешки чи монітори купувати просто. Але коли йдеться про автоматизацію бухгалтерського обліку, закупівлю серверів, навіть ноутбуків, – на цьому потрібно розумітися. Центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ) купують “залізо” раз на кілька років, за цей час змінюються технології й виробники. Фахівці ж ЦЗО працюють із цим ринком від ранку до ночі, вони знають, скільки коштує якісне обладнання для ЦОВВ, яким має бути технічне завдання і як створити конкурентні умови для постачальників.

Мотивація пропонувати саме ДП “Українські спеціальні системи” (“УСС”) на роль ЦЗО у сфері закупівель техніки та програмного забезпечення для центральних органів виконавчої влади проста. По-перше, це фахова експертиза. Тільки протягом останніх трьох років ДП “УСС” провело понад 800 тендерів загальною вартістю 273 млн грн. Усі тендери спеціалізовані. Такого досвіду немає у жодної іншої держструктури.

По-друге, ДП “УСС” належить до нашої сфери управління. Саме Держспецзв'язку розробляє стандарти кіберзахисту державних інформаційних ресурсів. І ми готові ділитися досвідом із колегами.

- Як центральні органи виконавчої влади – розпорядники коштів – сприйняли зміни?

- Зміни завжди сприймаються з обережністю, а іноді навіть саботуються. З-поміж 74 ЦОВВ, які віднедавна зобов'язані здійснювати закупівлі через ЦЗО ДП “УСС”, 20 ще навіть не виходили із підприємством на зв'язок. Хоча надати дані річного плану на поточний рік всі мають до 20 жовтня. Можливо, у них є на це об'єктивні причини... Проте той, хто цього не зробить, не зможе здійснити закупівлі у цьому році. Гадаю, серед чиновників ще є ті, хто сподівається, що розпорядження про нові вимоги до проведення держзакупівель буде скасовано. Цього не станеться. Подобаються нові правила чи ні – ми всі тепер маємо ними керуватися.

Спочатку було багато зауважень щодо швидкості організації процедур. Так, ЦЗО тільки починала роботу... Водночас і ЦОВВ були не готові до того, що розгляд заяв, за законом, може тривати 20 робочих днів. ДП “УСС” зробило роз'яснення: для того, щоб швидше отримати замовлення, розпорядникам варто попередньо узгоджувати технічні характеристики з нами й з Мінцифри або ДержНДІ, якщо йдеться про закупівлю в межах Національної програми інформатизації. Тоді ЦЗО зможе розпочати тендер якнайшвидше, без офіційних процедур виправлень, які, за законом, також забирають час.

Місяць тому ми провели спеціальний захід – воркшоп для представників ЦОВВ, які зобов'язані робити закупівлі через “Українські спеціальні системи”. Його відвідали понад 120 фахівців із закупівель, від деяких органів влади приходили навіть по кілька людей. У всіх була можливість поставити запитання про процедуру як представникам ЦЗО, так і фахівцям Міністерства економіки, Держказначейства, інших ЦОВВ, які вже робили закупівлі “по-новому”. Питань було багато. І, вважаю, у підсумку нам вдалося знайти спільну мову.

- Розкажіть про результати роботи ЦЗО у сфері цифровізації за півроку.

- Я б розділив їх на кількісні та якісні. За пів року через ЦЗО провели 266 тендерів на понад 650 млн грн. І це – тільки початок. Декілька проведених тендерів – на суми від 10 млн грн. Закуповували і сервери, і ноутбуки, і програмне забезпечення.

Одразу хочу наголосити, що ми не очікуємо суттєвої економії. Передусім, розраховуємо на ефективність та боротьбу зі “схемами”. Діджиталізація – не та сфера, де об'єднання закупівель різних відомств відбувається за однаковими лотами.

Тепер щодо якісних показників. Ви, мабуть, чули про скандал із закупівлею ноутбуків в межах програми “Ноутбук кожному вчителю”, коли Міністерство цифрової трансформації разом з Міністерством освіти та СБУ виявили корупційну змову на 300 млн грн?.. При цьому за пів року не було жодного скандалу із закупівлями техніки та програмного забезпечення, які здійснювались через ЦЗО. Жоден ЦОВВ не закупив підсанкційний російський 1С чи інше “шкідливе” програмне забезпечення.

- А проблемні питання в роботі ЦЗО ДП “УСС” все ж є?

- Основна проблема, про яку кажуть наші партнери з центральних органів виконавчої влади, – це збільшення терміну закупівель. Проте запуск ЦЗО відбувся посеред року. Зараз ще продовжується її становлення. Через це певні процеси тривають довше, ніж цього очікують ЦОВВ.

Друга – це, швидше, не проблема, а “проблема”. Ламаються старі схеми. Хтось же, як і раніше, хоче працювати по-старому, з власними постачальниками. ЦЗО не дає можливості це робити. Що, звісно ж, викликає спротив і невдоволення. З’являються різноманітні публікації в Інтернеті, скарги до Антимонопольного комітету на те, що когось нібито не допустили до тендера або допустили “когось не того”. Що дорожчий тендер, то більше навколо нього таких скарг і скандалів.

Це нормально, адже насправді ідеться про велику трансформацію державних процесів. І ми, і ЦЗО ДП “УСС” відкриті до діалогу та співпраці. Важливо, щоб ЦОВВ зрозуміли, що співпраця – це в їхніх інтересах.

Вважаю головним досягненням цього року те, що ми нарешті ухвалили і впровадили нові правила закупівель у сфері цифровізації. Державна влада в Україні повинна стати більш ефективною, платники податків мають перестати сплачувати свої гроші за неефективні процеси. Вони мають право отримувати нормальні – зручні та безпечні – державні послуги.

Ніна Глущенко, старший експерт з питань антикорупційних комунікацій Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації