Звичні ґаджети зникнуть через 10 років: буде те, що нині видається фантастикою

На смартфони чекає доля кнопкових телефонів. На їх зміну прийдуть більш просунуті технології. І станеться це вже зовсім скоро. Саме такий футуристичний прогноз нещодавно зробив директор із Digital-продуктів міжнародної групи Veon (до слова, бренд “Київстар” входить у Veon, - Ред.) Джордж Хелд.

“Телефон – це дві речі: автентифікація, тобто можливість визначити хто ви, а також зв'язок, отримання інформації. Але щоб визначити, хто ви, зовсім не потрібно підносити щось до вуха. У вас же є обличчя, очі, відбитки пальців, голос”, - перелічує пан Хелд.

Щодо зв’язку та інформації, то, зауважив він, необов'язково дивитися на екран смартфона, тому що ця інформація може з'явитися прямо перед вашими очима або проектуватись на стіну чи дзеркало за допомогою IoT-датчика (IoT – Internet of Things, «інтернет речей», - Ред.).

“Через 10 років смартфон зникне, він буде замінений нами, людьми. І бабусі, яка загубилася в центрі міста, не потрібно буде нікуди дзвонити: вона зможе запитати у стінки “як мені дійти додому?”, а стінка їй покаже маршрут зі стрілочкою”, - шокує уяву фахівець.

Очевидно, непотрібними стануть не тільки смартфони, а й ноутбуки, планшети, тощо. Але... Що ж прийде на зміну технологіям сьогодення в найближче десятиріччя? Своїми баченнями щодо цього з Укрінформом поділилися експерти з інформаційних технологій.

“Сьогодні існує таке поняття як boarderless, тобто стирання кордонів між робочим часом і сім'єю. Цей тренд активізувався й продовжує наростати через пандемію. Відповіддю на нього стають і гаджети та програми, які дозволяють трансформувати та поєднувати одночасно всі сфери життя: від зідзвонів, доступу до пошти, вільних рук до голограм та інших інструментів. З часом і посиленням цього тренду самі гаджети ставатимуть меншими”, - розповідає Укрінформу керівниця відділу зв’язків з громадськістю урядової програми Естонії e-Residencу Катрін Вага.

Перші комп’ютери, нагадує вона, займали кілька спеціально обладнаних залів, але при цьому виконували функцій менше, ніж сучасні мобільні телефони.

“Те ж відбудеться і з гаджетами. Вони вже сьогодні еволюціонували до браслетів, “розумних” окулярів чи годинників, де в одному невеликому процесорі зберігається більше інформації, ніж на флешках чи ноутбуках, - каже пані Вага. - Останні тенденції та способи передачі даних свідчать також про те, що порти й різноманітні шнури теж зникатимуть. Тобто навушники будуть повністю бездротовими, а через NFC-технологію буде швидше й простіше передавати інформацію. Екран чи відео при цьому просто виводитимуться в 3D-форматі, схожим на голограму, а потім зникатимуть після дзвінка чи обробки запиту”.

До слова, ці всі розробки вже існують сьогодні. Тобто, це не щось супернове, просто наразі воно удосконалюється. Наприклад, в середині жовтня 2021 р. вийшло уже третє покоління бездротових навушників AirPods “дітища” Стіва Джобса — компанії Apple.

“2010-ті можна назвати ерою смартфона. За даними Statista, за минуле десятиліття цих гаджетів продано понад 10 мільярдів. Станом на 2020 рік ними користувалося 3,5 мільярди людей або 45% жителів Землі. Смартфон вплинув на все: нашу роботу, спілкування із друзями, розваги, покупки, освіту. Але протягом кількох найближчих років його ера справді закінчиться. Що ж замінить смартфони та й, очевидно, решту екранів? Віртуальна (VR) та доповнена (АR) реальність”, - стверджує генеральний директор компанії Innolytics Group, фахівець з досліджень технологій, технологічної конкуренції та прогнозування їх розвитку Володимир Бандура.

Нещодавно Facebook перейменував материнську компанію в Мeta – це початок слова Metaverse, тобто віртуального всеохоплюючого світу, в якому працюють, навчаються, соціалізуються, зустрічаються, розважаються (спільно переглядають спортивні події, фільми, тощо). І смартфон, для того, щоб якісно взаємодіяти з цим Метавсесвітом, наголошує експерт, буде абсолютно неефективним.

“Потрібні пристрої нового покоління, які масово з’являються і розвиваються. Я маю на увазі окуляри або лінзи віртуальної і доповненої реальності. Поки що цей ринок доволі малий, але він прогресує колосальними темпами, - каже пан Бандура. - Якщо ще чотири роки тому, для того, щоби погрузитися у віртуальну реальність потрібно було витратити 4-5 тис. доларів на потужний комп’ютер і на шолом із датчиками (вартість шолома – 1200 доларів), то вже сьогодні…”

Той же Facebook пропонує шолом Oculus Quest 2, який працює сам по собі, тобто без комп'ютера. І коштує він 300-400 доларів.

“І Oculus Quest 2 не єдиний у своєму роді та своєму ціновому діапазоні. Звісно, таке здешевлення призводить до того, що ці пристрої починають іти в маси. І в подальшому вони ставатимуть лише якіснішими, потужнішими, легшими і доступнішими”, - наголошує експерт.

За його словами, окуляри доповненої реальності спочатку будуть додатком до смартфона чи ноутбука, але згодом…

“Вони стануть більш самодостатніми, а то й узагалі замінять звичні на сьогодні для нас гаджети. Люди зможуть дивитися не просто на якийсь маленький екран, а повністю занурюватися у віртуальний світ, накладати цифровий світ на світ реальний”, - додав Володимир Бандура.

“Абсолютно погоджуюсь з тим, що людство в найближче десятиріччя відмовиться від смартфонів і лептопів. Щоправда, думаю, все це відбудеться не так революційно. Це буде чимось схоже на боротьбу газет, радіо, ТБ та Інтернету”, - певен керівник R&D Center Winstars Technology LLC Дмитро Софина.

Експерт розповідає, що спочатку це буде симбіоз: розумні окуляри + годинник + навушники.

“Останні два, по суті, заберуть “залізо” зі смартфону, так як технології не встигнуть всю цю електроніку одразу засунути в окуляри. Але з часом окуляри будуть достатньо потужні, щоб умістити в собі всі потрібні технології. Чому окуляри? А тому що інтерфейс із доповненою реальністю та можливості керуванням через рух очей або навіть командами мозку (прості речі на кшталт “так” або “ні” через зчитування томограми мозку, - Ред.) це досить перспективна історія”, - каже пан Софина. І додає: “Уявіть, що ви прокидаєтеся, одягаєте окуляри і там у вас все: погода, плейлист, новини, календар, події. Потім ви йдете по місту і навігатор в окулярах вам показує маршрут чи відмічає спеціальні пропозиції в закладах (кафе, ресторани), ви заходите в заклад і робите розрахунок простим киванням голови і підтвердженням по руху очей — як мишка на екрані”.

Наразі просунуті девайси розробляються у Apple, Facebook спільно з Ray Ban (один із провідних виробників сонцезахисних окулярів в усьому світі, - Ред.), а також Google, Microsoft, тощо.

“Нещодавня презентація Meta від Марка Цукерберга, що планує перевести Facebook у віртуальний світ, це тільки підтверджує. Але якщо ми підемо ще далі, і подивимося на розробки, як от Neurolink від Ілона Маска, то стане зрозуміло, що з часом потреба в окулярах теж зникне. Ми зможемо напряму користуватись всіма здобутками людства одразу в мозку, і наші очі будуть просто доповнювати зовнішню картину віртуальними речами. Тобто розмова без відкриття губ стане можливою. Це досягається за рахунок чіпу,  який вживляється через нановолокна у мозок”, - зауважив Дмитро Софина.

“Цього року, приміром, компанія Neuralink продемонструвала, як мавпа грає у відеогру, просто посилаючи сигнали безпосередньо зі свого мозку. Цілком можливо, що в майбутньому це трансформується в “технологічну телепатію”, коли ми помахом руки чи силою думки зможемо виконувати певні функції”, - доповнила Катрін Вага.  

“Ба більше того, якщо ми подивимося ще далі, то генетично ми зможемо програмувати, щоб ця вся електроніка стала біонікою і людство стане расою нового покоління. А найцікавіше, що все це ми побачимо в найближчі 50 років. Але наскільки це буде масовим явищем — це вже питання”, - заохочує мріяти Дмитро Софина.

Як би там не було, але прихід чогось нового — це завжди тривожно. До яких загроз та ризиків варто готуватися людству?

“Будь-яка розробка — це завжди ризик. З одного боку розщеплення атома дало людству рекордно дешеву електроенергію, з іншого — ми маємо катастрофи на кшталт Чорнобиля чи Фукусіми. Теж саме з гаджетами, соцмережами та інтернетом. Той же Facebook, Airbnb у США чи Skype в Естонії розробники створювали з хорошими намірами, вони вирішували конкретні запити суспільства й зуміли монетизуватися”, - каже Катрін Вага.

Простіше кажучи, естонська ІТ-експертка вважає, що потрібно боротися не з технологіями, а з тим, аби їх ніхто не захотів використати задля маніпуляцій, залякування чи в інших нешляхетних цілях.

“Загрозу бачу тільки у тої частини людства, що відмовилася від технологій. Колись конкістадори винищили всі цивілізації Нового Світу. А відрізняло їх лише наявність металевої амуніції та зброї, пороху, коней та не знайомих тубільцям вірусів з бактеріями, які доповнили це винищення. Аналогічно відбудеться і в майбутньому, особливо коли людство стане міжпланетною расою” - зауважив Дмитро Софина.

Це еволюція: або розвивайся, або...

“Викликів насправді багато. Не згадуватиму про такі елементарні, як от, приміром, інформаційне перевантаження і так далі. Зупинюсь на іншому – перебудові ринку зовнішньої реклами”, - каже Володимир Бандура.

Очевидно, якщо людина надягла окуляри доповненої реальності, то ніякі інші фізичні екрани, борди, знаки, вивіски, тощо їй просто не потрібні. Але… Далі починаються великі запитання. Наприклад, хто, де і з яких підстав взагалі має право вішати рекламу у віртуальності? Google, на власний розсуд? Чи конкретна будівля, припустимо, ТРЦ? Сьогодні це питання ніяк не врегульоване.

“Не менш важливо, яку рекламу можна показувати. Що як перед дверима вашої піцерії (або навіть замість цих дверей) на окулярах клієнтів з'явиться реклама конкурента, ресторан якого знаходиться через дорогу? Кому скаржитися та з ким про це говорити? Я вже не говорю про негативні відгуки. Що, як цей відгук побачать не десяток Facebook-друзів, а кожен, хто підійде до ресторану? Думаю, що такий відгук цілком може стати фатальним”, - каже експерт.

Зрештою, ще одна «темна сторона» нових технологій — це приватність, яка може зникнути від слова зовсім.

“Ми вже звикли до того, що телефони знають плюс-мінус все про те, куди ми ходимо, про наші інтереси, про уподобання та комунікації. Але уявіть собі окуляри або лінзи, які точно знатимуть, куди ми щодня і з якою емоцією дивилися, - звертає увагу пан Бандура. - Звісно, це мрія будь-якого рітейлера. І диктатора. І роботодавця. І ревнивого чоловіка. І, напевно, насамперед Google та подібних компаній, які, як ніхто, знають, що і як робити з цими даними та як на них заробити. Наскільки це нам треба і наскільки до цього готовий кожен з нас? Питання відкрите”.

Нарешті крайнє, але не останнє, на чому він наголосив – це соціальні та правові норми. У цьому, за його словами, може бути основна проблема поширення AR/VR окулярів та інших аналогічних пристроїв: “Навряд чи вашому шефу сподобається, якщо на нього десяток людей дивитимуться через окуляри, а спеціальний додаток аналізуватиме найтонші нюанси міміки, жестів і тону розмови і відразу підказуватиме, де він говорить правду, де не дуже впевнений, а де й прибрехав. Навряд чи це також сподобається партнерові у стосунках. Або відвідувачам того ж ресторану. Психологічно для багатьох ця технологія буде дуже незатишною, особливо спочатку”.

В будь-якому разі, найближчі десять років у технологіях AR/VR відкриють величезні можливості, створять трильйони доларів нових доходів та цінності.

“За цими технологіями варто стежити та застосовувати їх вже сьогодні. Але робити це з розумом”, - підсумував Володимир Бандура.

Мирослав Ліскович. Київ