державної корпорації «Роснєфть» (а значить — Кремль). Врешті, з 2014 по 2021 роки, контрольний пакет акцій належав Алішеру Усманову та його Mail.ru Group — мільярдеру та одному з найбагатших людей Росії та «улюбленому олігархові Путіна», як його називали західні медіа.
Переклад: «9 років тому я захищав приватні дані українців від російського уряду — і втратив свою компанію та дім. Я зробив би це знову, не вагаючись».
Однак, як влучно зазначив Моксі Марлінспайк (американський експерт з кібербезпеки, криптограф, один з засновників месенджера Signal та автор протоколу шифрування протоколу сигналу, що використовується в Signal, WhatsApp, Google Messages, Facebook Messenger і Skype) — хоча команда Telegram більше не базується у Росії — вони досі можуть мати там членів своїх родин. А, отже, бути вразливими для російського уряду.
Більше того, члени команди Telegram не цураються компанії російських політиків — як під час публічних подій, так і у приватних зустрічах. Таким чином Росія досі залишається «полюсом тяжіння» команди Дурова.
Гроші з теплих країв: фінансування від арабського фонду через РФ
Визначити джерела фінансування Telegram — це задача з зірочкою, адже компанія залучає своїх інвесторів приватно. Втім імена деяких осіб та організацій, які вказувалися як інвестори у месенджері, з'являлися в медіа неодноразово.
Так, серед інвесторів TON (криптовалюта Telegram) були росіяни Давід Якобашвілі та олігарх Роман Абрамович. Перший перебуває під українськими санкціями, а другий включений до санкційних списків Європейського Союзу, Сполучених Штатів, Швейцарії, Канади, України та інших країн. Обидва мають тісні зв'язки з Кремлем.
Джерело: Dealroom
Серед інвесторів Telegram — підсанкційні Давід Якобашвілі, Роман Абрамович та арабські фонди з довгою історією співпраці з росіянами Mubadala Capital та Abu Dhabi Catalyst Partners
Серед інвесторів, які побачили потенціал у Telegram, є багато представників ОАЕ. А саме, часто згадують два інвестиційних фонди, які купили облігації месенджера на суму 150 мільйонів доларів США: Mubadala та Abu Dhabi Catalyst Partners (фонд, створений Mubadala та американською інвестиційною компанією Falcon Edge Capital).
Зокрема, еміратська компанія Mubadala тісно співпрацювала з Росією , створивши у 2013 році фонд у розмірі 2 мільярдів доларів США разом з Російським фондом прямих інвестицій (РФПІ) для інвестування в довгострокові проєкти в різних секторах російської економіки.
Mubadala також інвестувала в аеропорт Пулково в Росії , проєкти SIBUR (хімічна холдингова компанія), En+ і Gazprom Neft . Загальний портфель фонду в Росії оцінюється в 3 мільярди доларів США , як повідомляє Reuters. У березні 2021 року в медіа з'явилася інформація, що фонд Mubadala спільно з РФПІ інвестували в Telegram. Втім, керівництво Telegram спростувало інформацію щодо інвестицій від РФПІ.
Після початку повномасштабної російського вторгнення в Україну Mubadala оголосила, що призупиняє свої інвестиції в Росію . Втім, Халдун Мубарак, топ-менеджер Mubadala ще в березні 2023-го заявляв, що російське вторгнення не зупинять прагнення фонду бути глобальним інвестором. Відтак сьогодні Telegram досі присутній у портфоліо Mubadala , як і решта згаданих російських компаній.
Цікава деталь: уже на початку 2024 року року російська влада «списала» заборгованість по штрафах, які наклала раніше на Telegram та західні технологічні компанії. Відповідний запис пропав із бази Федеральної служби судових приставів. Натомість Telegram не виплачував ніяких заборгованостей, запевняючи Reuters, що не знають, чому борги списані, адже компанія не має в Росії ані активів, ані офісів, ані працівників. Однак насправді це не так: Telegram і Росію досі пов’язують гроші, технологічні ресурси та люди. А Росія й досі знаходить обхідні шляхи інвестувати в Telegram.
Трафік у російських руках
Telegram використовує для мереж передачі трафіку лише компанії російського походження. Мережевий трафік (може також називатися трафіком даних або просто трафіком ) — це обсяг даних, які переміщуються мережею за певний проміжок часу. Будь-яка програма, якою ми користуємося в інтернеті (як і Telegram) має передавати пакети даних мережею, аби функціонувати відповідно. Адміністратори мережі можуть контролювати трафік — пріоритезувати або моніторити трафік (вимірювати його об’єм і типи даних).
Так от Telegram для такої задачі використовує дві компанії — RETN та LLC GLOBALNET . Обидві — російського походження.
Розвідка в чатах: втручання у Telegram-каналів у зоні бойових дій
Група моніторингу інформаційного простору одного з підрозділів ЗСУ помітила у січні 2024 року факти зовнішнього втручання в роботу місцевих Telegram-каналів окупованих Бердянська, Мелітополя та Маріуполя. Саме звідти група моніторингу інформаційного простору отримувала інформацію про влучання, руйнування, втрати особового складу, обладнання та воєнної техніки росіян. Але в один момент без відома адміністраторів цих каналів видалялися цілі пости, фото та відео, коментарі в каналах та чатах ОСББ, за якими велося спостереження.
Під час спецоперації «Брянська різанина», коли протягом 5 хвилин Повітряні Сили ЗСУ знищили 5 повітряних екіпажів росіян у травні 2023 року, усі місцеві Telegram-канали закрили обговорення. Досі невідомо, чи це сталося внаслідок втручання ззовні, чи це лише ініціатива адміністраторів каналів.
Аналогічно, під час «походу» Пригожина на Москву з 15 вагнерівських каналів, за якими велося спостереження, функціонувати продовжували лише три. Водночас відбувалися збої в роботі Telegram по всій РФ.
Використання Telegram у зоні бойових дій — це надавати росіянам доступ до своєї геолокації, мультимедіа та історії листування, навіть видаленого. Підтвердження тому дають самі росіяни. Так, під кінець 2023 провідний російський телеканал випустив новинний сюжет, у якому вихвалявся тим, що російські силовики мають доступ до видаленої кореспонденції у Telegram затриманих українців.
https://twitter.com/YaroslavAzhnyuk/status/1740702195606073346
Та й сам факт того, що Telegram і Vkontakte — одна із двох соціальних мереж, якими російське керівництво офіційно дозволило користуватися своїм війсковим, є дуже промовистим.
Моветон чи питання безпеки?
Українська спільнота кіберфахівців DC8044 заявила недавно, що «переїжджає» з Telegram на інший майданчик для спілкування через сумнівну юрисдикцію цього месенджера та зв’язки з Кремлем.
Розвивати власні канали у WhatsApp та на інших ресурсах почали президент України, Військово-Повітряні сили, ДСНС, ГУР, Центр стратегічних комунікацій при МКІП та інші державні організації.
Тренд заданий. Користуватися російським інформаційним продуктом зараз — це як грати крапленими картами, коли опонент повністю знає твої подальші ходи. І в умовах війни це стає не просто моветоном, а проблемним питанням національної безпеки.
Якщо Ілон Маск, маючи доступ до управління Starlink, зміг зірвати атаку українських дронів на кораблі ЧФ РФ, то на які кроки здатна команда росіянина Павла Дурова, яка продовжує бути залежним від Кремля, у цій війні Росії проти України?
Матеріал підготовлено редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу