Історично, технології завжди визначали форму та спосіб ведення війни, надаючи безперечну військову перевагу тій стороні, яка ними володіє. Навіть якщо ця сторона значно менша свого противника. Зі створенням штучного інтелекту, дронів та автономних систем управління воєнні дії багато в чому змістились безпосередньо з поля бою в технологічну площину. Тому зараз розвиток військових технологій та нові інноваційні рішення є для України, по суті, питанням виживання.

У Міністерстві цифрової трансформації це розуміють, і тому запустили кластер Brave1 – масштабну платформу для розвитку військових інновацій. Детальніше про його роботу та різні аспекти використання технологій в боротьбі з ворогом в інтерв’ю Укрінформу розповів віцепрем'єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

ПРО ТЕХНОЛОГІЇ, ЩО ДОПОМОЖУТЬ ПЕРЕМОГТИ

- Розкажіть більш детальніше про особливості та завдання новоствореного Brave1?

- Brave1 – це міжгалузевий проєкт – спільна ініціатива Міністерства оборони, Генерального Штабу ЗСУ, Ради національної безпеки і оборони, Мінцифри, Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості та Міністерства економіки. Його мета – стимулювання та підтримка розвитку компаній, які працюють у напрямку оборонних технологій. Це буде платформа для об'єднання державних та приватних ініціатив з розробки інноваційних рішень в інтересах сил оборони і безпеки, що допоможе Україні здобути технологічну перевагу над ворогом і наблизить перемогу. Роботу над його створенням ми почали ще до повномасштабного вторгнення, але суттєво наростили свої зусилля на його запуску протягом останніх 6-7 місяців. Ми проаналізували світовий досвід та знайшли потрібний нам варіант.

Для індустрії кластер пропонує організаційне та експертне супроводження розробок, а також доступ до акселераторів та інкубаторів. Йдеться про системну роботу над удосконаленням розробок, підвищення знань у питаннях масштабування бізнесу, формування цінності для інвесторів, менторство. Крім цього, розробники матимуть доступ до науково-дослідного (R&D resource) центру, який допомагатиме з необхідними компонентами, випробуваннями, устаткуванням, інформацією.

- Які основні функції виконуватиме кластер?

- Умовно ми їх поділили на чотири основні: створення єдиної координаційної платформи в сфері військових технологій; надання підтримки підприємцям, що працюють в сфері оборонних технологій (defense tech); швидка доставка технологічних рішень замовникам; ефективна взаємодія з усіма командами та стейкхолдерами, що працюють в Україні та за кордоном. Загалом все можна звести до однієї основної функції – створення для компаній, стартапів, наукових установ та інші організації найоптимальніших умов для ефективної розробки нових продуктів та рішень в галузі оборони. Ми хочемо, аби розробники знали, куди можна звернутися, щоб протестувати продукт, як удосконалити технологію, масштабувати виробництво, знайти інвестиції або отримати необхідні консультації.

- Скільки проєктів та розробників у напрямку defense tech вже долучились до проєкту?

- На початковому етапі мова йде про сотні партнерів та ще більше конкретних проєктів, які сприятимуть перемозі, подальшому відновленню держави та посиленню її обороноздатності. Наприклад, у сфері безпілотних літальних апаратів ми маємо вже понад 80 компаній, з якими у нас буде взаємодія в рамках Brave1. Зараз спільно проводимо випробування нових продуктів, досліджуємо різні технологічні розробки, аби в подальшому інтегрувати їх в державні замовлення. Нам вдалось побудувати певний прототип взаємодії у роботі зі технічною спільнотою, що працює з БПЛА. Маємо позитивний результат. Тому цей досвід ми плануємо перекласти на інші напрямки, з якими працюватимемо. 

- Планується максимальна взаємодія мій розробниками та державними органами?

- Саме так. Вважаю, що найголовніше – це перетворити державу, по суті, на венчурного інвестора. Потрібно більше ресурсної підтримки ідей та проєктів з потенціалом для захисту нашої країни. Держава має працювати на користь компаній, які функціонують у сфері військових технологій, а не створювати їм бар’єри. Будуть гранти, які можна отримати, експерти, з якими можна спілкуватись, а також ком'юніті, де можна знайти однодумців. Ми часто проводимо оборонні хакатони і бачимо, що вони створюють передумови для нових ідей та технологічних рішень. На кожному етапі реалізації проєкту ми будемо презентувати конкретні цілі та відслідковувати, наскільки швидко ми реагуємо на запити розробників. Дуже важливо, що до цього процесу залучені Генштаб та Міністерство оборони як інституції, які зможуть поставити розробникам конкретні завдання. Кожен зможе працювати над тим, що вважає цікавим та має власне бачення щодо продукту.

- Як далі відбуватиметься комунікація між військовими та розробниками?

- Створено спеціальний сайт, де розробники (як окремі люди, так і компанії) зможуть зареєструватись та поділитись інформацію про власну ідею чи напрацювання. Після цього експерти оцінюють дані та вирішують про надання безповоротного гранту від Фонду розвитку інновацій та іншої ресурсної допомоги. Сюди також зможуть звертатись розробники, які вже мають проєкти, але потребують, наприклад, експертизи чи відповідей на конкретні запитання. Усі вони отримають профільну підтримку.

До платформи матимуть доступ Міноборони, Генштаб, РНБО, Мінстратегпром та Мінекономіки. Ключові експерти зможуть підхоплювали важливі проєкти та допомагати з їх реалізацією, зокрема з тестуванням на відповідних полігонах. Весь процес буде відстежуватись. Це дозволить нам аналізувати ситуацію та вдосконалювати механізм взаємодії. Також відбуватимуться офлайн конференції за участі військових представників, де буде можливість презентувати свої ідеї та розробки.

- Яке Ваше бачення пріоритетних напрямків розробок?

- Це дуже широкий спектр. Від сучасних технологічних засобів розвідки, кібербезпеки, штучного інтелекту, засобів розмінування, систем автоматизованого управління, зв’язку та захисту інформації, до ракетно-артилерійських засобів вогневого ураження, космічних технологій, систем РЕБ, БПЛА та медичного забезпечення. І це лише частина того, на чому ми зосередимо свою роботу. Платформа буде гнучкою, щоб забезпечити їй можливість реагувати на нові виклики та створювати різні інноваційні продукти.

- Чи допоможе кластер залучити іноземні компанії до впровадження технологічних рішень в Україні?

- Я впевнений на 100%. В Україні вже працює багато закордонних фахівців, які допомагають нам боротись із загарбниками. Наприклад, Palantir – компанія, яка розробляє програмне забезпечення для аналізу даних. Один з продуктів, побудований на базі штучного інтелекту, вже використовується на деяких ділянках фронту. Відпрацьовуються процеси, які раніше не застосовувались у інших країнах. Або компанія Clearview AI, розробник інтелектуальної платформи, яка працює на основі технології розпізнавання облич. ШІ допомагає ідентифікувати росіян, що вчиняли злочини на території України. Це дозволить в майбутньому притягнути кожного до відповідальності.

Також в нас є ШІ, який використовується в БПЛА. Маємо розробки світових і вітчизняних компаній в цій сфері. Поки це не масове явище, але напрямок активно розвивається. Насправді, в Україні тестується багато унікальних технологій, які пов’язані з ШІ, розпізнаванням об’єктів та супутниковим зв'язком Але про це ми розкажемо пізніше – після нашої перемоги. Тому вважаю, що Brave1 лише посилить цю співпрацю з партнерами.

- В межах кластеру планується створення Advisory Board – спільноти впливових фахівців. Що це і навіщо?

- Переглянувши світову історію, нас надихнув досвід США під час Другої світової війни, які через створення Відділу оборонних інновацій в Пентагоні (Defense Innovation Unit, DIU) запускали проєкти, що в подальшому змінювали розвиток військових технологій. Туди входили представники різних компаній та установ зі світовим ім'ям. Подібну консультативну раду ми хочемо створити для Brave1. Це будуть впливові фахівці, які мають досвід у сфері інновацій, технологій та озброєння на міжнародній арені. Вони стануть амбасадорами проєкту у світі.

Україна є досить технологічною країною з високими цифровими навичками. І ми дуже швидко навчаємось та обмінюємося досвідом із застосування нових технологій під час реальної війни, що дає нам унікальний досвід, якого немає в жодній країні світу. Така взаємодія з світовими партнерами допоможе краще зрозуміти наші потреби. Це також і про капіталізацію компаній, які зараз працюють в defense-tech. Я впевнений, що у найближчі роки в Україні в галузі оборонних технологій розвинуться потужні компанії, які коштуватимуть більше мільярда доларів.

- Налагодження ефективної роботи Brave1 потребує фінансування. З яких джерел воно відбуватиметься?

- Brave1 запускається на базі Фонду розвитку інновацій, який перейшов у сферу управління нашого міністерства. Наразі початковий бюджет складає 50 млн грн для реалізації проєкту. Цих коштів нам вистачить для першочергових грантів та розуміння того, як все працюватиме. На моє переконання, після запуску кластеру будуть створюватись й інші приватні фонди, які інвестуватимуть в проєкти, знайдені через Brave1.

Ми лише надаємо середовище для розробки технологічних defense-продуктів. Далі – справа за приватним сектором, який, до речі, найкраще започатковує бізнеси. Тобто, наше завдання в тому, щоб не виконувати типові для держави функції. Ми можемо запустити власний акселератор, але він не буде настільки ефективним, як приватний. Кластер надає потужний сигнал для суспільства: «Приходьте сюди, ми допоможемо вам».

- На Вашу думку, як запуск Brave1 загалом вплине на розвиток defense-tech сегменту в Україні?

- У нас немає переваги у чисельності військових та кількості зброї порівняно з росією. Однак, ми можемо досягти успіху, максимально використовуючи технології та інновації. Наприклад, безпілотники можуть стати «очима», які дозволяють нам бачити поле бою та реагувати на події в реальному часі, супутниковий зв’язок – оперативно інформувати про ситуацію. Технології допомагають зберегти життя наших військових та зробити артилерію і зброю більш точною та ефективною.

Росіяни це також розуміють, тому ми повинні постійно розвиватися та протидіяти нашому ворогу і на технологічному полі бою. Це означає, що нам потрібно максимально фокусуватися на розвитку підприємств та компаній, що займаються оборонною промисловістю. Інвестування в цей напрямок стане дуже важливим. При цьому зараз більша частина бюджету України витрачається на озброєння – ринок розширюється. Нам потрібно продовжувати його розвивати, виготовляючи власні продукти.

ПРО ВІТЧИЗНЯНУ БЕЗПІЛОТНУ АРМІЮ

- Щодо БПЛА. Як зараз ситуація з проєктом «Армія дронів»?

-Ми вже законтрактували понад 3 800 комплексів БПЛА на понад 4,1 млрд грн, а також навчили більше ніж 7 тисяч операторів дронів. Наша мета – навчити 10 тисяч людей, тому ми рухаємось в цьому напрямку. Зараз в Україні функціонує більше 20 шкіл, де люди можуть освоїти навички керування дронами. Щомісяця їх кількість шкіл збільшується на 1-2. Також майже в кожного виробника дронів є своя внутрішня школа. Напрямок розвивається. 

Нещодавно спільно з партнерами ми також укомплектували необхідним обладнанням бійців перших трьох ударних рот БПЛА, які успішно завершили навчання. Найближчим часом будуть укомплектовані інші роти військових. За допомогою дронів вони виконуватимуть розвідувальні та ударні місії, зокрема координуватимуть артилерію. В той час надані автомобілі дозволять здійснювати рейди мобільних груп у тил ворога, доставляти вантажі та евакуювати поранених.

- Як оцінюється потреба безпілотників на фронті?

- На фронті потрібні усі види безпілотників. Зараз ми розуміємо, скільки їх необхідно для всіх сил оборони, які можливості в українських виробників та те, про яке фінансування йде мова. Однак, ця інформація є конфіденційною, оскільки може розкрити наші плани ворогам. Можу запевнити, що ми робимо усе можливе, аби закрити цю потребу.

- Є інформація про те, скільки дронів були знешкодженні або пошкодженні російськими загарбниками за час воєнних дій?

- В загальному ми орієнтуємся в тому, скільки в середньому живе кожен вид дрона. Підрахувати їх точну кількість нереально з різних причин. Мова точно йде про сотні. Буває, протягом одного тижня втрачаємо приблизно сотню, а буває й менше. Тому втрати тут також є і вони постійні.

- Раніше були певні проблеми з ввезення дронів в Україну, яка зараз з цим ситуація?

- Зараз ситуація змінюється на краще. У нас підписані два закони, які звільняють від оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість операції з ввезення в Україну БПЛА. Працюємо над тим, щоб звільнити від ПДВ також ввезення комплектуючих для них, хочемо підтримати безпосередніх виробників. Також ми розв’язали ситуацію з калькуляцією. Уряд прийняв постанову, що фундаментально змінює підхід до самого мілтех-бізнесу з боку держави. Раніше прибуток на іноземні комплектуючі був 1%, на власні товари та послуги — 30%. Така регуляція стримувала розвиток українських виробників, стимулювала їх до переїзду за кордон чи маніпуляцій з документами. Щоб стимулювати розвиток БПЛА в Україні і залучити більше компаній до виробництва, масштабування та підвищення рівня локалізації комплектуючих, держава підняла частку прибутку до 25%. Також йде робота над бронюванням інженерів компаній, які виробляють БПЛА.

- Як розвивається український ринок з виробництва безпілотників?

- На цьому ринку сьогодні відбувається революція, яка сприяє його активному розвитку. Цього року точно буде значний прогрес. Більшість основних проблем, які гальмували ринок, вирішені. Також є бюджет для сталих виробників дронів. Його вистачить для того, щоб підтримати їх та надати можливості для максимального нарощення виробництва. Звичайно, є ще певні бюрократичні процеси, які заважають, але ми з ними боремося.

- Стосовно збору на перший у світі флот морських дронів. Як ідуть справи?

- Проєкт активно розвивається. Є багато розроблених інструментів, які тестуються. Про деякі з них українці можуть чути, про інші – поки ні. Але найголовніше попереду. Зараз нам вдалось зібрати близько півмільярда гривень. Один такий апарат коштує 10 млн грн. У вартість входить: дрон, який оснащений системою автопілотування, відеопідсистемами, в тому числі нічного бачення, зв'язком, захищеним від впливу ворожих засобів РЕБ, резервними модулями зв’язку та бойовою частиною. Також у комплекті – наземна автономна станція управління, система транспортування і зберігання, центр обробки даних і… декілька особливих сюрпризів для наших ворогів.

ПРО ВАЖЛИВІСТЬ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА ЗНАННЯ ПРО НЬОГО

- Днями Ви зробили короткий допис у Телеграмі, після чого українці почала будувати навколо нього різні теорії: «Або ти розберешся зі штучним інтелектом, або він замінить тебе». Що насправді Ви мали на увазі?

- Це порада самому собі та українцям зокрема. ШІ – це безповоротній тренд, який краще очолити. Його можна боятись та ігнорувати або розібратись та використовувати для покращення власного життя. Доки розвиток цього сегменту лише набирає оберту, є можливість завчасно вивчити технології OpenAI, Google, Microsoft та інші. ШІ буде впливати на ринок праці, і до цього варто бути готовим. Не менш важливими є навчання дітей з перших класів до роботи з ШІ, щоб вони знали, як він працює і як ним користуватись. Вони зможуть застосовувати його як асистента для дослідження різних тем, порівняння інформації, автоматизації процесів та інших задач. Але переконаний, дітей потрібно знайомити з технологією вже зараз.

- Вже є напрацювання в цьому напрямку?

- Є, але деталі будуть оголошені пізніше. Наші діти повинні мати хороші знання про штучний інтелект. Ми внесемо відповідні зміни у шкільну програму. Це невід'ємна частина сучасних інноваційних навичок, які допоможуть їм у майбутньому. 

- Для багатьох ШІ є інструментом розвитку, для інших – загрозою. А яка Ваша думка?

- Зараз оцінюються можливості регулюванні ШІ. Зрозуміло, що з часом будуть створені відповідні правові засади і виникнуть нові взаємодії між різними корпораціями. Хтось почне використовувати штучний інтелект зі злочинною метою, але ми повинні бути досвідченими в цьому напрямку і застосовувати його на благо країни. Це може стати нашою конкурентною перевагою. Свого часу ми, можливо, пропустили кілька кроків в технологічному розвитку, але зараз можемо стати першими. Наприклад, в межах роботи з «Дією» ми активно розробляємо декілька продуктів, в яких буде використовуватися штучний інтелект. Вивчаємо безпечні шляхи використання ШІ – це для нас пріоритет.

В нас є низка компаній, які використовують штучний інтелект для вдосконалення власної роботи. Зараз намагаюсь щотижня спілкуватись з їх представниками, аби якомога більше розумітись в цій тематиці. Бізнес розвивається дуже швидко, тому ми розглядаємо варіант створення навколо Мінцифри спільноти людей, які знаються на ШІ і використовують його в реальному житті. Щодня щось відбувається у цій сфері, і нам потрібно швидко формувати політику, щоб адаптуватися до цього.

В Україні є багато напрямків, де його можна використовувати. Наприклад, для структуризації інформації або аналізу українського законодавства. Це допоможе державі зекономити значні кошти. Зараз ми рухаємось до  Європейського Союзу. Необхідно змінювати тисячі законів. Аби їх проаналізувати – потрібно багато людей. За допомогою ШІ можна виконати це значно швидше та автоматизувати роботу завдяки чіткому алгоритму його роботи.

- Яка наразі ситуація з роботою Starlink в Україні?

- Все працює стабільно. Ми на постійному зв’язку з компанією і оперативно на все реагуємо. Зараз в Україні 42 тисячі терміналів Starlink, які забезпечують зв’язком енергетиків, медиків та військових. Держава не витратила на них жодної копійки – усе передали міжнародні партнери, які також оплачують їх функціонування, звісно, на пільгових умовах. За це ми їм дуже вдячні!

- Мережею гуляла інформація, що росіяни нібито випробовують «новітню» зброю, яка глушить Starlink. Чи були зафіксовані випадки порушення зв’язку через це?

- Дійсно, росіяни намагаються використовувати свої технології для того, щоб порушити роботу супутникового зв’язку, але їм не вдається досягти того результату, який заважав би нам користуватись Starlink. У нас є певні механізми протидії, які забезпечують, щоб цього не сталося взагалі.

- Як загалом оцінюються збитки телеком-галузі внаслідок воєнних дій?

- Всього пошкоджено 3000 мобільних базових станцій, а галузі завдано збитків орієнтовано на 2,5 мільярдів доларів. Частина з них, які знаходяться на деокупованих територіях, вдалось відновити – вони працюють нормально. Звісно, що ситуація з вежами складна на сході України, там Starlink – це ключовий зв'язок. Зараз оператори працюють над відновленням.

- Раніше міністерство активно працювали над впровадженням 5G, роботи тривають?

- Є основна перепона – російське вторгнення. Також ситуація полягає в тому, що частоти, які потрібні для 5G, використовуються військовими. Але програма відновлення телеком-інфраструктури будується, звичайно, на провадженні 5G. Роботи продовжуються.

- Рада ЄС підтримала рішення про приєднання України до вільного роумінгу з ЄС на постійній основі. Коли, на Ваш погляд, буде ухвалене остаточне рішення?

- Зараз ми завершили внесення змін до Додатку 17-3 Угоди про асоціацію та зафіксували терміни та умови приєднання України. Тепер маємо впровадити акти ЄС щодо роумінгу до 24 квітня 2024 року. Працюємо над цим далі спільно з українськими операторами та НКЕК.

Валентин Марчук, Київ

Фото: Руслан Канюка, Даніяр Сарсенов