Інтернет в усіх куточках України: чи це реально
Днями команда Мінцифри перевіряла якість мобільного зв’язку на трасі Київ-Пирятин, яка є одним з об’єктів проєкту LTE900. За цим проектом мобільні оператори, отримавши ліцензії на впровадження четвертого покоління мобільного радіозв'язку 4G, зобов'язалися покрити швидкісним інтернетом більшість населених пунктів та автомобільні шляхи країни. Паралельно в Україні реалізується також проект «Інтернет-субвенція» – підключення громад до оптичного інтернету за рахунок державних коштів. Обидва проекти покликані забезпечити рівний доступ та можливості для кожного українця. Укрінформ проаналізував, наскільки держава просунулася у цьому напрямку.
На яких трасах уже є швидкісний мобільний інтернет?
Як відомо, в 2019 році було досягнуто домовленості щодо перерозподілу частот 900-го діапазону таким чином, щоб на них можна було швидко розгорнути 4G та впровадити технологічну нейтральність у діапазонах 900 МГц, 1800 МГц, 2100 МГц і 2600 МГц. За рік Уряд погодив перерозподіл радіочастотного спектра 800-900 МГц між чотирма національними операторами України, які у відповідь взяли на себе обов'язок до 2022 року забезпечити покриттям LTE900 всі поселення, в яких проживає понад 2 тис. осіб, а до 2024 – міжнародні та державні дороги..
За домовленостями з Мінцифрою, Київстар та Vodafone пообіцяли покрити 4 міжнародні шляхи з LTЕ значно раніше, ніж передбачається проєктом LTE900- вже до кінця 2021 року. Це траси Київ-Харків, Київ-Львів, Київ-Дніпро та Київ-Одеса.
І ось перші результати. Віцепрем'єрміністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров та очільники двох найбільших операторів України, Київстар та Vodafone особисто перевірили якість 4G на одній з таких трас, а саме на ділянці Київ-Пирятин.
Перевіряльники вирушили туди в супроводі спеціально обладнаного автомобільного комплексу Українського державного центру радіочастот (УДЦР), з допомогою якого Центр здійснює автоматизований контролю якості зв’язку. Комплекс автоматично збирає дані, робить заміри та так звані тести-випробовування.
Михайло Федоров не приховував своєї гордості, розповідаючи журналістам про можливості зв’язку в русі трасою.
«Ще рік тому я, їдучи в Полтаву, не міг не те що проводити онлайн-дзвінок, але й навіть відправляти повідомлення в месенджерах. А зараз ми з вами проводили зустрічі у Zoom, понад годину спілкувалися онлайн із громадянами та працювали на повну. Зв’язок зникав лише декілька разів. Це можна вважати прогресом, порівнюючи з минулим роком. Утім, ще є над чим працювати», – сказав Федоров.
Під час поїздки Володимир Корсун, генеральний директор Українського державного центру радіочастот, коментуючи результат контролю якості зв’язку відмітив: «Зібрані комплексом тести найближчим часом будуть оброблені та візуалізовані на картах. Відтак оператори матимуть повну картину та розумітимуть якість покриття в тій чи іншій зоні дії свого обладнання».
За його словами, таких комплексів в УДЦР сьогодні п’ять, також є ще один мобільний для використання у тяжко доступних місцях рельєфу.
Чиїм коштом реалізовувався проєкт?
Реалізація проєкту стала можливою завдяки інвестиціям мобільних операторів, які долучилися до ініціативи. Спільний бюджет капітальних затрат, які необхідні на покриття згідно з усіма ліцензійними умовами оцінюється в десятки мільярдів гривень. Оператори рапортують, що облаштували 4 міжнародні автошляхи з якістю інтернет-покриття до 98%. І цього року планують завершити всі міжнародні шляхи, а це 29 автодоріг загальною протяжністю 9 тис. км.
«Траса Київ – Пирятин – це близько 150 км дороги. Щоб побудувати ці 150 км, Київстар модернізував 55 базових станцій та вклав близько 70 млн грн. в цю модернізацію», – розповів президент Київстару Олександр Комаров.
Його колега Ольга Устинова, генеральний директор Vodafone Україна повідомила, що цього року компанія побудує 500 нових базових станцій. Оператори планують виконати усі ліцензійні умови до середини 2024 року і розбудовувати траси не тільки міжнародного, але й національного масштабу. А це ще близько 5 тис км.
«Я впевнена, що ми пришвидшим свої строки і не будемо орієнтуватися тільки на ліцензійні умови, бо розуміємо, наскільки важливо кожному з нас знаходитися постійно на зв’язку», – коментує Ольга Устинова, генеральний директор Vodafone Україна.
Між тим, головні проблеми, з якою оператори стикаються на шляху реалізації цього амбітного проекту, стримуючи його, це доступ до місцевої інфраструктури, де можуть розміщуватися базові станції, виділення землі для будівництва станцій та підключення електроживлення. Усе це разом зі здорожчанням енергоресурсів, робочої сили та оренди, збільшенням трафіку, підвищує витрати операторів, які, звісно, закладають їх у тарифи на мобільний зв’язок.
Даєш інтернет у кожну сільську раду!
Очевидно, що великі міста та більш менш густонаселені регіони вже давно не відчувають проблем із підключенням до мережі. Проте, за статистикою Мінцифри, мільйони мешканців України все ще живуть без можливості отримати доступ до швидкісного інтернету. За даними Мінцифри, в Україні не мають можливості підключитись до фіксованого широкосмугового доступу до Інтернету більше 3,5 млн громадян, які проживають у 15,5 тисяч населених пунктах. Велика кількість закладів соціальної інфраструктури, не підключені до фіксованого ШСД. Це – 16 040 навчальних закладів, 8 163 медичних закладів, 3 873 закладів, де надають послуги населенню та 33 857 закладів культури та спорту. Тобто 40% шкіл, 92% бібліотек, 37% лікарень не мають доступу до швидкісного Інтернету
На подолання цієї соціальної нерівності і був спрямований проєкт «Інтернет-субвенція», розпочатий минулого року. Проект передбачає виділення з державного бюджету коштів для підключення закладів соціальної інфраструктури (закладів освіти, бібліотек, медичних закладів, ЦНАПів, інших закладів) до широкосмугового інтернету з використанням волоконно-оптичних технологій. Розпорядником коштів та координатором закупівель виступає Міністерство цифрової трансформації.
При цьому провайдери не тільки підключають об’єкти до інтернету, але і забезпечують безкоштовну точку доступу до вайфаю. Тобто, якщо сільську раду підключили по субвенції до інтернету, то всі жителі громади можуть у цій будівлі користуватися відкритим вайфаєм.
Минулого року у рамках бюджетної програми «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості» виділили 483,8 млн гривень 670 територіальним громадам, а це близько 3,6 тисяч сіл, у яких понад 11 тисяч соцоб’єктів. Не всі встигли вчасно скористатися цією субвенцією (затрималися з тендерами, підписанням угод та ін.), тому Кабмін дозволив провести додаткові закупівлі в січні 2022-го.
«Минулого року ми покрили 3 тис. сіл і 6 тис. об’єктів соціальної інфраструктури оптичним інтернетом, там проживає більше мільйона українців. Цього року проєкт продовжено. Ми плануємо до 2024 року забезпечити 95% населення якісним мобільним фіксованим інтернетом», – повідомив міністр цифрової трансформації під час поїздки до Пирятина.
До речі, одним з сіл, які отримали фінансову допомогу від держави в рамках проєкту «Інтернет-субвенція», стало село Сасинівка Пирятинської громади Полтавської області. Інтернет в цьому селі з’явився тільки місяць тому, але на сьогодні до нього підключені уже шість соціальних закладів. Зокрема, це школа, садочок, бібліотека, медична амбулаторія, будинок культури та старостат.
За ініціативи керівництва Пирятинської громади було прийнято рішення дофінансувати проєкт за кошти місцевого бюджету. Після відкритої тендерної процедури в результаті було підписано договори для підключення ще 12 сіл на загальну суму 1.14 млн грн.
За умовами проєкту, інтернет для таких соціальних закладів безкоштовний протягом двох років, тобто до кінця 2023 року.
Залізничний інтернет: Мінцифри, у вас є план?
З огляду на активне нарощування в країні інтернет-покриття, звісно, у багатьох постає питання про інтернет на залізничному транспорті. За словами Михайла Федорова зараз такий проєкт в роботі його команди. На жаль, тут справи не настільки райдужні, як з покриттям автошляхів. Cьогодні жоден провайдер мобільного інтернету не має офіційних зобов'язань по покриттю залізниці. З технічної точки зору доставка мобільного сигналу ускладнюється тим, що пасажир, перебуваючи у вагоні, має постійну важкопроникну перешкоду між базовою станцією та його девайсом. При цьому щільність користувачів у потязі в сотні разів перевищує аналогічні умови при пересуванні автомобілем.
«Зараз у 40% денних міжрегіональних швидкісних поїздів Інтерсіті є інтернет. Ми розробляємо план, щоб підвищити цей до 50-90%. Для цього потрібні інвестиції у вежі та обладнання. В нас уже є певне бачення, що потрібно зробити. Будемо пропонувати зміни до бюджету, щоб сфокусуватися на будівництві веж і покритті залізничних шляхів, в першу чергу Інтерсіті, далі уже інші шляхи», – повідомив Михайло Федоров. Він впевнений, що народні депутати підтримають і цього року фінансування даного проєкту розпочнеться», – зазначив Федоров.
Зокрема, три провідні оператори мобільного зв’язку разом із постачальниками обладнання провели попередні розрахунки вартості покриття одного з популярних залізничних напрямків “Київ-Одеса”. За їх розрахунками вартість покриття цього маршруту становитиме від 500 млн грн. Очевидно, що для операторів це ноша непосильна. Тому Мінцифра працює над формуванням державної програми, реалізація якої дозволить громадянам користуватись інтернетом також під час подорожі залізницею.
Загалом, цього року для Мінцифри питання оснащення інтернетом доріг, сіл та інших об’єктів інфраструктури є пріоритетним. І в Мінцифрі налаштовані оптимістично. «Впевнені, що наша спільна робота з депутатами, мобільними операторами, постачальниками оптоволоконного зв’язку та громадами розв’яже всі проблеми зі зв’язком у віддалених населених пунктах та під час подорожей Україною», – наголосив після поїздки Михайло Федоров.
Яна Колода, Київ
