Крим окупований Росією вже майже 11 років. За цей час загарбники перетворили півострів на військову базу, він став плацдармом для повномасштабного вторгнення. Але Крим – це Україна, про що нагадують рухи спротиву, кримчани, які воюють у лавах ЗСУ. Про настрої на півострові, перспективи звільнення політв'язнів, наслідки спричиненої росіянами екологічної катастрофи розповіла в інтерв'ю Укрінформу Постійна Представниця Президента України в АР Крим Ольга Куришко.

СЕРЕД НОВИХ НАПРЯМІВ РОБОТИ – ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

- Пані Ольго, які пріоритетні цілі ви ставите перед собою на посаді Постійного Представника Президента в АРК? Чи з'явилися нові напрями в роботі відомства?

- Представництво як державний орган щороку оновлює план роботи й публікує його. Основні напрями роботи залишаються незмінними та визначені у законодавстві. Ми далі моніторимо ситуацію в окупованому Криму та інформуємо про це. Продовжується робота щодо застосування санкційної політики, виявлення тих, хто сприяє окупації, підготовки пакетів для застосування санкцій. Більшість проєктів, нормативно правових актів, які розробляються міністерствами або реєструються в парламенті та стосуються теми Криму чи жителів тимчасово окупованих територій, потребують консультацій. Ми надаємо пропозиції, зауваження або беремо участь в їхньому напрацюванні.

Серед нових напрямів, якими почало займатися Представництво, – збереження культурної спадщини. Зважаючи на великі обсяги викрадених об’єктів культурної спадщини, незаконні археологічні розкопки, це питання потребує особливої уваги. Один із останніх указів Президента України стосувався роботи археологів на окупованих територіях. До цього документа ми подали пропозиції – застосувати санкції до 31 людини.

За 11 років тимчасової окупації ми також говоримо про знищення об’єктів культурної спадщини, зокрема – збудований окупантами «новий Херсонес» на території, де проводилися археологічні розкопки. Тепер там усе забетоновано. Трасу «Тавриду» будували варварським способом: знищували археологічні об'єкти, кримськотатарські кладовища, відселяли людей. Тому ми шукаємо шляхи і спеціалістів, які б могли допомогти оцінити масштаби завданої шкоди. За класичним прикладом оцінити шкоду можна лише тоді, коли є доступ до цієї території. Ми залучаємо експертів для розуміння ситуації, але механізмів оцінювання шкоди віддалено від території дуже мало.

Інша складова частина нашої діяльності – екологія. Зокрема, йдеться і про екологічну катастрофу, спричинену аварією двох російських танкерів у Керченській протоці. Частина кораблів, які зазнали руйнувань у Чорноморському регіоні, курсують і в інших акваторіях і так само є загрозою для інших країн.

Ми намагаємось обʼєднувати людей навколо теми Криму через роботу з молоддю, зокрема – і кримськотатарською, бо вони будуть приходити до влади після нас, ухвалюватимуть рішення і впливатимуть на суспільні процеси. Молодих людей слід залучати вже тепер, їхній голос має звучати.

ЗА ТРИ РОКИ ПРЕДСТАВНИЦТВО ДОПОМОГЛО ВИЇХАТИ З ОКУПОВАНОГО КРИМУ 83 ЛЮДЯМ

- Із 1 січня Представництво не приймає звернень від кримчан через телеграм. До яких месенджерів надходять звернення, чи змінилася їхня кількість? У більшості випадків про що йдеться у зверненнях?

- Ми відмовилися від телеграму через загальну рекомендацію для державних органів влади припинити комунікацію через цей месенджер.

Тепер звернення від громадян надходять каналами, що відповідають сучасним стандартам захисту інформації та конфіденційності персональних даних, серед яких – месенджери Viber, WhatsApp, електронна пошта та електронна форма для звернень.

За 2024 рік ми опрацювали понад 1,4 тис. звернень громадян, у них – від допомоги з документами до роз’яснень щодо виїзду з окупованої території. Упродовж минулого року Представництву вдалося допомогти виїхати з окупації 27 особам. Ще 97 наших громадян отримали допомогу з відновлення або отримання українських паспортів, 24 громадянам допомогли з оформленням освітніх документів.

За три роки вдалося допомогти виїхати з тимчасово окупованого Криму 83 особам, 187 наших громадян отримали допомогу з відновлення або отримання паспортів, 50 – із оформлення освітніх документів.

У КОЖНОМУ ЧЕТВЕРТОМУ БАТАЛЬЙОНІ ЗСУ СЛУЖАТЬ МУСУЛЬМАНИ

- Скільки кримчан воюють у складі ЗСУ?

- Наразі у кожному четвертому батальйоні ЗСУ служать мусульмани, які борються за свободу та незалежність України, за свій дім. Хочу нагадати про деякі формування, у лавах яких воюють кримчани та кримські татари. Це кримськотатарський батальйон «Крим», чеченський батальйон імені шейха Мансура, (у підрозділі є грузини, кримські татари, татари, азербайджанці, найстаршому бійцеві – 71 рік, а наймолодшому – 18 років), Другий добровольчий батальйон чеченців імені шейха Мансура, 93 окрема бригада Міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва, 48 окремий штурмовий батальйон імені Номана Челебіджіхана.

- Скількох кримчан мобілізували загарбники на окупованому півострові? Чи посилюється російська мобілізація? Як українські громадяни намагаються її уникнути?

- Мобілізація в окупантів є прихованою. Можна говорити лише про приблизну кількість, беручи до уваги, зокрема, розміщені в мережі некрологи.

Офіційної цифри стосовно мобілізованих до російської окупаційної армії з 2022 року немає. Представники Меджлісу та правозахисники кажуть, що це – від 10 до 20 тисяч, але верифікувати цю інформацію неможливо. Самі окупанти офіційно заявили лише про три тисячі.

Що стосується масштабів ухилення від мобілізації, з 2015 року до окупаційних «судів» Криму та Севастополя надійшло 553 провадження щодо цього. Із них 244, тобто 44 відсотки, – після повномасштабного вторгнення.

Зафіксовано понад 497 випадків визнання жителів Криму винними у небажанні служити у складі окупаційного контингенту військ. Згідно з останніми даними, загинули щонайменше 1783 солдати російської армії з підрозділів, дислокованих в окупованому Криму. Із них 1198, можливо, були громадянами України.

Підтверджено взяття в полон щонайменше 116 військовослужбовців РФ з окупованого Криму, більшість з яких, ймовірно, є громадянами України.

За останніми повідомленнями окупанти підтримують високі темпи залучення жителів тимчасово окупованих територій АР Крим до проходження військової служби за контрактом у ЗС РФ. Так, у період із початку січня до початку листопада 2024 року понад 2550 осіб із окупованого Криму підписали контракт із міністерством оборони РФ на проходження військової служби.

У рамках незаконної мобілізації в окупованому Криму зафіксували, зокрема, масове роздавання повісток у місцях компактного проживання кримських татар. Наприклад, у деяких містах півострова представники окупаційних «військкоматів» видають повістки на виходах із мечетей. Зазвичай це відбувається в п’ятницю, коли багато мусульман відвідують мечеті для молитви. Так окупанти цілеспрямовано намагаються знищити нелояльне населення в окупації, незаконно мобілізуючи їх, а пізніше використовуючи як «гарматне м’ясо» на фронті.

КРИМЧАНИ КАЖУТЬ: «ПАМ'ЯТАЙТЕ, ЩО МИ – ТУТ. МИ ЗНАЄМО, ЩО ДІЄТЬСЯ»

- Президент України заявляв, що наша держава наразі не має достатньої сили, щоб військовим способом вийти на кордони 1991 року, зокрема – повернути Крим. Тому, за словами Володимира Зеленського, Україна готова повертати півострів за допомогою дипломатії. Які настрої у кримчан у зв'язку із цим?

- Інформація, озвучена на материковій частині України стосовно Криму, відома і на півострові. Кримчани очікують сигналів від держави, реагують. Із початку повномасштабного вторгнення у людей було більше очікувань на звільнення Криму через те, що Україна мала більше можливостей вчиняти активні дії стосовно цієї території. Кримчани активніше починали говорити про свою проукраїнську позицію, більш публічно її виражати. На сьогодні ми не бачимо тенденції для зменшення спротиву. Кримчани чекають на визволення півострова. Вони кажуть: «Пам’ятайте, що ми тут. Ми знаємо, що діється. Ми готові чекати на звільнення Криму, і це неодмінно відбудеться».

- Чи заплановане проведення в 2025 році міжнародного саміту «Кримська платформа»? Чи плануються нові кроки для залучення міжнародної спільноти до деокупації Криму?

- Діяльність «Кримської платформи» була започаткована у 2021 році, і ця робота, зокрема саміти, триватимуть, допоки Крим не буде звільнено. Так, на 2025 рік заплановано проведення чергового саміту. «Кримська платформа» – важливий інструмент, щоб тримати увагу навколо Криму в постійному тонусі. Кожен саміт показує, що ще більше країн доєднується до цього формату співпраці. У 2024 році в ньому брали участь представники майже 70 країн, частина з них приїхала особисто, частина – приєдналася до роботи форуму онлайн.

Ми залучатимемо міжнародну спільноту й надалі. Серед кроків – проведення зустрічей з дипломатами й політиками; адвокація визнання депортації кримськотатарського народу 1944 року актом геноциду; організація міжнародних конференцій, дискусій із залученням представників міжнародної спільноти до звільнення Криму.

НАЙЕФЕКТИВНІШИЙ СПОСІБ ЗВІЛЬНЕННЯ КРИМСЬКИХ ПОЛІТВ’ЯЗНІВ – ДЕОКУПАЦІЯ КРИМУ

- Як наразі можуть впливати держава Україна, громадянське суспільство, міжнародна спільнота на покращення умов утримання, надання належної меддопомоги політв'язням та сприяти їхньому звільненню?

- Про політв’язнів Кремля треба говорити на всіх рівнях. Важливо привернути увагу до кожного людського життя, демонструвати нашу підтримку. Важелі тиску з боку України для звільнення цивільних полонених не працюють, адже РФ фактично блокує їх і відмовляється повертати політичних в’язнів.

Звільнення українських політв’язнів, незаконно утримуваних Росією, є вкрай складним завданням, яке потребує скоординованих зусиль України та міжнародної спільноти. Проте важливо зазначити, що Росія наразі майже не погоджується на обмін цивільних заручників, обмежуючись обміном військових на військових. Найбільш ефективний спосіб звільнення наших політв’язнів в Криму – це звільнення півострова від російських загарбників.

За останніми даними, окупанти незаконно ув’язнили 221 особу, з них 134 – кримські татари. І 221 – це не просто цифра, а люди, які не сподобалися російській владі і були ув’язнені. Це людські історії.

За 11 років окупації вже починають виходити з російських тюрем політв’язні, які відбули своє незаконне покарання. Уявляю, як їм важко повертатися додому, у ту реальність, де нічого не змінилося. Вони знову змушені жити в окупації без права виїзду.

КОЖЕН МОЖЕ СТАТИ ГОЛОСОМ НЕЗАКОННО ЗАТРИМАНИХ

- Як звичайний українець може допомогти політв’язню?

- Такі кампанії, як «Листи до вільного Криму», дають змогу кожному охочому написати листа кримським політв’язням, підтримати їх, показати, що про них пам’ятають та чекають на звільнення. За 2024 рік написали та відправили політв’язням 1800 листів. Це дуже важливо для тих, хто незаконно перебуває у місцях ув’язнення, це також нагадування наглядачам російських в’язниць, що про кримських політв’язнів знають, за їхніми долями стежать, тому будь-які тортури не залишаться невідомими.

Триває акція «Наставництво для політичних в'язнів», яка була започаткована Представництвом разом з Міністерством закордонних справ України у 2021 році для публічної підтримки кримських політичних в'язнів. У рамках акції відомі міжнародні лідери думок висвітлюють стан справ кримських політичних в'язнів, щоб привернути до них більше уваги та зробити ці справи ще помітнішими для міжнародної спільноти. А взагалі, у сучасних умовах кожен із нас може стати голосом незаконно затриманих та засуджених політичних в'язнів.

РОСІЯНИ ПОСИЛИЛИ РЕПРЕСІЇ ЩОДО КРИМЧАН

- Як змінився кримський спротив за час повномасштабного вторгнення, які обриси має тепер?

- Після повномасштабного вторгнення жителі Криму побачили, що Україна бореться за півострів, зокрема – військовим шляхом. Чи не щодня на різних військових об'єктах окупанти зазнають успішних ударів ЗСУ. У відповідь зросла кількість проукраїнських протестів та виступів.

Підпільна організація «АТЕШ» (кримськотатарською «вогонь») станом на січень 2024 року налічувала 1800 агентів, ненасильницький рух спротиву «Жовта стрічка» – понад шість тисяч активних учасників, жіночий партизанський рух «Зла Мавка» – понад 500 учасниць, чисельність руху громадянського спротиву «Кримські бойові чайки» не відома.

Окупаційна адміністрація систематично переслідує мешканців Криму за підтримку України, прояви української та кримськотатарської ідентичності, а також за будь-яку критику російської окупації та військової агресії.

За останніми даними, до так званих судів та інших органів зафіксовано 1203 випадки надходження матеріалів, складених за статтею «про дискредитацію армії РФ» на території тимчасово окупованого Криму.

- Кажуть, що останнім часом у рухах спротиву в Криму зросла кількість жінок. Чи є у вас такі дані?

- Так, майже кожна друга особа, яка зазнає переслідування в тимчасово окупованому Криму за проукраїнську позицію, а також зазнає тиску, погроз від окупантів, – жінка. Приводом до незаконних затримань слугують дописи та коментарі в соціальних мережах на підтримку України, поширення українських пісень, української державної символіки, осуд окупантів тощо.

- Які форми тиску нині застосовують росіяни в тимчасово окупованому Криму?

- Остання тенденція, яку ми спостерігаємо, – росіяни посилили репресії щодо кримчан. Вони почали витягувати списки, які були у них з 2014 року, і затримувати тих, хто, умовно кажучи, «засвітився»: брав участь у покладаннях квітів до пам’ятника Шевченку, у мітингу тощо. У нас є інформація, на основі якої ми можемо це стверджувати, вона не публічна. Така ж історія – з військовими. Якщо у кримській родині є або був військовий, то люди одразу підпадають під посилену увагу. Адміністративні переслідування проходять за статтею про так звану дискредитацію збройних сил РФ. Нещодавно стало відомо, що у російській держдумі розглядається документ, щоб за цією статтею виносилося не адміністративне, а кримінальне покарання.

Випадки кримінального переслідування громадян України в окупованому Криму почастішали. У 2024 році було зафіксовано 29 справ щодо «державної зради», до цього – лише три. Для затримання громадян використовують нові статті. Так само зі статтями «про побутовий екстремізм». Українська символіка вважається «екстремістською», якщо у людини є український прапор тощо, – це одразу кримінальна відповідальність.

- Яка ситуація в Криму із туризмом на тлі війни, розливу мазуту, інших екологічних проблем?

- На території Криму розташовано близько 600 санаторно-курортних закладів. Росіяни залучають до відпочинку працівників соціальної сфери, службовців, компенсуючи ціну путівки, і на пільгових умовах надають їм можливість для відпочинку в Криму. Зрозуміло, на окупований півострів іноземці не їдуть. А санаторії заселяють російськими громадянами з віддалених регіонів РФ. Частину санаторіїв загарбники використовують для дітей, яких перемістили з новокупованих територій. Ми ідентифікували шість таких санаторно-курортних закладів.

Крим є транспортним хабом для переміщення українських громадян і дітей з новоокупованих територій на територію РФ.

Про розвиток туризму на півострові не йдеться, вони щось можуть підтримувати з бюджетних, федеральних коштів.

Той туризм, який був у Криму до 2014 року, – лише у спогадах.

До окупації туризм був одним з основних напрямів у стратегії розвитку півострова, разом із сільським господарством, енергетичним комплексом та промисловістю. Вагомим маркером успішності туристичної ланки було те, що Крим став головним центром міжнародного круїзного туризму на Чорному морі: у 2013-му порти Кримського півострова прийняли 187 іноземних круїзних лайнерів, це близько 105 тисяч пасажирів. Такі показники були рекордними не лише за часи незалежної України, але й за всю кримську історію. Курортно-туристична сфера Криму на початку 2014 року генерувала, разом з галузями обслуговування, щонайменше 25% доходів зведеного бюджету АР Крим.

У 2014 році через захоплення Криму Росією економіка півострова пережила значну кризу: зменшилася кількість курортників, зупинилася промисловість, вибухнула криза в торгівлі, впав приплив товарів із України, були втрачені шляхи збуту продукції сільського господарства.

Крим в умовах російської окупації перетворився на курорт тільки для російських туристів.

Після аварії російських танкерів поблизу Керченської протоки окупаційна адміністрація намагається створити видимість контролю над ситуацією. Однак ліквідація наслідків лиха, очевидно, не вдається, під ударом забруднення мазутом опинився і весь південний берег Криму, включно з курортними зонами та заповідними прибережними. Із пляжів уже вивезено 679 тонн забруднених відходів, проте справжні масштаби забруднення є куди більшими. Після повномасштабного вторгнення Крим використовується РФ як мілітарна база. Крим став місцем знищення української ідентичності, тотальної пропаганди. Це джерело небезпеки потрібно усунути, а зробити це можливо лише тоді, коли там не буде РФ. Лунають такі розмови, що вже 11 років окупації, може б, ви змирилися вже з цим? Ні. Крим буде звільнено, – це питання часу. Кримчани кажуть: «Ми потерпимо. Вони як прийшли, так і підуть».

Ольга Матарикіна

Фото: Євген Котенко, Укрінформ