Українські технологічні компанії розробляють інноваційні рішення, які застосовуються у всьому світі. Вже у найближчі роки наша держава мала усі шанси стати одним з провідних гравців на світовому ринку в IT-сегменті. Але свої корективи внесла велика війна. Однак, навіть в умовах постійних відключень електроенергії та масованих обстрілів, українські ІТ-компанії змогли пристосуватися до нових реалій, демонструючи зростання. Про те, з якими викликами та перешкодами зіштовхнулась ІТ-галузь, що зараз відбувається на ринку та чи зможе індустрія стати основним драйвером відбудови України – про це та інше в інтерв’ю Укрінформу розповів виконавчий директор IT Ukraine Association Костянтин Васюк.
- Велика війна породила нові виклики та випробування для ІТ-індустрії, але навіть в таких умовах вона демонструє неабияку стійкість. В якому стані зараз перебуває галузь?
- IT стала єдиною експортною галуззю економіки, яка попри війну показала зростання. Хочу звернути увагу на декілька важливих показників, з якими IT-індустрія увійшла у 2023 рік: експорт IT-послуг зріс на майже 6% та склав 7,4 млрд доларів; податки IT-галузі зросли на 16% та склали 32,2 млрд гривень до зведеного бюджету України. Це на 4,4 млрд гривень більше, ніж за 2021 рік.
- Як українським технологічним компаніям вдалось адаптуватись до нових реалій? З якими основними труднощами вони зіткнулись протягом року?
- Більшість технологічних компаній мали плани щодо дій у разі військової ескалації ще до початку повномасштабного вторгнення. І безпосередньо 24 лютого частина з них була відкинута або переглянута. Але компанії мали з чого розпочати антикризові заходи. Протягом року виклики змінювались, в залежності від розвитку ситуації в нашій державі.
Якщо на початку війни пріоритетом була релокація співробітників та їх сімей у безпечні міста та регіони, то з жовтня таким пріоритетом стало забезпечення команд безперервним електропостачанням та доступом до мережі Інтернет. Таким чином, змінювались і самі інструменти адаптації – від створення команд для координації логістики співробітників, до закупівлі генераторів, терміналів Starlink та іншого обладнання для роботи офісів.
- Як в цілому змінився глобальний IT-ринок для України за рік війни?
- Якщо казати про тренди глобального IT- ринку, то з одного боку, зберігається нестача технологічних кадрів, а з іншого – торік ми могли побачити скорочення в провідних світових ІТ компаніях, і це створює на ринку очікування, щодо можливої рецесії. Глобальна нестача кадрів могла б бути стимулом для зростання української ІТ-індустрії, але ризики, які принесла війна, стримують міжнародний бізнес щодо співпраці з компаніями, які мають центри розробки в Україні. А негативні настрої на ринку ще більш ускладнюють розвиток та зростання українського ІТ.
- Яким чином Асоціація та держава допомагали та допомагають в умовах воєнної агресії ІТ-компаніям?
- З моменту початку повномасштабного вторгнення головними питаннями для ІТ-компаній стало збереження кадрів та клієнтів. Відповідно, Асоціація в першу чергу працює саме над цими задачами та допомагає компаніям конкретними зусиллями. Мова йде про комунікації з урядом щодо бронювання та тимчасового виїзду ІТ-фахівців за кордон та розвиток міжнародного партнерства для створення нових можливостей для членів Асоціації.
- Щодо можливості бронювання ІТ-спеціалістів від мобілізації під час воєнного стану. Зараз така можливість в українських компаній з’явилась. Наскільки позитивно це вплине на IT-ринок?
- Дійсно, вже підписано відповідний закон та прийнято постанову Кабміну. Але оскільки ще не відпрацьовані механізми реалізації, діалог Асоціації із владою з цього питання продовжується. Сподіваюсь, що спільними зусиллями буде знайдено рішення, яке позитивно вплине на подальший розвиток галузі.
- Скільки зараз нараховується ІТ-фахівців в Україні?
- На сьогодні галузь нараховує майже 309 тисяч ІТ-спеціалістів. Попри війну ІТ-ринок продовжує зростати, що позитивно відображається на українській економіці.
- Щодо незапланованої релокації ІТ-компаній у межах країни та за кордон. Як такі переїзди відобразились на ІТ-індустрії у цифрах?
- Зараз відомо, що близько 13% IT-фахівців релокувались за кордон. Загалом, 64% з IT-фахівців були змушені переїхати через війну, проте на кінець 2022 року 24% вже повернулися туди, де проживали до початку російської агресії 24 лютого.
- Міністерство цифрової трансформації запустило програму IT Generation, в межах якої кожен українець може здобути освіту у сфері IT. Чи допоможе цей проєкт частково перекрити потребу в IT-фахівцях?
- Чим більше в Україні освітніх проєктів в IT-галузі – тим краще. Тому я підтримую подібні ініціативи, але висновки робити зарано, бо результат має бути оцінений через відсоток працевлаштування учасників. А успішне працевлаштування залежить від декількох складових. В першу чергу, чи готовий ринок прийняти велику кількість початківців, та чи мають ІТ-компанії ресурси навчати їх до потрібного їм рівня.
- Реально повернути до України технологічні компанії разом з ІТ-спеціалістами, що виїхали через війну? Що для цього необхідно зробити?
- У нас є цифри: повернення планує більшість, 82% з релокованих компаній. Щодо повернення спеціалістів – це найскладніше питання, яке має вирішувати держава та кожна окрема людина. Які перспективи держава зможе запропонувати громадянам, які під час війни влаштуються в інших країнах, щоб вони мали бажання знову змінити своє життя.
- З лютого минулого року в Україні працює спеціальний правовий режим Дія.City, розроблений для IT-галузі. Чи позитивно він вплинув на розвитку цифрової̈ економіки в Україні, які результати його роботи за рік?
- Ще рано говорити про якісь значні зрушення чи глобальний вплив Дія.City на індустрію. Компанії лише починають до нього приглядатись. Однак будь-яка ініціатива, яка направлена на спрощення ведення бізнесу та оподаткування, є потенційно привабливою. На моє переконання, цьому проєкту необхідно дати більше часу для того, аби проявити себе. Нагадаю, що одразу із запуском Дія.City Асоціація IT Ukraine запустила сервіс Дія.City Legal Support. Це юридична підтримка для компаній-членів Асоціації, які розглядають можливість стати резидентом Дія.City.
- Скільки зараз в Україні нараховується IT-кластерів і яким чином вони допомагають ЗСУ?
- Зараз в Україні 17 IT-кластерів. Усі вони працюють самостійно. З більшістю з них ми маємо угоди про стратегічну співпрацю, в рамках яких реалізуємо спільні проєкти. З огляду на те, що кластери не є частиною Асоціації, ми не можемо детальніше розповісти про їх роботу. Але можу навести приклад спільного збору на автомобілі швидкої допомоги, який ми зробили разом з Харківським ІТ-кластером.
- До 24 лютого іноземні інвестори активно цікавилися українським IT-ринком через високий інтелектуальний потенціал та можливості гнучкого ведення бізнесу. Пройшов рік повномасштабної війни. Чи повернулась довіра до України з боку закордонного бізнесу в цьому контексті?
- Мова йде не про повернення довіри, а про зняття ризиків та побоювань щодо співпраці з українськими ІТ компаніями. Це наразі одна з головних цілей не тільки Асоціації, а і моя персональна: розповісти технологічній міжнародній спільноті що українська ІТ-галузь не просто готова до співпраці, але має унікальний досвід збереження та розвитку бізнесу під час війни, яким може ділитися зі світом.
- Які напрямки IT-ринку наразі найдинамічніше розвиваються в Україні, яке місце серед них відіграє сегмент високотехнологічного озброєння – Military-tech?
- Логічно, що ситуативно зараз стрімко розвиваються напрямки Military Tech, Ciber Security, Health Tech. При цьому ми продовжуємо нарощувати експертизу в найбільш трендових технологіях на світовому ринку як: AI, AR, Data science, BlockChain, EdTech. Сподіваюсь, що в майбутньому не буде такої потреби в технологіях, необхідних для ведення війн і людство піде в напрямку розв'язання проблем пов’язаних зі зміною клімату, збереженням екосистем та соціальних питань.
- На тлі російської агресії європейські технологічні компанії, які працюють з оборонною промисловістю, одержують рекордні суми фінансування. Чи реально залучити такі інвестиції в Україну, що для цього необхідно зробити?
- Рецепт залучення будь-яких інвестицій дуже простий: потрібні фінансово обґрунтовані ідеї, попит на ринку та відсутність бойових дій.
- Наприкінці лютого 2022 року для нейтралізації ворога в інформаційному та кіберпросторі створено IT-армія України. Які її головні досягнення за рік?
- До кіберфронту долучилися приблизно 200 тисяч IT-фахівців з України. Основна їх мета – захист українського кіберпростору, баз даних, державних та банківських ресурсів. Під час війни не сталося жодної кібератаки, яка б закінчилася вдало для ворога. Наша кіберармія не тільки захищає свої, але атакує ворожі ресурси: сайти державних установ, ЗМІ, поширює серед населення країни-агресора правду про війну в Україні.
- Вітчизняна ІТ-галузь має усі передумови для того, щоб стати основним драйвером відбудови України після закінчення війни. Але для цього необхідна синергія держави та індустрії зокрема. Як її досягти?
- ІТ-галузь в даному контексті нічим не відрізняється від будь-якої іншої. Синергія держави та бізнесу будується на фундаменті взаємної довіри та відповідальності. Обидві сторони виконують прості правила: держава створює умови для розвитку бізнесу без зайвого регулювання та бюрократичних перепон, а бізнес сплачує податки та створює нові робочі місця.
- Яке у Вас майбутнє бачення розвитку IT-індустрії? Чого очікувати від галузі у 2023 році?
- Розвиток індустрії продовжиться за будь-яких умов, тому що світ все швидше трансформується в технологічному напрямку. Цей розвиток є експоненціальним і не може бути зупиненим. Щодо очікувань від галузі у 2023 році – зараз важко щось прогнозувати, тому що це питання нерозривно пов'язане із розвитком подальших подій на військовому фронті.
Записав Валентин Марчук, Київ