Правозахисниця назвала проблеми з верифікацією документів, виданих в окупації - їх треба вирішувати
Про це в ефірі Українського радіо повідомила директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Олена Луньова, передає Укрінформ.
Експерт пояснила, що Україна не визнає жодні документи, видані в окупації. Водночас закон передбачає винятки: документи про народження, шлюб, розірвання шлюбу та смерть, які мають подаватися до державного реєстратора і бути підставою для отримання українських документів.
"Така норма закону діє вже тривалий час, але вона ніколи прямо не працювала. І завжди для того, щоб отримати українські документи про акти цивільного стану, які відбулися в окупації, необхідно йти до суду із заявою про встановлення цього факту. Ця процедура є спрощеною. Але на практиці вона не настільки спрощена, щоб люди зручно нею користувалися. Тому що все одно багатьох дуже лякає суд", - сказала Луньова.
За її словами, щодо актів цивільного стану з 2016 року діє спрощена судова процедура, і вона більш-менш зрозуміла. Проте щодо інших документів процедури майже не передбачені.
"Ми просто не визнаємо їхню дійсність, що фактично означає, що ми перекладаємо тягар недійсності документів на людей, які живуть в окупації, які з різних причин, що від них не залежать, там залишаються", - констатувала правозахисниця.
Вона також зауважила, що останнім часом є багато ухвал суду про відмову у відкритті провадження про встановлення факту смерті особи на окупованій території. Тому що заявник має довести, що людина померла внаслідок окупації, а зробити це непросто або навіть неможливо.
Крім того, наголосила Луньова, чим довше триває окупація, тим складніше у суді доводити народження дітей.
"Тому що в окупації теж відбувається укладання шлюбу, люди одружуються, змінюють прізвища. І іноді в документах про народження дитини прізвище матері не збігається з її прізвищем в українських документах. Тому з простої процедури - піти до суду і встановити факт - деяким батькам доводиться встановлювати факт батьківства, деяким матерям доводиться доводити, що вона – це вона. І це дуже складна історія, особливо для територій, які перебувають під тривалою окупацією – Крим, Донеччина, Луганщина... І тому ми зараз можемо сказати, що Україна знає тільки про кожну десяту дитину, народжену в Криму. А може, й менше. Тобто ми, по суті, про дітей, які живуть на території окупованого Криму, не знаємо нічого", - наголосила вона.
За словами Луньової, саме тому правозахисники наполягають на позасудовому порядку.
"Тому що, в першу чергу, суди не виконують свою судову функцію - вони не опитують свідків, не порівнюють докази. Вони фактично закріплюють те, що написано в документах, які приносить людина... Це або медичні документи, які зафіксували факт народження дитини або смерті особи, або це документи органів реєстрації цивільного стану РФ. І суд, дивлячись на ці два документи, встановлює факт... У принципі, це може робити і РАГС. Бо, по-перше, так прямо передбачено в законі, а, по-друге, це природно для РАГСУ. Звичайно, треба говорити про певні речі убезпечення", - заявила Луньова.
Водночас вона наголосила, що є великий запит на те, щоб отримувати українські документи. "І цей запит має бути і від української сторони. Тому що таким чином ми можемо збирати багато різних доказів. Йдеться не лише про факти народження та смерті, але й також про людей, які ці документи підписують. Це стосується не лише актів цивільного стану, а й інших документів. Потім, коли йтиметься про відповідальність за наслідками окупації, ми зможемо принаймні встановлювати осіб, які виконували ті чи інші владні функції. Ми – за адміністративну процедуру, але з певними нюансами. Можливо, це може бути пілотний, експериментальний проєкт, певним чином апробований. Тому що, коли ми думаємо про факт деокупації, розуміємо що судова система буде абсолютно не спроможна, коли йтиметься, наприклад, про цілий півострів людей з документами, виданими в окупації. Не вийде просто так йти в суди. Тому що суди будуть не спроможні опрацювати мільйони документів", - переконана експерт.
Як повідомляв Укрінформ, у Міністерстві юстиції України наголошують, що паспорти РФ, насильно вручені українцям на тимчасово окупованих територіях, не мають жодної юридичної чинності.
