«Бандеросипедом» через міста і села України
Олексій Вельш – веломеханік з міста Кам’янське, що на Дніпропетровщині. Хлопець багато подорожував Україною. Майстер зібрав саморобний електричний байк, на якому вирішив вирушити в невеличку подорож до сусіднього Кременчука. Але поїздка раптом переросла в екстремальну мандрівку, що тривала понад місяць.
ВЕЛОМЕХАНІК ІЗ КАМ’ЯНСЬКОГО ТА ЙОГО НЕЗВИЧАЙНИЙ БАЙК
Ми зустріли Олексія в Одесі, на схилах біля моря, коли він збирав свій похідний намет. В око одразу впав чудернацький транспорт хлопця.
Це двомісний електричний байк чотириметрової довжини. Раму для нього Олексій зварив власноруч зі звичайних труб. До конструкції механік прикріпив акумулятор і колеса з електродвигуном. Заряду батареї вистачає на 100-130 км, а їде байк зі швидкістю 55 км/год. На багажнику «залізного коня» хлопець встановив прапор України. За це в народі його байк прозвали «бандеросипедом».
Хлопець на той час проїхав на своєму винаході вже 2 тис. 500 км. Його маршрут виглядав так: Кам’янське, Кременчук, Київ, Житомир, Бердичів, Рівне, Львів, Стрий, Мукачево, Хуст, Яремче, Чернівці, Кам’янець-Подільський, Умань та Одеса – передостанній пункт його шаленої подорожі. Далі він їхав через Миколаїв у рідне Кам’янське, це ще 500 км.
ЯК ОДНОДЕННА МАНДРІВКА РОЗТЯГЛАСЯ НА МІСЯЦЬ
«Я вирішив прокататися на своєму «байку» в Кременчук. Це приблизно 130 км від мого міста і подорож зайняла б день. Вирушив 27 січня, а повернувся лише 5 березня», – згадує мандрівник.
Олексій – досвідчений турист, тож узяв із собою змінний одяг, каремати, спальники та все, що може раптово знадобитися в подорожі, навіть якщо вона коротка, адже ніколи не знаєш – що може трапитися в дорозі.
На в’їзді в Кременчук хлопця на блокпосту зустріли військові. Наближалася комендантська година, тож захисники пригостили Олексія вечерею і дозволили заночувати у них. Така привітна зустріч надихнула хлопця розширити «географію» своєї поїздки.
«Ще й їжі на дорогу дали! Так я на тих харчах і доїхав до Києва», – розповів Олексій.
У столиці хлопець залишився на чотири дні. Ночував у наметі, який розбив у міському парку. Також кілька днів жив у знайомого, в його гаражі лагодив свій транспорт: довелося поміняти заднє колесо з електродвигуном.
З Києва відчайдух через Житомир і Бердичів рушив до Львова. Каже, заряджався всюди, де була розетка. Дорогою в «байка» тріснула рама, тож довелося її заварювати на найближчій СТО.
Прямуючи до Закарпаття, хлопець потрапив у снігопад. Їхати було важко і холодно, дорога довго йшла на підйом. «Відігрівся» Олексій уже в Мукачеві.
«У Мукачеві було +5, мені здавалося, що я потрапив до Раю», – жартує відчайдух.
Ночував Олексій зазвичай у наметі, коли була погана погода, ставив його на зупинках. Каже, було холодно, але гумові черевики та морський непродувний плащ рятували ситуацію.
«У Закарпатті до мого намету часто приходили люди і пригощали чаєм та гарячою їжею, так і зігрівався», – розказує мандрівник.
Інколи хлопця запрошували переночувати до себе місцеві люди, адже залишитись непоміченим із таким транспортом просто неможливо.
«У Хусті на заправці я заряджав свій «байк» та фільмував це для сторіз в Інстаграм. Через кілька хвилин після публікації до мене підійшов хлопець і запросив відпочити з дороги у його будинку. Виявилося, що він – мій підписник і спостерігає за моїм тріпом від самого початку», – згадує Олексій.
Такі запрошення погостювати у місцевих завжди були вкрай необхідні мандрівнику, адже десь треба було приводити до ладу себе і свій одяг.
«Коли на вулиці мінус десять, з мокрою головою далеко не доїдеш», – жартує хлопець.
НЕЩАСТЯ В ДОРОЗІ, ПІДТРИМКА ТА МРІЇ
Втім не захворіти в дорозі Олексієві, на жаль, не вдалося. У Яремчі в нього піднялася висока температура, почались нежить і кашель. На щастя, місцева сім’я прийняла хлопця погостювати у себе, доки він не одужає. Тиждень постільного режиму, гарячий чай і ліки зробили свою справу – й Олексій вирушив далі, назустріч пригодам.
З Яремчі хлопець поїхав до Чернівців, звідти – у бік Кам’янця-Подільського. Дорогою в «бандеросипеда» пробилося колесо і ще раз тріснула рама. На допомогу прийшов чоловік, який з вікна своєї хати побачив, як Олексій штовхає вулицею села «залізного коня».
«Знов-таки люди виручили. Чоловік пустив мене до себе, допоміг із ремонтом. Коли ми прощалися, ще й дав у дорогу сала та цибулі. Це неймовірно! І самі продукти, і людська доброта», – згадує Олексій.
Доїхавши до Умані, хлопець уже хотів прямувати додому в Кам’янське, але йому раптово дуже захотілося побачити море. До Одеси було 250 км, тож зовсім не проблема! Досхочу нагулявшись пляжами та надихавшись солоним повітрям, він поїхав у бік Миколаєва. Звідти – на Баштанку, там мандрівник заночував у наметі, який встановив на заправці.
З Баштанки Олексій уже взяв курс на Кам'янське. До міста залишалося близько 70 км, коли заряд «бандеросипеда» скінчився. Але удача була на боці мандрівника: саме тією дорогою, де «застряг» хлопець, їхав його приятель Чен Кім. Той через Дніпро прямував до Бахмута на машині швидкої допомоги, яку мав доправити захисникам. Чен Кім запропонував підвезти Олексія, їм було по дорозі.
«Чен Кім волонтер. Він переганяв автівку швидкої з Кривого Рога до Бахмута. Ми з ним добрі приятелі, протягом усієї моєї подорожі були на зв’язку, і Чен Кім підтримував мене. Навіть подарував непродувний плащ. А ще він теж майструє електробайки», – розказав Олексій.
Але пригоди відчайдуха не хотіли закінчуватися. «Бандеросипед» ніяк не поміщався у машину швидкої, тож хлопцям довелося голосувати на дорозі, щоб зупинити вантажівку. На щастя, водій порожнього зерновоза погодився довезти хлопця і його чудернацьку “машину” до міста. Так завершилася мандрівка, яка мала бути виїздом на один день.
Зараз електробайк Олексія у ремонті.
Хлопець каже, що протягом всієї подорожі відчував підтримку людей.
«Не має значення, звідки ти. Зі Львова чи з Одеси. Ти – Українець. Весь час я чув: «Молодець, хлопче! Все буде Україна», – каже Олексій.
Тепер він хоче вдосконалити свій винахід, а після нашої Перемоги здійснити на ньому подорож у Європу.
Анна Бодрова, Одеса
Фото Ігоря Ткаченка та надані Олексієм Вельшем
